Ухвала суду № 63332832, 02.12.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

02 грудня 2016 р. Справа № 802/1830/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Ткачук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про залишення адміністративного позову без розгляду у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 1), атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 2)

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 1), атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення.

01.12.2016 року до канцелярії суду за вх. №26655 представником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області подано заяву про залишення адміністративного позову без розгляду. При цьому заява обґрунтована тим, що адміністративний позов поданий після закінчення місячного терміну, встановленого ст.99 КАС України, адже позивач звернувся до суду 03.11.2016 року, тоді як про порушення свого права, а саме про рішення атестаційної комісії №10 ГУ НП у Вінницькій області, ОСОБА_1 дізнався 23.08.2016 року, а з наказом №160 від 07.09.2016 року про звільнення ознайомлений 07.09.2016 року.

У судовому засіданні позивач та його представник заперечували щодо задоволення даної заяви, зазначивши, що ОСОБА_1 після ознайомлення із рішенням атестаційної комісії та наказом про звільнення оскаржив їх до Вінницького міського суду Вінницької області в порядку цивільного судочинства, проте ухвалою суду від 21.09.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження та повідомлено, що компетенція даного спору відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Згодом, 28.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (справа 802/1491/16-а). Ухвалою суду від 03.11.2016 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із її відкликанням. Тому вважають, що строк звернення до суду необхідно обчислювати саме з 21.09.2016 року, а, отже, строк звернення до суду у відносинах, пов'язаних із проходженням публічної служби не може вважатися пропущеним, а якщо і є таким щодо вимоги про оскарження висновку атестаційної комісії, - то пропущений з поважних причин.

Суд, розглянувши подану заяву про залишення позову без розгляду та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Водночас ч. 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, виходячи із зазначених норм процесуального закону розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого прав та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.

Так, обґрунтовуючи недотримання позивачем передбаченого положеннями ч. 3 ст. 99 КАС України строку звернення до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування висновку (рішення) відповідача 2 від 19.08.2016 року, яке зазначене у протоколі атестаційної комісії ОП №15.00025233.0035973, представник відповідача 1 вказує на те, що початок перебігу цього строку необхідно відраховувати з 23.08.2016 року, тобто з дня, коли ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним рішенням.

Надаючи оцінку зазначеному, суд виходив із наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був ознайомлений із рішенням атестаційної комісії від 19.08.2016 року лише 23.08.2016 року, про що свідчить його особистий підпис в атестаційному листі.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом 21.09.2016 року до Вінницького міського суду Вінницької області в порядку цивільного судочинства. Крім того, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 07.09.2016 року №160 о/с позивач був звільнений із займаної посади зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про національну поліцію". Даний наказ був винесений відповідачем 1 у зв'язку з забезпеченням виконання рішення атестаційної комісії № 10 від 19.08.2016 року, а тому обсяг порушених прав позивача у зв'язку з його звільненням збільшився, і фактично ставити питання оцінки законності наказу про звільнення та оцінки підстав звільнення - рішення атестаційної комісії, для позивача було раціональним саме в межах одного позову.

В контексті вказаного слід зазначити, що поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

В даному випадку із матеріалів справи слідує, що з позовом до суду позивач звернувся 28.09.2016 року, тобто в межах місячного строку звернення з вимогою щодо скасування наказу про своє звільнення зі служби.

А враховуючи, що оскаржуваний наказ про звільнення № 160 о/с від 07.09.2016 року виданий у зв'язку з виконанням рішення атестаційної комісії, оформленого протоколом №15.00025233.0035973 від 19.08.2016 року, тому при вирішенні даної справи суд в будь-якому випадку в силу закріпленого у статті 11 КАС України принципу офіційного з'ясування обставин справи зобов'язаний надавати оцінку оскаржуваному протоколу. При цьому в силу об'єктивних причин належним чином реалізувати своє право щодо оскарження в окремому судовому порядку протоколу №15.00025233.0035973 від 19.08.2016 року позивач в передбачений місячний строк не зумів, проте реалізував таке право в межах оскарження кінцевого рішення за наслідками проведеної щодо нього атестації - наказу про звільнення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви представника відповідача 1 про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду слід відмовити.

Керуючись п. ч. ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна