Рішення № 63356511, 07.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 761/3668/16-ц Головуючий в І інстанції: Волошин В.О.

Апеляційне провадження 22-ц/796/11766/2016 Доповідач: Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.,

при секретарі - Гоін В.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплат, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Державного підприємства (далі ДП) «Адміністрація морських портів України», в якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виплати належних сум у розмірі 123622,98 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства (ДП «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум в розмірі 122410,99 грн. без врахування прибуткового податку. Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь держави судовий збір в розмірі 1224 грн. 10 коп. В решті позову відмовлено.

На рішення суду першої інстанції ДП «Адміністрація морських портів України» подали апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права, ставиться питання про скасування рішення, ухвалення нового, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не були з'ясовані фактичні обставини справи, дана невірна оцінка доказам, що призвело до неправильного, на їх думку, застосування норм права та ухвалення незаконного рішення.

Справу розглянуто без участі апелянта, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджено розпискою представника ДП «Адміністрація морських портів України» - СидоренкоД.О. (а.с.90,91).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу, не визнала.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, що на підставі наказу відповідача за № 105-к 3-І від 01 квітня 2015 року «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу договірної роботи служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи з 06 квітня 2015р. за п.6 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначала, що при ознайомленні з розрахунком сум, належних їй при звільненні, вона виявила, що з її заробітної плати за січень 2015р. було утримано кошти в розмірі 1616,84 грн. та місячна премія за лютий 2015р. в розмірі 829,92 грн. не погоджуючись з діями відповідача, вона звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2015р. по справі № 761/11251/15-ц на користь ОСОБА_1 з ДП «Адміністрація морських портів України» було стягнуто грошові кошти у розмірі 2446,76 грн., з яких кошти по окладу за січень 2015р. в розмірі 1616,84 грн., премія за лютий 2015р. - 829,92 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку пропорційно до вказаної суми за період з 07 квітня по 31 липня 2015р. включно у розмірі 63056,76 грн.(а.с.5,6).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015р. зазначене вище рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки за період з 07 квітня по 31 липня 2015р. включно скасовано та в цій частині постановлено нове рішення, яким стягнуто на користь позивачки кошти в розмірі 94535,22 грн. В іншій частині рішення суду було залишено без змін (а.с.11-16).

Як вбачається з виписки картки для виплат (а.с.17) рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року було виконано ДП «Адміністрація морських портів України» лише 23 грудня 2015 року, тобто виплачено на користь позивачки кошти в розмірі 95973,65 грн.

Стороною відповідача визнано недоплачену суму розмірі 22446,76 грн., ця сума невиплати була встановлена і рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2015 року.

У правовій позиції Постанову Верховного Суду України № 6-113цс16 від 27 квітня 2016 року визначено наступне.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Отже, право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Враховуючи розмір не доплаченої суми, істотність її частки, яка є значено меншою, порівняно із середнім заробітком, який просить позивач стягнути, колегія суддів дійшла висновку про зменшення стягнутої суми середнього заробітку до не доплаченої суми, а саме до 2446,76 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміни оскаржуваного рішення із зменшенням стягнутих сум середнього заробітку та судового збору.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року змінити, зменшити стягнуту з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» суму з 122 410грн.99 коп. до 2446 грн. 76 коп. та стягнутий судовий збір зменшити з 1224 грн. 10 коп. до 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: