Постанова № 63332833, 06.12.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р. м. Вінниця Справа № 802/1674/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідачів: Островерха Р.В., Кіт С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ФОП ОСОБА_4, позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2016 р. №003241305, №0032061305, № 0032321305, №32071305.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведена планова виїзна документальна перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якою встановлені порушення, а саме: в частині заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, єдиного внеску, суми військового збору, за наслідком якої складено акт та в подальшому прийняті податкові повідомлення-рішення від 6.10.2016 р.:

- № 0032401305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за військовим збором у розмірі 12065,53 грн.;

- №32071305, яким застосовано штраф за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 1632,75 грн.;

- № 0032321305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 159312,13 грн. та вимога № 0032061305 про сплату боргу у сумі 16327,05 грн.

Підставою для прийняття рішень стали висновки податкового органу про безпідставне включення до складу витрат за 2015 рік витрати, які безпосередньо не пов'язані з отриманням доходів, а саме: завищення вартості придбаних товарів, що реалізовані або використані у виробництві продукції, зазначених позивачем у графі 5 додатку Ф4, податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік на суму 643494,76 грн., у зв'язку з невірним визначенням собівартості реалізованих товарів та включенням до складу витрат вартості набору інструментів та запасних частин, які не реалізовані та відповідно за які не отримано дохід. Також не підтверджено напрямок використання даних матеріалів у господарській діяльності. Таким чином надані накладні, що підтверджують придбання товару та відсутність документів, які підтверджують його подальшу реалізацію є порушенняv об'єкту оподаткування, що розраховується як різниця між доходами та документально підтвердженими витратами.

З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, посилаючись на положення підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України, відповідно до якого загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 ПК України.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п.177.2 ст. 177 ПК України).

Оскільки товари (виробничі обладнання) придбавались ФОП ОСОБА_4 не для реалізації, а для використання у господарській діяльності, а тому не можуть визнаватись як товари придбані та реалізовані, з яких обраховується дохід. Відтак, на думку позивача перевіряючий неправомірно вказав на наявність порeшень, оскільки товар не вказано як реалізований, з нього не обчислено собівартість та не обчислено дохід, а тому відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Щодо решти оскаржуваних рішень, то вони є наслідком прийняття рішення № 0032321305, а тому також є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити в його задоволені з підстав, наведених у письмових запереченнях. Зокрема вказали, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 виявлено завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, а саме, завищено вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, зазначених ФОП ОСОБА_4 у графі 5 додатку 4Ф, податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік, у зв'язку із невірним визначенням собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг та включенням до складу витрат вартості набору інструментів та запасних частин, які не реалізовані та, відповідно, за які не отримано дохід. Також не підтверджено документально напрямку використання даних матеріалів у господарській діяльності.

Так, згідно наданих документів, в залишках товарно-матеріальних цінностей, отриманих згідно товарних накладних № R1502882 від 15.07.2015 р. (набір інструментів) та № R1505280 від 30.11.2015 р. (наклейки для ST BDC, вставки для ST) станом на 31.12.2015 р. такі (ТМЦ) не значаться. Відтак, підприємцем завищено витрати в сумі 643494,76 грн.

Таким чином перевіркою встановлено заниження чистого оподаткованого доходу в сумі 127449,70 грн., на який нараховується єдиний внесок та військовий збір.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу № 1029 від 11.08.2016 р. та на підставі направлення №361/1305 від 31.08.2016р. головним державним інспектором проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2015р., за наслідком якої складено акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2015 р. дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2015 р.» № 994/1305/2669313135 від 27.09.2016 р. (акт перевірки).

У акті перевірки зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, зазначених ФОП ОСОБА_4 у графі 5 додатку 4 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік на суму 643494,76 грн., у зв'язку із невірним визначенням собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг, та включенням до складу витрат вартості набору інструментів та запасних частин, які не реалізовані та, відповідно, за які не отримано дохід, також не підтверджено документально напрямок використання даних матеріалів у господарській діяльності.

Так, наведені товарно-матеріальні цінності отримані ОСОБА_4 від ТОВ «Роберт Бош ЛТД» згідно товарних накладних: № R1502882 від 15.07.2015 р. (набір інструментів в кількості 2 шт.) на суму 747112,46 грн. в т.ч. ПДВ -124518,74 грн. та № R1505280 від 30.11.2015 р. (наклейки для ST BDC- 1 шт., , вставки для ST- 1 шт.) на суму 25081,25 грн., в т.ч. ПДВ - 4180,21 грн.

Згідно наданої в ході перевірки інформації, в залишках товарно-матеріальних цінностей, станом на 31.12.2015 р. зазначені ТМЦ не значаться.

Враховуючи вищевикладене перевіркою встановлено, що на порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України ФОП ОСОБА_4 завищено витрати за 2015 рік в сумі 643494,76 грн.

Як наслідок, у зв'язку з заниженням оподатковуваного доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, занижено й єдиний внесок на суму 16327,47 грн. та суму військового збору за 2015 рік - 9652,42 грн.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акта податковим органом сформовано:

- податкове повідомлення - рішення № 0032321305 від 6.10.2016р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб , що сплачено фізичними особами за результатом річного декларування за основним платежем - 127449,7 грн., за штрафними санкціями 31862,43 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0032401305 від 6.10.2016 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за основним зобов'язаннями -9652,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2413,11 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф0032061305 від 6.10.16 р., якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 16327,5 грн.

- рішення № 32071305 від 06.10.2016р. , яким застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 1632,75 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент вчинення правопорушення).

Так, відповідно до пункту 164.1.3 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В свою чергу відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПК до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, серед іншого належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у перевіряємий період здійснював такі види господарської діяльності: "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів", "Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів", що підтверджується договорами про надання послуг, актами здачі - приймання робіт, виписками із банківських рахунків (а.с. 152- 162 ).

В результаті здійснення фінансового-господарських операцій ФОП ОСОБА_4 включено до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік витрати в сумі 643 494, 76 грн., які не пов'язані з отриманням доходу.

Підставою для включення даної суми до таких витрат, стало придбання позивачем товарів на загальну суму 741 112,46 грн. (набір інструментів в кількості 2 шт., наклейки ST BDS) з метою використання їх у власній господарській діяльності.

Відповідач у акті вказує, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності на загальну суму 741 112,46 грн. не приймали участі в господарських операціях останнього і в залишках товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2015 року вони відсутні, в результаті чого завищено витрати в сумі 643 494 , 76 грн. та порушено п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПК України,

Наведені обставини і стали єдиною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає, що такі твердження відповідача суперечать вимогам закону з огляду на наступне.

Так, в підтвердження задекларованих ФОП ОСОБА_4 витрат за 2015 рік в сумі 643 494 , 76 грн., під час перевірки використано дані первинних бухгалтерських документів, а саме, товарних накладних, даних книги обліку доходів, банківських документів, складених у цілковитій відповідності до вищезазначених вимог законодавства, що і не заперечується відповідачем.

Слід звернути увагу на те, що податковий орган не заперечує факту реальності господарських операцій позивача щодо придбання у 2015 році ТМЦ на загальну суму 741 112,46 грн. Як у акті перевірки так і при розгляді справи у суді представниками відповідача зазначено, що і податкові накладні і усі інші документи бухгалтерського обліку, які оформлялися позивачем при придбанні товарів відповідали вимогам як Податкового кодексу України так Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Суд звертає увагу і на те, що про відсутність об'єктивного підходу контролюючого органу при дослідженні залишків ТМЦ позивача у 2015 році під час перевірки свідчить і наступне.

Відповідно до пункту 20.1.9 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу

Отже, з метою об'єктивного встановлення стану залишків ТМЦ та їх руху у господарській діяльності позивача у періоді, що перевірявся, працівники контролюючого органів мали право вимагати від позивача в ході перевірки, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей , однак не вчинили даних дій.

Разом з тим, в підтвердження наявності у ФОП ОСОБА_4 залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 643 494,76 грн., (що спростовує висновки контролюючого органу) з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності та виявленням фактичної наявності ТМЦ, 05.10.2016 року позивачем здійснена інвентаризація ТМЦ, результати якої оформлено у вигляді складання акту контрольної перевірки матеріальних цінностей (основних засобів) станом на 05.10.2016 року (а.с.127).

Окрім цього, суд звертає увагу, що, як зазначено в акті перевірки матеріальних цінностей, останні перебувають за адресою: м. Вінниця, вул. Молодіжна, 14, с . Зарванці, де в свою чергу орендує приміщення позивач для здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується договорами оренди №33 від 01.01.2014р., №38 від 01.01.2015р.

Таким чином, вище зазначені документи підтверджують наявність у ФОП ОСОБА_4 залишку товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 643 494,76 грн. грн. та їх використання у господарській діяльності, що в свою чергу спростовує висновки перевірки податкового органу, а відтак, свідчить про правильність відображених позивачем у звітних документах витрат за 2015 рік.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 13.01.2015р. у справі №2944/14 та постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі № 802/3844/14-а, яка підтримана ухвалою ВАСУ від 27.03.2015р., якою відмовлено у відкритті провадження.

Стосовно встановлених податковим органом порушень, внаслідок яких занижено й єдиний внесок та військовий збір, суд зазначає, що останні є наслідком заниження оподаткованого податку на доходи фізичних осіб.

За таких обставин, суд вважає, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п.п.1.2,1.3 п.16.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7,ч.2 ст.9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ФОП ОСОБА_4 безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимогу - протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати у даній справі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.10.2016 р.: № 0032401305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за військовим збором у розмірі 12065,53 грн.; № 0032321305, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 159312,13 грн.;

- рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.10.2016 р. №32071305, яким застосовано штраф за порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у розмірі 1632,75 грн.;

- вимогу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06.10.2016 р. № 0032061305 про сплату боргу у сумі 16327,05 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №159 від 17.10.2016р. в сумі 3 250 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул.Костянтина Василенка,21, м. Вінниця).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна