Ухвала суду № 63361205, 09.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1416/16 Справа № 202/7027/16-к Слідчий суддя - Зосименко С.Г. Суддя-доповідач - Кондаков Г.В.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді - доповідача Кондакова Г.В.,

суддів Мазниці А.А., Онушко Н.М.

при секретарі Дьоміній А.А.

представника Гончарової О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Гончарової О.В. на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, -

встановила:

Ухвалою індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Фролова А.О., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Кіблицьким А.О. про арешт майна - задоволено частково.

Накладено арешт на всі кошти, які обліковуються (знаходяться) на всіх рахунках, в тому числі: № № НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6, які відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) та належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1.

Зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на вказані рахунки в банківській установі ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунки клієнта ОСОБА_3 та вже знаходяться на рахунку, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Зобов'язано службових осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» надати слідчому СВ Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Фролову Антону Олексійовичу довідку про залишок коштів на вказаних рахунках при накладенні арешту та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунках на запит слідчого.

Своє рішення суд мотивував наступним.

В провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2016 року за № 12016040660002530, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на всі кошти, які обліковуються (знаходяться) на всіх рахунках, в тому числі: № № НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6, які відкриті в ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) та належать ОСОБА_3, зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять на вказані рахунки в банківській установі ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) та зупинення видаткових операцій з коштами, які надійшли на рахунки клієнта ОСОБА_3 та вже знаходяться на рахунку, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів та зобов'язання службових осіб ПАТ КБ «ПриватБанк» надати слідчому СВ Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Фролову А.О. довідку про залишок коштів на вказаних рахунках при накладенні арешту та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунках на запит слідчого є законним, обґрунтованим таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню, оскільки незастосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна може привести до настання наслідків, передбачених ч. 7 ст. 170 КПК України, а вказані грошові кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки безпосередньо вказують на проведення безтоварних операцій.

Клопотання слідчого в частині зобов'язання негайного повідомлення слідчого у випадку відкриття ОСОБА_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) нових рахунків після накладення арешту та зупинення видаткових операції за ними до накладення арешту у встановленому законом порядку, за висновками слідчого судді задоволенню не підлягає, оскільки слідчий просить вчинити дії, які можуть настати у майбутньому, однак це не передбачено чинним законодавством.

Представник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують будь-які надходження на рахунки, на які накладено арешт, грошових коштів від «обнальних» підприємств, як це зазначено в клопотання слідчого.

Зазначає, що ОСОБА_3 відкрила два рахунки в ПТА КБ «Приватбанк» в жовтні 2016 року, а саме: № НОМЕР_3 (валютний) та № НОМЕР_5 (гривневий), за цей час ОСОБА_3 особисто здійснювала поповнення виключно валютного рахунку, про що надаються відповідні квитанції, особисто здійснювала розпорядження даними грошовими коштами, і згідно платіжної системи «Приват 24» наразі залишок коштів на рахунку відповідає різниці між зарахованими і списаними грошовими коштами. Вищевикладені обставини, на її думку, виключають факт отримання ОСОБА_3 будь-яких грошових коштів від суб'єктів тіньової економіки.

Вказує, що остання не є підозрюваною, обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, вона навіть не була допитана в рамках даного кримінального провадження. При цьому зазначає, що санкція ч. 1 ст. 358 КК України передбачає штраф в розмірі 1 700 гривень, а арешт коштів здійснений в розмірі 1 906,54 доларів США та 1 779,00 гривень, що в рази перевищує суму можливого штрафу.

Крім того, зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено строк дії арешту, що робить його безстроковим, що суперечить вимогам КПК України та порушує права ОСОБА_3

Згідно вимог ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Враховуючи вимоги вказаної норми, беручи до уваги, що учасники процесу належним чином повідомлені про місце, дату та час слухання справи, колегія суддів прийшла до висновку про можливість слухання справи без участі заявника та прокурора.

Поряд з цим, надаючи оцінку правильності висновків слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Як вбачається з вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Із представлених апеляційному суду матеріалів видно, що в провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040660002530 від 09 листопада 2016 року за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст. 358 КК.

10 листопада 2016 року слідчий СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з метою встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на рахунки в ПАТ КБ "Приват банк", які належать ОСОБА_3 із забороною проведення по ним будь-яких видаткових операцій.

Розглянувши зазначене клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що воно є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення накладення арешту на грошові кошти є необхідним.

Між тим, слідчим у клопотанні не мотивовано, для встановлення яких саме важливих обставин у кримінальному провадженні мають значення грошові кошти на вказаних рахунках. До матеріалів клопотання не надано даних, які вказують на наявність належних доказів для підтвердження зазначених у клопотанні обставин, в тому числі розмір шкоди, завданої протиправними діями підозрюваної особи.

Крім того, слідчий, в провадженні якого перебуває справа, а також слідчий суддя, задовольняючи зазначене клопотання, не звернули свою увагу на те, що на день розгляду справи в суді першої інстанції, жодній особі у даному кримінальному провадженні не пред'явлено підозри, не встановлено розмір завданих кримінальними правопорушеннями збитків. Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлений.

Не надано органом слідства даних, що за допомогою вказаних підприємств можуть легалізовуватися кошти, отримані ОСОБА_3 внаслідок злочинної діяльності, тому таке посилання слідчого у клопотанні про можливу легалізацію за допомогою ФГ "Агро-промінь", ПП "Андол Проміс", ПП "Травіан", ТОВ "Віж-Буд", ТОВ "СК Джек", ТОВ "Пегас-Стандарт", ТОВ "Пілігрім", ПП "Агротекс-2004" є лише його припущеннями, які нічим не підтверджено.

Крім того, під час апеляційного перегляду встановлено, що слідчим окрім подання клопотання про заходи забезпечення, інших процесуальних, слідчих, розшукових дій для встановлення істини по справі не здійснено.

Не можна не звернути уваги на те, що склад злочину, передбачений ст. 358 КК буде мати місце, якщо буде встановлене підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

З наданих матеріалів вбачається, що органом слідства на даний час не встановлені, які саме офіційні документи є підробленими, не визначено його форму, матеріальний носій та походження. Крім того, не визначено процесуальний статус ОСОБА_3 та її роль у якості підроблювача.

Процесуальний закон вимагає обов'язкового його дотримання при оформленні в тому числоі всіх процесуальних документів. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, відповідно до вказаної норми, у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланнями на норми закону. Колегія суддів вважає, що клопотання слідчого не відповідає зазначеним вимогам.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, формальність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що представлене до суду з порушеннями ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Гончарової О.В. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2016 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Фролова А.О., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Кіблицьким А.О. про накладення арешту на майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Кондаков Г.В. Онушко Н.М. Мазниця А.А.