Постанова № 63358750, 08.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 р. Справа № 814/854/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа - Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №64 « По особовому складу» від 31.03.16р. щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, а також стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що його атестування було протиправним з огляду на те, що останній не належав до категорії працівників, які підлягають атестації відповідно до ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію". Крім того, позивач вважає, що висновки атестаційної комісії щодо невідповідності його займаній посаді, та щодо того, що він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, нічим не обґрунтовані, оскільки він успішно пройшов тестування, добро характеризується по службі, відповів на всі питання під час співбесіди.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року - в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 01 вересня 2016 року -скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено незаконність його атестування після призначення на посаду поліцейського. Крім того, висновки атестаційної комісії, на підставі яких відбулося звільнення позивача, не визнані такими, що прийняті в порушення норм чинного законодавства, а тому, відсутні підстави для визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення позивача на службі.

Однак з такими висновками суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2009 року по 07.11.15 року.

07.11.15 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліції" ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції ( м. Миколаїв) з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції в порядку переатестування / а. с. 11/.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 01.02.2016 року № 52 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Миколаївській області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 22.02.2016 року (пункт 1), створити атестаційні комісії № № 1-8 (пункт 2), погодити з керівництвом Національної поліції України їх персональний склад та подати на затвердження (пункт 3), а керівникам відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції у Миколаївській області наказано скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими, довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності (а. с. 73).

Наказом Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 19.02.2016 року № 113 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Миколаївській області", погодженим головою Національної поліції України Х. Деканоідзе, затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області. (а. с. 31).

Як слідує із розділів І - ІІІ атестаційного листа на ОСОБА_1, складеного заступником начальника - начальником СКП Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області 12.02.2016 року, позивач за період проходження служби характеризується із позитивної сторони, згідно із висновком прямого керівника - начальником Центрального ВП ГУНП в Миколаївській областї "займаній посаді відповідає", позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 35 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 37 балів із 60 можливих) (а. с. 81).

З рішення атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, оформленого протоколом ОП № 15.00004452.0021563 від 09.03.2016 року, вбачається, що членами атестаційної комісії було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи, послужний список (форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел, та особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення " 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами головування: за - 4, проти - 1 (а.с. 82). Висновок атестаційної комісії було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 09.03.2016 року та ознайомлено із ним позивача 11.03.2016 року.

17.03.16 Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону №3 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 та прийнято рішення про її відхилення (арк.спр.84).

31.03.16 начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ № 64 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.5 Закону України "Про Національну поліцію" - через службову невідповідність. Підстава - протокол ОП№ 15.00004452.0021563 (арк.спр.10).

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно із пунктами 9, 13 розділу ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

Як було зазначено вище, 07.11.15 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліції" ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції ( м. Миколаїв) з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції в порядку переатестування.

Процедура «переатестування» Законом України №580-VIII не передбачена. Підстави, порядок та наслідки проведення такої процедури також не визначені у нормативно-правових актах, що прийняті на виконання зазначеного Закону.

За приписами частини першої статті 47, частини першої статті 58 вказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Як передбачено частинами четвертою, п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Крім того, ст. 57 Закону України №580-VIII передбачає проведення атестування поліцейських - тобто громадян України, які відповідно до ч. 1 ст. 17 вказаного Закону склали Присягу поліцейського, проходять службу на відповідних посадах у поліції і яким присвоєно спеціальне звання поліції.

Застосування процедури атестування щодо кандидатів на посаду поліцейського, у тому числі тих, які приймаються на службу в поліції відповідно до п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №580-VIII, не відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 58 вказаного Закону призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків ( ч.1) Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту ( ч.2).

Доказів того, що позивач був призначений на одну з посад, передбачених ч. 2 ст. 58 Закону України №580-VIII, відповідачі не надали.

Відтак, посилання у наказі начальника ГУНП у Миколаївській області №1 о/с "По особовому складу" від 07.11.15 на те, що позивач був призначений на посаду старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції (м. Миколаїв) в порядку переатестування, не створює правових наслідків, а також не свідчить про прийняття його на службу на тимчасовій основі.

Згідно із пунктом 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465), ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до пункту 3 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктами 3, 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) вказаної Інструкції передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

За приписами пункту 9 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що частиною першою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та пунктом 1 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 врегульована мета проведення атестування поліцейських, тоді як підстави для атестування поліцейських визначені частиною другою статті 57 вказаного Закону та пунктом 3 розділу І (Загальні положення) зазначеної Інструкції.

Враховуючи, що розділом ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено винятків щодо атестування осіб, які були працівниками міліції та прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, тому на таких осіб поширюються загальні вимоги законодавства щодо підстав та порядку проведення атестування поліцейських.

Разом з тим, у вказаному наказі Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 01.02.2016 року № 52 не зазначені підстави, які передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", для атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів, в тому числі позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно наявності законодавчо обґрунтованих підстав для проведення атестації позивача, адже вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений у ч. 2 ст. 57 вказаного Закону. Натомість ч. 4 ст. 57 Закону України №580-VIII визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

Згідно із пунктом 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції № 1465 керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Пунктом 10 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Пунктами 15, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно із пунктами 20, 21 цього ж розділу вказаної Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Як вбачається з рішення атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, оформленого протоколом ОП №15.00004452.0021563 від 09.03.2016 року відносно ОСОБА_1, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення " 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування: за - 4, проти - 1.

Разом з тим, у протоколі ОП № ОП №15. 00004452.0021563 від 09.03.2016 року взагалі не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення.

Зокрема, у вказаному протоколі не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє покликання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1

Всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, відповідачі не подали суду доказів, на підставі яких атестаційна комісія № 4 Головного управління Національної поліції у Миколаївській області прийняла рішення відносно позивача про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, колегія суддів враховує, що наявними у справі матеріалами вказаний висновок атестаційної комісії об'єктивно не підтверджений. Так, в атестаційному листі на ОСОБА_1 відображені позитивні відомості про нього (зокрема, щодо результатів службової діяльності згідно з функціональними обов'язками, його дисциплінованості, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, почуття особистої відповідальності, стійкості моральних принципів, стану здоров'я та фізичної підготовленості, тощо) із висновком прямого керівника про відповідність займаній посаді. За період служби в органах внутрішніх справ та поліції позивач пройшов навчання в системі службової підготовки та за підсумками 2014-2015 навчального року отримав загальну оцінку з професійної підготовки "задовільно", що підтверджується довідками Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від (а.с.76), послужним списком (а.с.77). Крім того, позивач успішно пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 35 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 37 балів із 60 можливих).

Крім того, у вказаному протоколі атестаційної комісії також не відображено, з яких мотивів виходила атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність позивача займаній посаді, та вважаючи за необхідне прийняти рішення про необхідність його звільнення зі служби в поліції, а не про необхідність його переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення атестаційної комісії прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки у цьому рішенні, оформленого відповідним протоколом, не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення, у ньому не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийнято рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1, а наявними у справі письмовими доказами вказаний висновок атестаційної комісії об'єктивно не підтверджений.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Це означає, що, даючи оцінку діям, наказам та висновку (рішенню) атестаційної комісії ГУНП в Миколаївській області, суд в тому числі перевіряє їх обґрунтованість.

Це узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція). Одним із аспектів права на суд є право на доступ до суду. При цьому «тільки інституція яка має повну юрисдикцію, включаючи право скасовувати оскаржені рішення з будь-яких підстав, як з питань факту, так і питань права, відповідає поняттю «суд» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції» (п. 118 рішення від 12 липня 2005 року у справі «Молдован та інші проти Румунії». «Повна юрисдикція» означає, що суд має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії» ; п. 155 рішення від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії».

ЄСПЛ визнав такою, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції практику національних судів, коли вони, вважаючи себе зв'язаними висновками адміністративних органів щодо обставин справи, взагалі відмовлялися контролювати оцінку фактів, які були покладені в основу дискреційного адміністративного рішення і які мали вирішальне значення при прийнятті цього рішення, (п, 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки»; п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телеквіжн лтд. проти Кіпру». Таким чином, повна відмова національного суду переглянути оцінку, яку адміністративний орган дав доказам у справі при прийнятті дискреційного рішення, вважається порушенням права особи на доступ до суду, шо гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, відповідач ГУ НП в Миколаївській області у даній справі не довели правомірності своїх дій щодо проведення атестації позивача та оскаржуваного у справі рішення атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОП №15.00004452.0021563 від 09.03.2016 року.

Крім того, враховуючи, що оскаржуваний наказ ГУНП в Миколаївській області від 31.03.2016 року № 64 о/с в частині звільнення позивача був прийнятий саме на підставі вказаного рішення атестаційної комісії, який колегією суддів визнаний протиправним, тому також підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Миколаївській області від 31.03.2016 року № 64 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

При цьому, суд бере до уваги довідку Головного управління Національної поліції у Миколаївській області від 05.04.2016 року № 242/28/1, відповідно до якої позивачу було нараховане грошове забезпечення за лютий 2016 року в сумі 4715,00 грн., березень 2016 року в сумі 4715,00 грн. (а. с. 16), тому розмір середньоденного грошового забезпечення становить 157,16 грн. Оскільки час вимушеного прогулу становить 252 календарних дні, тому грошове забезпечення за цей період складає 39 604 грн. 32 коп. (157 грн.16 коп. х 252 дні = 39 604 грн. 32 коп.), яке слід стягнути на користь позивача з відповідача Головного управління Національної поліції у Миколаївській області.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4715,00 грн. слід звернути до негайного виконання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, а наведені в скарзі доводи висновки суду спростовують. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа - Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Миколаївській області "По особовому складу" від 31 березня 2016 року №64о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції ( м. Миколаїв) зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого Центрального відділу поліції ( м. Миколаїв) Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з 31 березня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 39 604 грн. 32 коп. ( тридцять дев'ять тисяч шістсот чотири гривни тридцять дві копійки).

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення в межах стягнення за один місяць в розмірі 4 715 гривень 00 копійок (чотири тисячі сімсот п'ятнадцять гривень) підлягає до негайного виконання.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді :