Ухвала суду № 63364756, 08.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7554/16 Головуючий 1 - інст. - Маслов М.І.

Справа № 644/2603/16-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія - визнання права

власності

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи: державний нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошева Ольга Юріївна, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова з позовом до територіальної громади в особі Харківської міської ради, третя особа державний нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори Грошева О.Ю., в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 07 липня 2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_5 просить скасувати вказану ухвалу як постановлену з порушеннями норм чинного законодавства.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_7 при зверненні до суду із заявою про залишення позову без розгляду, посилася на те, що сума сплаченого позивачем судового збору не відповідає зазначеної в позовній заяві ціні позову, оскільки оцінка спірної квартири складає 338000,00 грн., однак не надала до суду акту оцінки квартири, а лише посилалась на пункт договору іпотеки, в якому зазначено, що оцінку проведено 22.01.2015 року, за якою визначено вартість квартири у розмірі 338000,00 грн.

Проте з часу визнання недійсним договору дарування спірної квартири, що укладався між ОСОБА_9 як дарувальником та ОСОБА_7 як обдарованою особою, договір іпотеки не має жодного відношення до цієї квартири.

Крім того, не маючи фактичного доступу до спадкової справи, позивач визначив ціну позову по середній вартості квартири, яка є однокімнатною, розташована на першому поверсі п'ятиповерхового будинку у віддаленому районі міста.

Майнових спорів з приводу заявлених вимог про спадкування не існує, інші спадкоємці відсутні.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана без додержання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України та судовий збір сплачено позивачем не в повному обсязі, тому є підстави для застосування п.8 ч. 1 ст.207 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

Як вбачається з матеріалів справи 18 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху з тих підстав, що позивачем в порушення вимог 119 ЦПК України та п.1.1. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не визначено ціну позову та сплачена сума судового збору не відповідає 1% ринкової вартості такої квартири в м. Харкові станом на 2015-2016 р.р.

У визначений суддею строк недоліки позовної заяви були усунуті, позивачем була надана уточнена позовна заява та оригінал квитанції про сплату судового збору, тому ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 07 липня 2016 року відкрито провадження у справі.

При подальшому розгляді справи судом першої інстанції залучено до участі у справі ОСОБА_7 у якості третьої особи.

Задовольняючи заяву ОСОБА_7 про залишення позову ОСОБА_4 без розгляду у зв'язку з недоплатою останнім судового збору, суд першої інстанції не врахував, що застосування вимог п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України можливо лише після того, як суд відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України попередньо постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу відповідного строку для усунення недоліків позовної заяви або доплати судового збору, і позивач у встановлений судом строк не усуне ці недоліки.

Між тим матеріали справи не містять даних про те, що після відкриття провадження у справі позовна заява ОСОБА_4 знову ухвалою районного суду відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України залишалася без руху з наданням строку для доплати судового збору.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом та положень ст. ст. З, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, яке не може бути обмежене у зв'язку з недоплатою позивачем судового збору після відкриття провадження у справі.

Якщо при розгляді справи судом першої інстанції буде встановлено, що вартість спірної квартири більше, ніж вказана в позовній заяві ціна позову, суд не позбавлений можливості вирішити питання про розподіл судових витрат, у тому числі стягнення судового збору в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.

Оскільки судом першої інстанції безпідставно та з порушенням вимог процесуального права задоволено клопотання третьої особи ОСОБА_7 про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні цього клопотання та скасувати ухвалу районного суду від 08 листопада 2016 року, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Згідно ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 311, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 08 листопада 2016 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_7 про залишення позову без розгляду відмовити. Справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: