Ухвала суду № 63347999, 07.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 334/12150/14 Головуючий у 1 інстанції: Добрєв М.В.

Номер провадження 22-ц/778/4934/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бабак А.М.

Суддів Спас О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2016 року

у справі за поданням державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження боржника голови правління Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх обовязків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4 (далі Ленінський ВДВС Запорізького МУЮ) звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» (далі ЗОКС «Довіра») ОСОБА_3, в якому зазначала, що на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №14/370 (ЗВП 46344608), до складу якого входить 232 виконавчих провадження про стягнення з ЗОКС «Довіра» на користь фізичних осіб та держави коштів на загальну суму 12788045,02 грн.

Керівником боржника ЗОКС «Довіра» є ОСОБА_3

08 вересня 2015 року на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшла колективна заява стягувачів про тимчасове обмеження у праві виїзду голови правління боржника - юридичної особи ОСОБА_3 за межі України.

Посилаючись на наявність в юридичної особи - ЗОКС «Довіра» невиконаних зобовязань, покладених на неї судовим рішенням, а також ухилення від виконання зобовязань, покладених судовим рішенням, що є підставою для обмеження її керівника у праві виїзду за межі України, державний виконавець просила вирішити питання щодо прийняття вмотивованого рішення стосовно обмеження голови правління ЗОКС «Довіра» ОСОБА_3 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2016 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права оскільки суд не врахував, що виконавча служба неодноразово зверталася до керівника ЗОКС «Довіра» щодо виконання рішень суду, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання, має змогу виконати зобовязання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. З метою невиконання покладених на неї зобовязань голова правління ЗОКС «Довіра» ОСОБА_3 може виїхати за межі України. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу та не надано суду доказів на підтвердження факту ухилення керівника ЗОКС «Довіра» від виконання своїх боргових зобовязань. Крім того, не надано доказів, що ОСОБА_3 є керівником ЗОКС «Довіра» та виконує обовязки голови ЗОКС «Довіра».

Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції є вірним.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" від 21 січня 1994року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Звертаючись з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець зазначив, що на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 14/370 (ЗВП 46344608), до складу якого входить 232 виконавчих провадження, щодо стягнення з ЗОКС «Довіра» на користь фізичних та держави суми12788045,02 грн. Керівником ЗОКС «Довіра» є ОСОБА_3, яка не виконує покладені на неї зобовязання судовим рішенням, а тому ухиляється від виконання таких зобовязань.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України обмеження ОСОБА_3 Державним виконавцем Дніпровського ВДВС Запорізького МУЮ не доведено ухилення ОСОБА_3 від виконання рішення суду.

При розгляді даного питання судом враховані розяснення Верховного Суду України, викладені в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, де зазначено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Верховний Суд України дійшов висновку, що ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Однак, державним виконавцем зазначене не доведено.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області № 908/485/16 від 14 березня 2016 року у справі про банкрутство боржника - ЗОКС «Довіра», ОСОБА_3 відсторонено від посади голови правління, а виконання обовязків керівника покладено на розпорядника майном, арбітражного керуючого ОСОБА_5, та в межах ліквідаційної процедури все майно, документи та печатки ОСОБА_3 передано новому керівнику на підставі відповідних ОСОБА_5.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, дослідженого у судовому засіданні апеляційного суду, з 14 березня 2016 року керівником ЗОКС «Довіра» є ОСОБА_5

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: