Постанова № 63332524, 28.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 910/9317/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання - Вага В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016

у справі № 910/9317/16 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця"

про стягнення 12 446,80 грн.

за участю представників: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", правонаступником якого є ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення 12 446,80 грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2016 в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність переходу прав і обов'язків від ДП "Донецька залізниця" до відповідача у зв'язку із реорганізацією.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Скаржник наголошує, що спірне перевезення вантажу відповідно до залізничної накладної № 55178867 відбулось у лютому 2016 року, коли ПАТ "Українська залізниця" вже було утворено, на шляху прямування на території, що підконтрольна Україні. Всі залізниці України, які влилися до ПАТ "Українська залізниця" є регіональними філіями останньої, у тому числі й Донецька залізниця.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 апеляційну скаргу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/9317/16 прийнято до провадження розгляд справи призначено на 10.10.2016.

27.09.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від ПАТ "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі "№ 910/9317/16 без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" без задоволення з огляду на її необґрунтованість. Відповідач наполягає, що правонаступництво в матеріальних правовідносинах для ПАТ "Укрзалізниця" після ДП "Донецька залізниця" не наступило, оскільки боржник - Державне підприємство "Донецька залізниця" з Єдиного державного реєстру не виключене.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/9317/16 було відкладено на 31.10.2016 та зобов'язано сторін надати додаткові докази.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 строк розгляду справи було продовжено, розгляд справи відкладено на 28.11.2015, зобов'язано сторін надати додаткові докази.

В судове засідання 28.11.2016 представники сторін та третіх осіб не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, витребуваних судом доказів не надали.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов укладеного з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" договору № 245/108/16 від 01.02.2016, ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", як вантажовідправником, на станцію "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці за накладною № 5177035 від 04.02.2016 було відправлено вагони № 55178867, № 55161343, № 55292791, № 58918269 з вантажем "кокс доменний". Вантажоодержувачем за вказаною накладеною є ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", тобто позивач.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із п. 52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Під час приймання вантажу у вагоні № 55178867 було виявлено недостачу вантажу у розмірі 3900 кг, про що на станції "Маріуполь-Сортувальний" Донецької залізниці було складено комерційний акт БН № 724693/60 відповідно до ст. 52 Статуту залізниць, в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення, в технічному відношенні вагон прибув справний.

Розмір шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагоні № 55178867 за розрахунком позивача становить 12 446,80 грн.

Статтею 110 Статуту залізниць передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із п. 113 Статуту залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (п. 114 Статуту залізниць).

Згідно із п. 115 Статуту залізниць, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вагон № 51178867 було прийнято до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця" 04.02.2016 та видано позивачу на станції, як вбачається із штемпелів прибуття та видачі вантажу (п. 51, 52 накладної), "Маріуполь-Сорт" ПАТ "Українська залізниця" 06.02.2016 із складенням Комерційного акту БН № 724693/60, в якому зазначено про недостачу вантажу у розмірі 3900 кг.

У п. 2 Статуту залізниць передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначає Статут залізниць України.

В силу ст. 314 ГК України, ст. 924 ЦК України, пунктів 110, 113 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

У пункті 111 Статуту залізниць наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.

Виходячи зі змісту ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України і п. 6 Статуту залізниць, залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. У випадку, коли у залізничній накладній зазначено залізницю призначення вантажу, ця залізниця є учасником договору перевезення вантажу і, відповідно, є перевізником.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 № 3-1106гс16.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 07.12.2015 серед відокремлених підрозділів зареєстрованої 21.10.2015 юридичної особи - ПАТ "Українська залізниця" значиться й регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (40150216; 84400, Донецька обл., місто Красний Лиман, вул.. Кірова, буд. 22). Крім того в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців міститься інформація про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" (01074957; 83000, Донецька обл. м. Донецьк, вул.. Артема, 68). На час розгляду спору дані щодо припинення юридичної особи - Державного підприємства "Донецька залізниця" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не внесені.

Проте 22.12.2015 була підписана додаткова угода про внесення змін до договору № 1/28/234 від 22.11.2011 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" при станції Маріуполь-Сортувальний Державного підприємства "Донецька залізниця", відповідно до якої преамбулу договору в частині Залізниці викладено в редакції, яка засвідчує, що стороною даного договору з 22.12.2015 є ПАТ "Українська залізниця". 25.12.2015 між ПАТ "Українська залізниця" в особі виконуючого обов'язки начальника регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", який діє на підставі Положення про регіональну філію і довіреності та в особі виконуючого обов'язки заступника начальника регіональної філії Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", який також діє на підставі Положення про регіональну філію і довіреності, та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" був укладений договір № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги через станцію Маріуполь Сортувальний.

Оскільки спірні правовідносини виникли у лютому 2016 року, то посилання відповідача на відсутність затверджених передавальних актів як підтвердження переходу прав та обов'язків від Державного підприємства "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" є безпідставними.

Згідно із п. 22 Статуту залізниць за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відповідно до п. 23 Статуту залізниць станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Колегія суддів зауважує, що календарні штемпелі прибуття та видачі вантажу на накладній № 5177035 від 04.02.2016 підтверджують, що стороною спірних правовідносин є особисто відповідач - ПАТ "Українська залізниця", оскільки позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної), що передбачено пунктом 131 Статуту залізниць.

Вартість втраченого вантажу підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

З урахуванням встановлених обставин, складеного комерційного акту колегія суддів дійшла висновку про не збереженість вантажу під час перевезення та наявності підстав для стягнення з ПАТ "Українська залізниця" вартості недостачі вантажу, оскільки залізниця не довела відсутність своєї вини у недостачі, вимоги позивача не спростувала.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог суперечить обставинам справи та нормам матеріального права, у зв'язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/9317/16 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/9317/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"" (код 00191129, вул. Левченка 1, м. Маріуполь Донецької області, 87504) 12 446 (дванадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 80 коп. відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу, 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позову.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"" (код 00191129, вул. Левченка 1, м. Маріуполь Донецької області, 87504) 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/9317/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий