Ухвала суду № 63337584, 11.12.2016, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35

У Х В А Л А

"11" грудня 2016 р. Справа №370/2810/16-к

Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В. при секретарі Левківському С.В. за участю прокурора Макарівського відділу Києво Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 та слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Макарів Київської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за результатами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110210001319 від « 09 » грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

в с т а н о в и в:

Слідчий Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2, звернулася до Макарівського районного суду Київської області з клопотанням про застосувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, близько 03 год. 09 грудня 2016 року, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на автомобілі марки Opel Kadett, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 приїхали до магазину, що розташований по вул. Поліська, 22 в с. Чорногородка Макарівського району Київської області, що належить ОСОБА_7

Згідно з домовленістю, за попередньою змовою, діючи умисно, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за домомогою металевої пластини зірвали навісний замок до вказаного магазину та проникли в середину В цей час ОСОБА_5 відійшов на деяку відстань від магазину з метою попередження останніх про можливе викриття крадіжки сторонніми особами.

Перебуваючи в середині магазину, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_6, умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно, повторно викрав з прилавків магазину товаро-матеріальні цінності, а саме: тютюнові вироби, горілчані напої, продукти харчування, які склали в сумки, що принесли з собою.

В подальшому з викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_6С вийшли з магазину де їх зустрів ОСОБА_5, який разом із вказаними особами переніс сумки та мішки із викраденим майном за приміщення непрацюючої їдальні, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5, заподіяв матеріальних збитків ОСОБА_7 на суму близько 5000 гривень.

09 грудня 2016 року о 07 годині 00 хвилини, ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

10 грудня 2016 року 08 год. 50 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в приміщення , що завдало значної шкоди потерпілому.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні за №12016110210001319 підозрюється ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , такий, що не має державних нагород.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту потерпілої.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

В ході досудового розслідування кримінального провадження задля обєктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може:

-переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, які наразі не встановлені;

-вчинити інше кримінальне правопорушення;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, та покарання за якій становить від 3 до 6 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, повязаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами звязку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

-підозрюваний є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_5, але фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6.

-підозрюваний не має постійного місця роботи, не перебуває в шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних вязків.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 займаються скупкою крадених речей та на даний момент може знищити речі, які є доказами причетності останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень. Враховуючи факт, що за місцем проживання підозрюваного можуть знаходитися викрадені речі, існує реальна імовірність наявності ще якихось квартир чи будинків, де підозрюваний тимчасово проживає чи інколи перебуває, і в цих місцях його проживання чи перебування, про які він достеменно знає, можуть знаходитись інші речі, викрадені із різних місць вчинення злочину, а тому, знаючи про ці місця, підозрюваний ОСОБА_5 з великою імовірністю може вжити заходів для їх переховування, знищення, спотворення тощо.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілої у провадженні ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та інших причетних до злочину осіб, змушуючи їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно зазначити наступне. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний з високою імовірністю може вживати заходів, спрямованих на недопущення документування інших епізодів їхніх спільних злочинних дій, та спрямованих на недопущення виявлення співучасників вчинення злочинів.

Крім того, в даному разі наявний реальний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення (пункт 5 ч.1 ст.177 КПК України). Характер інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення на утримання підозрюваного під вартою з метою запобігти спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи, і зокрема, характеристики особи про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії)).

Також, відповідно до довідки з інформаційної бази АРМОР підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, які наразі не встановлені; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину

Враховуючи все вищезазначене, ОСОБА_5 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обовязків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш мякого запобіжного заходу, таких як особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Крім того, слід звернути увагу на те, що частина 3 статті 183 КПК України передбачає обовязок слідчого судді при постановленні ухвали про застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини, рішення суду повинене забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави має оцінюватись в першу чергу « з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість в тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньої для того, щоб утримати його від втечі» (Мангурас проти Іспанії), (Ноймайстер проти Австрії).

Таким чином, Європейський суд з захисту прав людини робить акцент на тому, що застава повинна бути достатньою для того, щоб усвідомлення перспективи втрати застави мотивувало підозрюваного на належну процесуальну поведінку.

Враховуючи те, що є підстави вважати, що підозрюваний збагачується за рахунок вчинення злочинів та зважаючи на те, що він підозрюється у вчиненні крадіжки слід взяти до уваги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка закріплює, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених в абз. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків застава може бути визначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні слідчий Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 клопотання підтримала, вказала на наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати меш суворий запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечив, також просив застосувати менш суворий запобіжний захід.

Заслухавши пояснення слідчого, зясувавши думку прокурора, захисника, підозрюваного дослідивши подані до клопотання письмові матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

09 грудня 2016 року о 07 годині 00 хвилини, ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

10 грудня 2016 року 08 год. 50 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в приміщення , що завдало значної шкоди потерпілому.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні за №12016110210001319 підозрюється ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 , такий, що не має державних нагород.

Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту потерпілої.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_5, може впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, які наразі не встановлені, оскільки на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, які наразі слідством не встановлені, та існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілої у провадженні ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та інших причетних до злочину осіб, змушуючи їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер інкримінованого кримінального правопорушення свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного та відповідно до довідки з інформаційної бази АРМОР підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Суд не погоджується із доводами слідчого, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вживати заходи, спрямовані на недопущення документування інших епізодів злочинних дій, та заходи, спрямовані на недопущення виявлення співучасників вчинення злочину, оскільки наявність цих ризиків ніяким чином не обґрунтовано.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя перевіривши матеріали досудового розслідування, враховуючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5, кримінального правопорушення, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий та прокурор, проте, можливо застосувати більш мякий запобіжний захід для запобігання вказаним ризикам, а тому, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 194 КПК України, клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, так як, на думку суду, запобіжний захід у виді домашнього арешту до підозрюваного є достатнім для забезпечення вказаних ризиків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КК України, домашній арешт полягає в запобіганні підозрюваному, обвинуваченому постійно перебувати за місцем його проживання цілодобово. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Також на підозрюваного слід покласти обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 186, 194, 196 КПК України КПК України,-

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 , такий, що не має державних нагород, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в даному випадку у забороні підозрюваному залишати житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Покласти на ОСОБА_5, наступні обовязки:

●Прибувати до слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 чи іншої визначеної в порядку чинного законодавства України службової особи за їх викликом;

●Не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

●Не відвідувати розважальні заклади.

Звільнити з під-варти в залі судових засідань ОСОБА_5, 29 березня 1987. Року народження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною до 09.02.2017 року.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обовязки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обовязки скасовуються.

Виконання ухвали доручити Києво Святошинському ВП ГУ НП в Київській області.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом пяти днів з моменту її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.В. Косенко