Ухвала суду № 63358514, 09.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 грудня 2016 року м. Київ К/800/33803/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України на вказані судові рішення.

Так, частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, остання була постановлена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні й повний її текст виготовлено 16 листопада 2016 року, а отже, враховуючи приписи статей 103, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг двадцятиденного строку починається з наступного дня після складення ухвали в повному обсязі, тобто з 17 листопада 2016 року, та закінчується 06 грудня 2016 року; касаційну ж скаргу позивачем подано 07 грудня 2016 року.

В клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження позивач зазначав про те, що оскаржувану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року отримано ним 23 листопада 2016 року, при цьому, документів (конверту, довідки відділення поштового зв'язку тощо) в підтвердження наведених обставин не подав; крім того, не навів будь-яких обставин (причин), що унеможливили звернення до суду в межах законодавчо визначеного 20-денного строку.

Крім того, в результаті вивчення касаційної скарги встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, крім іншого, документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч приписам вказаної статті, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не додано документа про сплату судового збору, водночас подано клопотання, в якому позивач просить суд відстрочити їй сплату судового збору до закінчення касаційного провадження у справі, посилаючись на те, що є бюджетною установою й у її кошторисі не передбачено коштів на цю мету (сплату судового збору), казначейською службою не будуть проводитися платежі за платіжними дорученнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо оплати витрат на які у бюджеті установи не передбачено видатків (використання коштів не за призначенням), а тому вона позбавлена можливості за даних обставин сплатити судовий збір.

Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, заявлене Державною архітектурно-будівельною інспекцією України клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; розмір же ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1 378 грн.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір сплачується за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно ж із частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачу протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.