Рішення № 6335467, 17.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.09 Справа № 10/125пд

За позовом Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон

до 1. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон

2. Приватного підприємства "Ремікс", м. Краснодон

про визнання договору недійсним

Суддя Мінська Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Скнаріна Н.М. - головний фахівець-юрист, довіреність № 1505/10 від 31.12.08.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 1046 від 29.05.09, представник за довіреністю (що засвідчена за № 1494 від 24.06.09.);

від 3-ої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ПП "Ремікс" - Грибанова Ю.П., довіреність № б/н від 01.01.09.

Суть спору: визнати договір № 01/23 від 25.02.2009р. про надання готельних послуг укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП "Ремікс" недійсним.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між Управлінням економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради (позивачем у справі) та Приватним підприємством «Ремікс» (ІІ им відповідачем у справі) було укладено договір оренди б/н від 02.01.2003р., на нежитлове приміщення , яке є власністю територіальної громади м. Краснодона, площею 1863,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Краснодон, пл. Леніна, 6, Вказане майно Орендодавець передав Орендарю для розміщення готелю. Цей договір укладено терміном на 5 років по 02.01.2008 року.

Даний договір поновлено на новий строк.

П. 6.2. Договору передбачено право Орендаря ІІ ого відповідача за письмовою згодою Орендодавця - Позивача, здавати орендоване майно в суборенду.

25.02.2009р. між та Приватним підприємством «Ремікс» (Готелем) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем) (І - им відповідачем у справі) укладено договір № 01/23 про надання готельних послуг (надалі - договір № 01/23).

Згідно п. 1.1. даного Договору № 01/23 предметом договору є надання готельних послуг, які включають розміщення Споживача у готельному номері 407 готелю «Україна», що розташований за адресою: м. Краснодон, пл. Леніна, 6 на підставі його заявки в обсягах та строках, зазначених цим договором та за цінами, визначеними Готелем.

Згідно п. 3.2. Договору розміщення Споживача в Готелі відбувається в день укладення договору та триває до 24.02.2010р.

Позивач стверджує, що Договір № 01/23 є удаваним і укладено відповідачами з метою приховання договору суборенди приміщення, в укладенні якого ІІ ому відповідачу було відмовлено позивачем. А договір суборенди, який відповідачі фактично вчинили, порушує права позивача, як орендодавця майна за договором оренди б/н від 02.01.2003р., і вчинено відповідачами з порушенням п. 6.2. Договору оренди та ст. 774 ЦК України.

На обґрунтування вищевикладеного позивач посилається на документи, що підтверджують використання приміщення № 407 готелю «Україна», що розташований за адресою: м. Краснодон, пл. Леніна, 6 не для проживання І ого відповідача, а для здійснення ним підприємницької діяльності.

Відповідачі проти позову заперечують і зазначають, що відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання особи може бути готель, а згідно ч. 6 ст. 29 цього кодексу фізична особа може мати кілька місць проживання. А відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» місцем проживання фізичної особи є приміщення в якому фізична особа проживає, за якою здійснюється звязок з фізичною особою підприємцем, і це може бути готель. Відповідачі стверджують, що І ий відповідач використовує приміщення № 407 для встановлення звязку, в тому числі поштового з ним як підприємцем, а не для здійснення підприємницької діяльності.

Дослідивши обставини справи суд визнав позовні вимоги обґрунтованим з огляду на наступне:

Згідно п. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, недодержання вимог цього Кодексу, інших актам цивільного законодавства, є підставою недійсності правочину. А відтак, якщо правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, і відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, то в разі недодержання вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу щодо правочину, який справді вчинили сторони, він може бути визнаний недійсним.

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України 16.03.2004 N 19, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 р. за N 413/9012 (надалі - Правила) регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення (далі - готелі) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення (готельних послуг) споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.

У своїй діяльності готелі керуються чиним законодавством України та цими Правилами.

Згідно п. 1.3. Правил споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари, роботи, послуги для власних (побутових) потреб;

замовник - фізична або юридична особа, в тому числі суб'єкт туристичної діяльності, яка укладає відповідний договір на надання готельних послуг від імені та на користь споживача та здійснює оплату за цим договором (надає гарантії щодо оплати за цим договором).

У спірній угоді І - ий відповідач виступає в якості споживача, тобто особи, що має намір користуватися послугами для власних побутових потреб.

В той же час, із свідоцтва про сплату єдиного податку, що видане Форт ушному Д.В. 17.12.2008р. вбачається, що ним здійснюється вид діяльності - роздрібна торгівля непродовольчими товарами, встановлення виробів із пластика, інші види (рекламні послуги, видавнича діяльність), а місце здійснення діяльності: м. Краснодон, пл. Леніна, 6, офіс 407, та м. Краснодон, вул. Леніна, 9.

Крім того, факт здійснення підприємницької діяльності І им відповідачем в приміщенні готелю за адресою: м. Краснодон, пл. Леніна, 6, офіс 407, підтверджується також тим, що в газеті «Сфера» на аркуші 18 вказані дані про засновника і видавника цієї газети - ПП ОСОБА_1, а адреса редакції газети (а не засновника і видавника) - м. Краснодон, пл. Леніна, 6, офіс 407. Тобто, приміщення № 407 готелю викристовується не для звязку з І им відповідачем, а саме для розміщення редакції газети, тобто здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, договір № 01/23 від 25.02.2009р. про надання готельних послуг укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП "Ремікс" укладений з метою приховання іншого договору договору суборенди, який сторони справді мали на увазі.

А договір суборенди вчинено відповідачами з порушенням п. 6.2. Договору оренди та ст. 774 ЦК України, без згоди Орендодавця майна, тобто суперечить цьому Кодексу, а відтак визнається недійсним.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою учасників процесу у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір № 01/23 від 25.02.2009р. про надання готельних послуг укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП "Ремікс" недійсним.

3. Стягнути з приватного підприємства «Ремікс», м. Краснодон Луганської області, вул. Артема, 1-а, код 31379818 на користь Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 25371460, м. Краснодон, Луганської області, пл. Леніна, 8 витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 156 грн. 25 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 25371460, м. Краснодон, Луганської області, пл. Леніна, 8 витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 156 грн. 25 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Рішення підписано 22.07.2009 р.

Суддя Т.М.Мінська