Рішення № 6335462, 24.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2009 р.Справа № 14/55-1066(9/41-886) Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД" вул. Живова, 9, м. Тернопіль

про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ “Тернопільський міський ринок” від 10.05.2005 р. про реорганізацію ТзОВ “Тернопільський міський ринок” та визнати переважне право ОСОБА_1 на купівлю частки учасника (засновника) ТзОВ “Тернопільський міський ринок” ОСОБА_2 в розмірі 293016,00 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 17.10.2008 р.

відповідача: Притула О.Б., довіреність від 17.10.2008р.

Суть справи:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок" про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ "Тернопільський міський ринок" від 10.05.2005 р. про реорганізацію товариства та визнання переважного права ОСОБА_1 на купівлю частки учасника (засновника) ТзОВ "Тернопільський міський ринок" ОСОБА_2 в розмірі 293016,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення спірним рішенням його прав на участь в управлінні діяльністю господарюючого суб'єкта, з огляду на що просить скасувати дане рішення в судовому порядку. При цьому просить суд визнати його переважне право на купівлю частини частки іншого учасника (засновника) товариства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та згідно пояснень повноважного представника проти позову заперечує з тих підстав, що на час вирішення спору ОСОБА_1 не є учасником ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", а відтак вважає, що даний спір не є корпоративним, внаслідок чого справа підлягає припинення за п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. При цьому вважає спірне рішення таким, що відповідає вимогам закону.

В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався, з підстав викладених у відповідних ухвалах.

Ухвалою суду від 24.07.2009 року повернуто без розгляду заяву від 07.07.2009р. про уточнення та доповнення до позовної заяви в частині заявлених додаткових вимог.

В судовому засіданні представникам сторін роз"яснено їхні процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За клопотанням позивача здійснювалась технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення представника відповідача господарським судом встановлено наступне.

10 травня 2005 р. відбулися збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД", рішення яких оформлені протоколом № 4 від 10.05.2005 р., підписаного головою зборів ОСОБА_2 та секретарем ОСОБА_4, на порядок денний яких були винесені ряд питань, з яких прийняті рішення і одне із яких оспорюється Позивачем, а саме: про реорганізацію Товариства, з тих підстав, що цим рішенням порушені такі його права: на участь в управлінні справами товариства, оскільки про скликання зборів учасників Позивач не був повідомлений рекомендованим листом, як того вимагає Статут Товариства; на переважну купівлю частки (її частини) у звязку із її виділом, яке встановлене пунктом 7.5. Статуту Товариств, та право на розпорядження майном Товариства при вирішені питання виділення частини частки учасника за рахунок належного Товариству майна.

Оцінивши заперечення відповідача у відзиві на позов та його представника у судовому засіданні про те, що наведений спір не відноситься до числа корпоративних, а відтак не може розглядатись господарськими судами України, суд констатує наступне.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, визначено право на звернення до господарського суду. Зокрема, у випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - Постанова Пленуму ВСУ) зазначено, що усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору.

Вирішуючи спір по суті суд враховує, що згідно до п.1.3 статуту товариства, затвердженого протоколом № 1 від 14.09.2004 року, що був чинним на час прийняття оспорюваного рішення, ОСОБА_1 являвся учасником ТОВ "Тернопільський міський ринок".

Крім того, рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД", оформлене протоколом зборів учасників товариства від 16.01.2007 р. яким ОСОБА_1 виключено із складу учасників (засновників) цього Товариства визнано недійсним господарським судом Тернопільської області у справі № 9/82-2001, згідно із рішенням від 10.09.2008 року, що вступило в законну силу (копія постанов Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 року та Вищого господарського суду України від 03.03.2009 року в матеріалах справи).

За таких обставин, судом з даного приводу пояснення відповідача оцінюються критично, а відтак спір розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням положень п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України.

Оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково зважаючи на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 10.05.2005 р. відбулися збори учасників ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", в результаті проведення яких складено протокол № 4, який підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ( далі, - Закон) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Із змісту протоколу № 4 слідує, що на зборах були присутні учасники, які в сукупності володіють 100 % голосів, тобто збори були правомочними.

До порядку денного зборів учасників Товариства поряд із іншими, були включені питання про реорганізацію ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД" шляхом виділення підприємства (п.1 порядку денного).

За наслідками обговорення даного питання зборами учасників товариства одноголосно прийнято рішення реорганізувати ТОВ "Тернопільський міський ринок" шляхом виділу частки ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, розмір якої становить 62,86 відсотків її частину в розмірі 31,94 % статутного капіталу шляхом передавання магазину "Ласуня" (м. Тернопіль, вул.Руська,23), з метою створення на його базі нової юридичної особи; встановлено строк для заявлення кредиторами вимог до Товариства у два місяці, який обчислюється з дня публікації повідомлення про виділення в спеціальному друкованому ЗМІ; визначено, що по закінченні вказаного строку слід затвердити розподільчий баланс.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він не був ознайомлений із проведенням загальних зборів Товариства у спосіб, визначений Статутом Товариства, шляхом направлення йому рекомендованим листом повідомлення про проведення загальних зборів Товариства.

За змістом статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до п. 6.7 статуту ТзОВ “Тернопільський міський ринок ЛТД” в редакції від 14.09.2004 р. скликання вищого органу управління товариства відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про господарські товариства". Про проведення зборів учасників кожен з учасників товариства повідомляється письмово рекомендованим листом.

Позивач заперечує свою участь у зборах 10.05.2005 р., хоча у протоколі № 4 зазначено, що він був на них присутній.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія реєстру відправлень вихідної кореспонденції ТзОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД" від 08.04.2005 р., відповідно до якого на адреси учасників товариства, в тому числі ОСОБА_1, направлені прості листи, а не рекомендовані, що суперечить п. 6.7 статуту товариства.

Згідно п. 6.11 статуту, загальні збори учасників оформляють свої рішення протоколом, який підписується усіма учасниками товариства (їх повноважними представниками), які брали участь у відповідних зборах, і скріплюється печаткою товариства. Всупереч наведених приписів даного локального акту, протокол № 4 від 10.05.2005 р. підписаний лише головою та секретарем зборів, а не всіма учасниками .

Статтею 35 ГПК України обумовлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на вказану імперативну норму, суд при вирішенні даного спору враховує факти, які встановлені господарським судом Тернопільської області при вирішенні спору між позивачем, - ОСОБА_1 та відповідачем, - ТОВ "Тернопільський міський ринок" у справі № 9/82-2001.

Так, у мотивувальній частині рішення суду від 10.09.2008 року, що у встановленому порядку вступило в законну силу, констатовано, що:

- позивач довідався про наявність оспорюваного ним рішення, яке оформлене протоколом № 4 від 10.05.2005 року лише у грудні 2006 р.

- товариством були порушені вимоги корпоративного акту, обовязкового для всіх учасників та посадових осіб Товариства яким визначається порядок скликання зборів учасників Товариства;

Вказані обставини встановлені і у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 року по даній справі.

Таким чином, з огляду на викладені вище факти, які з'ясовані судами у справі № 9/82-2001 та наявні у справі докази, суд констатує, що відповідачем порушено вимоги статуту щодо порядку повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів, а відтак і права ОСОБА_1 на участь в управлінні діяльністю господарюючого суб'єкта.

За таких обставин, позов про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства, яке оформлене протоколом № 4 від 10.05.2005 р. про реорганізацію ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД" шляхом виділення підприємства, як такий, що поданий у межах визначених ст.256-257 та 261 ЦК України строків (з врахуванням дня коли особа довідалась про наявність оспорюваного рішення), обґрунтований належними, допустимими доказами та приписами законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, підлягає до задоволення.

Натомість, у позовній вимозі про визнання за позивачем переважного права на купівлю частини частки учасника (засновника) ТОВ "Тернопільський міський ринок" ОСОБА_2, в розмірі 293016 грн. слід відмовити з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

При цьому згідно з частиною другою вказаної правової норми, учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам.

Таким чином законодавець обумовив, що наведене у даній правовій нормі правило розповсюджується тільки на купівлю частки , що запропонована для продажу, а не на всі випадки її відступлення. В свою чергу, учасники товариства не вправі вимагати додержання правил про переважну купівлю, якщо частка передається іншим, ніж купівля способом.

Пунктом 7.5. Статуту у реакції, чинній на дату проведення зборів учасників Товариства 10.05.2005 р. визначено, що будь-який з учасників Товариства вправі у будь-який час продати або іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) пропорційно до розміру своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлено інший порядок здійснення цього права.

Зважаючи на викладені вище приписи законодавства та положення Статуту товариства суд констатує, що звернувшись із відповідною вимогою до суду, позивач повинен довести, що частина частки у статутному капіталі Товариства учасника Товариства ОСОБА_2, пропонувалась ним до продажу.

Слід зазначити, що наведені обставини досліджувались судом першої та апеляційної інстанцій у справі № 9/82-2001. При цьому судами вказано на відсутність у матеріалах справи доказів того що учасник Товариства ОСОБА_2 пропонував купити частину своєї частки у статутному капіталі іншим учасникам товариства чи третім особам.

При цьому суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що учасник товариства ОСОБА_2 пропонував до продажу частину своєї частки у статутному капіталі Товариства суду не представлено, обставини, з якими закон пов'язує виникнення у позивача переважного права на купівлю даної частки у встановленому порядку ним не доведено, а відтак в позові в цій частині слід відмовити.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1,2,12, 32-35, 43, 44-49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД", оформлене протоколом № 4 від 10.05.2005 р., про реорганізацію ТОВ "Тернопільський міський ринок ЛТД".

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський міський ринок ЛТД", (м. Тернопіль, вул. Живова,9. ід. код 14029504, р/р 26007250859001 у ТФ КБ Приватбанк, МФО 338783) на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1.

5. Видати наказ з моменту набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення суду оформлене у відповідності до ст.84 ГПК України відправлено сторонам ____. _____. 2009 року.

Суддя