Постанова № 63336774, 02.12.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-а/361/510/16, cправа № 361/6600/16-а

02.12.2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» грудня 2016 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши у приміщенні Броварського міськрайонного суду в порядку скороченого провадження відповідно до статті 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій субєкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

18 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить: - визнати протиправними дії Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії із заробітної плати в сумі 819,72 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження село Рудня-Вересня з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року; -зобовязати Броварське обєднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 09 травня 2016 року із заробітної плати в сумі 819,72 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження село Рудня-Вересня з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням Серія А № 119470 с, виданим Київською облдержадміністрацією. Внаслідок виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС отримав 2-гу групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серія КИО-1 № 364826.

Позивач перебуває на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що внаслідок постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У 1986 році позивач перебував у трудових відносинах із відкритим акціонерним товариством «Мостобуд» Мостобудівельний загін 112». Працював водієм та після подій на Чорнобильській АЕС був відправлений у відрядження та приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року село Рудня Вересня.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2016 року у справі № 361/5109/16-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що розмір заробітної плати за роботу в зоні відчуження в селі Рудня-Вересня з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року складає - 819,72 крб.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

26 жовтня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112» на виконання судового рішення видало позивачу довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС селі Рудня Вересня за період з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року, розмір якої становить - 819,72 крб.

28 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження, надавши довідку про заробітну плату за роботу в селі Рудня Вересня за період з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року з розрахунком, особовим рахунком за травень 1986 року.

Листом від 31 жовтня 2016 року Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у проведенні перерахунку, посилаючись на не надання первинних документів, що підтверджують виплату одноразової премії в розмірі -

400 крб.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

30 листопада 2016 року до суду надійшли заперечення від Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на адміністративний позов, в якому відповідач вказав, що не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, також

є інвалідом (ІІ група інвалідності) внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) Серія А № 119470 с, виданим Київською облдержадміністрацією.

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати, отриманої за роботу в зоні ЧАЕС.

Листом від 31 жовтня 2016 року Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивачу про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за роботу у зоні відчуження, мотивуючи свою відмову тим, що ним не було надано первинних документів, які підтверджують виплату одноразової премії в розмірі 400 крб.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий у роботах, передбачених постановами КПРС, РМ СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378 і постановою РМ СРСР і ВЦСПС від 05 червня 1986 року № 665-195, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі Списком № 1, затвердженим постановою РМ СРСР від 22 серпня 1986 року № 1173.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, реєстрація ратифікації Україною 04 серпня 1961 року, Україна прийняла на себе зобовязання рахувати заробітною платою будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оплату праці основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із пунктом 6 зазначеного Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, повязаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

У пункту 8 цього ж Порядку, частині другій статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3000 карбованців.

Відповідно до виданої позивачу довідки від 26 жовтня 2016 року розмір заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році становить 819,72 крб., що не перевищує 3 000 крб.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Рішенням Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України Про оплату праці встановлено, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обовязок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29 жовтня1992 року № 09-3751, вирішення грошових вимог осіб, які в 1986 - 1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно проводитись відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до розяснення Міністерства праці України від 09 червня 1995 року за

№ 224/8.13, перерахунок заробітної плати працівникам, які виконували в зоні відчуження роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розраховується по тій грошовій одиниці, що діяла в 1986 році, тобто в рублях. Нарахована сума заробітної плати не індексується і не виплачується.

Статтею 49 Кодексу законів про працю України також визначено, що власник (уповноважений ним орган) зобовязаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Із змісту судового рішення від 29 вересня 2016 року у справі №361/5109/16-ц вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112» здійснено перерахунок, нараховано премію в розмірі 400,00 крб. та видано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Таким чином, дана довідка відповідає всім вимогам чинного законодавства, при цьому відповідач неправомірно вимагає доказів отримання позивачем премії, оскільки відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751, якщо підприємством було невірно нарахована заробітна плата за роботу в зоні відчуження, то підприємство на підставі первинних документів має провести перерахунок заробітної плати згідно із законодавством, розраховану таким чином заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії.

На виконання судового рішення товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін 112» разом з довідкою про заробітну плату надало позивачу особовий рахунок за травень 1986 року, в якому в шифрі 53 значиться премія в сумі 400,00 крб.

Суд вважає, що відповідачем не надано жодних доказів, які б доводили, що дані, які містяться в довідці про заробітну плату, одержану позивачем за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 21 від 26 жовтня 2016 року містять неправдиві або недостовірні дані; в судовому порядку вказана довідка недійсною не визнавалася.

Правова позиція по даному питанню висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року у справі № К/800/12074/13.

Таким чином, на підставі статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач звільнений від доказування чинності довідки та розміру заробітної плати заробленої за роботу в зоні ЧАЕС.

Відповідно достатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Із частиною третьою статті 2 КАС України, вбачається, що у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначенийКонституцією і Законами України.

Частиною першою статті 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведені відповідачем заперечення по суті даного позову є немотивованими та не обґрунтованими жодними доказами, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 7-11, 71, 86, 99, 100, 159, 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов - задовольнити.

Визнати дії Броварського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати в сумі 819,72 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження село Рудня-Вересня з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року протиправними.

Зобовязати Броварське обєднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09 травня 2016 року із заробітної плати в сумі 819,72 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження село Рудня-Вересня з 06 травня 1986 року по 11 травня 1986 року з урахуванням проведених виплат.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. При відкладенні складення постанови суду в повному обсязі на строк, який не може бути більшим ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин