Ухвала суду № 63356574, 09.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

09 грудня 2016 року м. Київ

[1]

Суддя Апеляційного суду міста Києва Немировська О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 294-295, 297 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 27 листопада 2016 року,

встановив:

рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 27 листопада 2016 року в задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись з рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу.

Проте, вказана справа містить недоліки і підлягає поверненню до суду першої для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст.297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

З позовної заяви вбачається, що позивачі звернулись до суду з позовною заявою майнового характеру - про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, визнання права власності на частину нерухомого майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Станом на день звернення до суду з позовом ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачами не було визначено ціну позову та сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., що вочевидь не відповідає розміру дійсної вартості спірного майна.

Як роз'яснено у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що якщо визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого судового збору, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що в судовому засіданні 27 листопада 2016 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка міститься в матеріалах справи. Проте, проголошена резолютивна частина не відповідає повному тексту рішення.

Вказані обставини унеможливлюють вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а тому справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 296, 297 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності повернути до Святошинського районного суду м. Києва для належного оформлення та вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

№ справи: 759/16843/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/16026/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.