Постанова № 63355702, 12.12.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/166/16 Справа № 729/901/16-к

У х в а л а

іменем України

12 грудня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бузунко О.А.,

суддів - Анохіна А.М., Соловей В.В.,

при секретарі Галюк Л.В.,

за участі прокурора Бережняка В.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

у присутності обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

перекладача ОСОБА_8,

проводячи підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270080000106, відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

24 листопада 2016 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270080000106 від 24.02.2016, відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, мотивуючи його тим, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, підстави, за яких було обрано запобіжний захід, не відпали, обвинувачені, перебуваючи на свободі, можуть зникнути, усвідомлюючи рівень відповідальності за вчинене.

Захисники заперечували проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не надано доказів на їх підтвердження. Захисник ОСОБА_3 додатково наголосив на тому, що призначення застави обвинуваченим буде достатнім стримуючим заходом для забезпечення їхньої належної процесуальної поведінки.

Обвинувачені підтримали позиції захисників. ОСОБА_7 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд виходить з наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 16 грудня 2016 року, в той час як розгляд кримінального провадження продовжується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Метою і підставою продовження строку тримання обвинуваченому під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, та вказаних судом вище, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди (ст. 178 КПК України).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій обвинувачених, колегія суддів на виконання вимог ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 обвинувачуються у скоєнні двох особливо тяжких злочинів, вік та стан їх здоров'я, який не перешкоджає можливості їх тримання під вартою, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не знаходить підстав застосування до обвинувачених інших більш м'яких запобіжних заходів, вважаючи, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки і запобіганню ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на даній стадії кримінального судочинства в якості запобіжного заходу обвинувачених належить утримувати під вартою.

Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи дану норму кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченим діянь та наслідки їх вчинення, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави обвинуваченим.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про доцільність продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 315 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, залишити без змін - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу по 09 лютого 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.А. Бузунко

Судді А.М. Анохін

В.В. Соловей