Рішення № 6336409, 10.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.09 Справа № 18/201/09

Суддя

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юридична адреса: 69137, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 а)

до приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_3; фактична адреса: 69032, АДРЕСА_1)

про стягнення 9030,56 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Вознюк Г.Л. довіреність 5154/2719 від 11.09.2008 р.

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 22.07.2009 року звернувся позивач концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району з позовною заявою до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9030,56 грн., на підставі договору № 621 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 р., ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538 ЦК України та ст.ст. 193, 276 ГК України.

Ухвалою суду від 27.07.2009 року порушено провадження у справі № 18/201/09, судове засідання призначено на 10.08.2009 р.

У судовому засіданні 10.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані судом, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 10.08.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які були направлені на юридичну адресу відповідача, що зазначена у позові, і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.07.2009 р. серії АГ № 637229 до господарського суду Запорізької області не повернулися.

У судовому засіданні 10.08.2009 р. розгляд справи закінчений і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 року концерн “Міські теплові мережі” (надалі позивач) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач) уклали договір № 621 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір).

Сторони уклали вказаний вище договір про постачання теплової енергії в гарячій воді на: викуплене вбудоване приміщення квартири по АДРЕСА_1; на викуплене вбудоване приміщення по АДРЕСА_4.

Позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію разом із втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені даним договором (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.7. договору, максимальне теплове навантаження на опалення та гаряче водопостачання приймається по поданій відповідачем проектній документації, а при відсутності розраховується спеціалізованою організацією.

Згідно умов договору він набуває чинності після підписання його сторонами та діє до 01.10.2002 р. по 30.09.2003 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання (п. 10.1. договору). Судом встановлено, що договір, на час розгляду справи в суді, пролонгований і є діючим.

Відповідно до п. 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Позивач після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає відповідачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Відповідач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25-числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його позивачу.

Підставою для розрахунків відповідача із позивачем є рахунок та Акт надання послуг, підписаний обома сторонами (п. 6.4. договору).

01.04.2004 р. сторони підписали додаткову угоду б/н до договору. Згідно додаткової угоди від 01.04.2004 р. до договору включено обєкт надання послуг щодо постачання теплової енергії в гарячій воді, нежитлове приміщення АДРЕСА_2, загальною опалювальною площею 58,46 кв.м., теплове навантаження на опалення 5103,96 ккал/год, система опалення домова, теплове навантаження на гаряче водопостачання відсутнє.

Крім того, 01.03.2005 р. сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору. Згідно додаткової угоди від 01.03.2005 р. до договору включено обєкт надання послуг щодо постачання теплової енергії в гарячій воді, нежитлове приміщення кв. 92 за адресою: пр. Леніна, 177, загальною опалювальною площею 55,87 кв.м., теплове навантаження на опалення 5405 ккал/год, система опалення домова, теплове навантаження на гаряче водопостачання відсутнє.

Таким чином позивачем надавалися відповідачу послуги із постачання теплової енергії в гарячій воді на 4 обєкти, а саме: викуплене вбудоване приміщення квартири по АДРЕСА_1; викуплене вбудоване приміщення по АДРЕСА_4, нежитлове приміщення АДРЕСА_2, нежитлове приміщення АДРЕСА_5. Загальна опалювальна площа 246,87 кв.м., теплове навантаження на опалення 24730 ккал/год; теплове навантаження на гаряче водопостачання відсутнє.

Згідно Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради м. Запоріжжя за № 472 від 30.10.2008 р., опалювальний сезон 2008 2009 років для житлових будинків, підприємств та організацій починається з 30 жовтня 2008 р.

Позивач, на виконання умов договору, з листопада, грудня 2008 р. по травень 2009 р. поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 9030,56 грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2008 р. на суму 1161,22 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2008 р. на суму 1622,94 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009 р. на суму 2091,48 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 29.02.2009р. на суму 1668,93 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2009 р. на суму 1791,06 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2009 р. на суму 429,22 грн. акт приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009 р. на суму 265,71 грн., які залишилися з боку відповідача не підписаними, тому були оформлені в односторонньому порядку.

Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії у гарячій воді рахунки (всі за № 621): від 07.12.2009 р. на суму 1161,22 грн., від 05.01.2009 р. на суму 1622,94 грн., від 05.02.2009 р. на суму 2091,48 грн., від 06.03.2009 р. на суму 1668,93 грн., від 06.04.2009 р. на суму 1791,06 грн. від 05.05.2009 р. на суму 429,22 грн. та від 08.06.2009 р. на суму 265,71 грн.

Вказані рахунки були направлені позивачем відповідачу та отриманні останнім, що підтверджується копіями реєстрів листів із повідомленням по місту та повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення, які залучені судом до матеріалів справи.

Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, за період часу з листопада, грудня 2008 р. по травень 2009 р., хоча і отримав рахунки на оплату наданих позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та акти приймання-передачі теплової енергії. Зауважень на акти відповідачем надано не було.

Заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію з листопада, грудня 2008 року по травень 2009 року, на час розгляду справи у суді, складає 9030,56 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9030,56 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_3; фактична адреса: 69032, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69137, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДПРОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 9 030 (девять тисяч тридцять) грн. 56 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Повернути концерну “Міські теплові мережі” (69137, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДПРОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) з Державного бюджету України 194 (сто девяносто чотири) грн. 50 коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплачених платіжним дорученням № 5859 від 25.06.2009 р. Видати довідку.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17.08.2009 р.