Постанова № 63332458, 05.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016 року Справа № 904/8213/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: начальник юридичного сектору виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" ОСОБА_1, довіреність № 1677 від 27.10.2016 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 року у справі № 904/8213/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення суми штрафу за неправильно внесені відомості у накладну у розмірі 43 810, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення з останнього на свою користь штрафу у розмірі 43 810, 00 грн. за неправильне зазначення у залізничній накладній № 47977400 маси вантажу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 року у справі № 904/8213/16 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 43 810, 00 грн. штрафу, 1 378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідач, як відправник вантажу, у залізничній накладній № 47977400 невірно зазначив масу вантажу у вагоні № 55010672, що встановлено при контрольному зважуванні та в порядку статті 129 Статуту залізниць України зафіксовано в комерційному акті АА № 032766 від 24.06.2016 року. Застосувавши до спірних правовідносин приписи статей 118, 122 Статуту залізниць України та за результатами перевірки розрахунку заявленого до стягнення штрафу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у розмірі 43 810, 00 грн.

Не погодившись з прийнятим судом рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, відповідач просить скасувати прийняте місцевим господарським судом рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що різність показників маси вантажу у спірному вагоні, отриманих позивачем та відповідачем, пояснюється різними умовами зважування, які не були прийняті до уваги, а саме: зважування у зчепленому та розчепленому стані вагонів, що суттєво вплинуло на отримані результати. За доводами відповідача, при визначенні маси нетто вантажу у вагонах під час проведення контрольного зважування вантажу необхідно керуватись "Рекомендаціями Державної системи забезпечення єдності вимірювань. Маса народногосподарських вантажів при безтарних перевезеннях. ОСОБА_2 виконання вимірювань МВВ 1953 - 88", розробленими та внесеними Державним комітетом СРСР зі стандартів. Відповідач посилається на ті обставини, що на час виникнення спору не існувало інших встановлених та затверджених Держстандартом правил визначення маси вантажу у вагоні при безтарних перевезеннях, ніж передбачених ОСОБА_2 МВВ 1953-88, а тому, на думку відповідача, всі інші способи визначення відповідної маси вантажу є субєктивними, не дають гарантованої точності та не можуть бути прийняті судом в якості доказу по справі. Отже, відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення у даній справі керувався хибними даними про масу вантажу, що, за твердженням відповідача, призвело до прийняття судом неправомірного рішення.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що посилання відповідача на Методику, яка була розроблена та введена в дію за часів СРСР, не може братися за основу при визначенні маси вантажу, оскільки нормативні акти колишнього СРСР діють лише в тому випадку, якщо внутрішніми нормативними актами не визначено відповідний порядок. Позивач посилається на ті обставини, що на даний час при перевезенні вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні застосовуються Правила перевезення вантажів залізничним транспортом. Згідно з п. 2.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 року, відправник вказує спосіб визначення маси вантажу (у накладній у графі 26 вказано на 150 т вагах відправника), при цьому жодні посилання на зазначену відповідачем ОСОБА_2 у залізничній накладній відсутні. Окрім цього, за доводами позивача, Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 року, чітко визначені норми природної втрати та граничні розходження визначення маси нетто різних вантажів (п. 27).

Відповідач у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки свого представника у судове засідання суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 15.11.2016 року поштового відправлення, яким останньому направлена в копії ухвала апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її розгляду у судове засідання на 05.12.2016 року (а.с. 110, т. 1).

За наведених обставин, неявка у судове засідання апеляційного господарського суду представника відповідача не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду в апеляційному порядку.

У судовому засіданні 05.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2016 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здало для перевезення на станції Ароматна Придніпровської залізниці (правонаступником Державного підприємства "Придніпровська залізниця" є Публічне акціонере товариство "Українська залізниця"; а.с. 97-107, т. 1) у вагоні № 55010672 вантаж вугілля кам'яне марки г-газовий для доставки його одержувачу ВАТ "Дікергофф Цемент Україна", станція і залізниця призначення Здолбунов Львівської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 47977400.

Відповідно до наведеної залізничної накладної маса вантажу у вагоні № 55010672, визначена відправником, становить 67 000 кг, спосіб визначення маси: вагонні ваги, статичні, заводський № 321363 відправника на вагонних вагах (150 тн).

Також, відповідно до внесених до залізничної накладної даних: вантаж у вагон завантажено відправником, вантаж завантажений навалом, ущільнений у вигляді трапецевидної шапки, застосовувався каток; вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 4 гл. 1 Додатку 3 до СМГС. Провізна плата складає 8 762, 00 грн.

За повідомленням позивача вагон № 55010672 по відправці № 47977400 від 23.06.2016 року зважувався на вагах відправника - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"; працівники станції Ароматна не приймали участі у зважуванні вантажу у вказаному вагоні (а.с. 17, т. 1).

24.06.2016 року вагон № 55010672 прибув на станцію Знам'янка Одеської залізниці.

У наведену дату на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акт загальної форми (ГУ-23) № 79284. Складання цього акту, як зазначено в ньому, зумовлено наступними обставинами: комерційна несправність (код 9180000) невідповідність маси вантажу у вагоні № 55010672, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ), показанням ваг, недостача вантажу. По протоколу зважування виявлено різницю ваги. Вагон відчеплений на забезпечену колію для додаткової перевірки (а.с. 12 (зворотна сторона) -13, т. 1).

Окрім цього, 24.06.2016 року на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акт загальної форми (ГУ-23) № 51740 (а.с. 12, т. 1), яким також встановлено невідповідність маси вантажу у вагоні № 55010672, вказаної в перевізних документах, показанням ваг, недостача вантажу; відповідно документу вантаж завантажений навалом, розмір навантаження відповідно висоти бортів не вказаний; фактично вантаж навантажений рівномірно на рівні бортів, каток застосовувався, двері заварені, люка щільно закриті, обєм кузова 85 м3.

24.06.2016 року на станції Знам'янка Одеської залізниці складено комерційний акт АА № 032766 (а.с. 14, т. 1).

В акті зазначено, що згідно актів загальної форми ст. Знам'янка № 79284 та № 51740 від 24.06.2016 року вагон № 55010672 відчеплений на ваги перевірку. В документі зазначено, що вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відповідно висоти бортів не зазначено, вантаж не маркований, вага - тара 23 300 кг, нетто 67 000 кг. При перевірці виявлено в вагоні навантаження рівномірне на рівні бортів. Поверхня вантажу не маркована захисне маркування повздовжніми бороздами відсутнє. Каток застосовувався. В вагоні двері заварені, люка щільно закриті. Об'єм кузова на вагоні 85м3. Слідів розкрадання та втрати вантажу немає. Зважування вагона здійснене 24.06.2016 року на тензометричних статичних вагонних вагах СВ 150000В2 ст. Знам'янка (держповірка ваг 11.09.2015 року) працівником станції Жеребіло в присутності Зам. ДС Кирилова. При зважуванні виявилось брутто 88 850 кг, тара з документа 23 300 кг, нетто 65 550 кг, що складає різницю проти перевізного документа в сторону зменшення на 1 450 кг. По штатному розкладу Зав. вантажним двором відсутній.

Комерційний акт підписано трьома особами: начальник станції в.о. ДС ОСОБА_3; прийомоздавальник працівник станції Жеребіло; начальник вантажного району зам. ДС Кирилов.

Відповідно до розділу Є комерційного акту "Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції" під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено, що засвідчено трьома підписами відповідальних працівників станції призначення.

Враховуючи різницю між масою вантажу, що вказана відправником у залізничній накладній (перевізному документі), та виявленою і засвідченою комерційним актом масою вантажу, позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у перевізному документі масу вантажу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого становить 43 810, 00 грн. (8 762, 00 грн. х 5).

Відповідно до положень частини пятої ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За приписами ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами і доповненнями, накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст. 23 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній (ст. 37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).

Як встановлено вище, в результаті переважування вантажу залізницею перевірена маса вантажу, що перевозився за залізничною накладною № 47977400 у вагоні № 55010672, відправником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

В результаті проведених перевірок виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

За обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці складено акти загальної форми (ГУ-23) № 79284 та № 51740 від 24.06.2016 року, комерційний акт АА № 032766 від 24.06.2016 року.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 року за № 765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно даних, зазначених у залізничній накладній № 47977400, провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 55010672 становить 8 762, 00 грн., відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати 43 810, 00 грн.

Наявними у справі матеріалами, які є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, підтверджується наявність підстав для застосування у спірних відносинах відповідальності відповідача, передбаченої ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у сумі 43 810, 00 грн.

Відповідно, доводи відповідача про неправомірність прийнятого судового рішення є необґрунтованими, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень "Рекомендації Державної системи забезпечення єдності вимірювань. Маса народногосподарських вантажів при безтарних перевезеннях. ОСОБА_2 виконання вимірювань МВВ 1953-88" для визначення маси вантажу у вагоні.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Разом з тим, порядок перевірки маси вантажу встановлено Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги. Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження, чи механізовані дозувальні пристрої. Ваги і вагові прилади підлягають обов'язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку. Зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не дозволяється. Повірка, таврування ваг та вагових приладів провадяться під час установки ваг, після виходу їх із капітального та середнього ремонту та періодично у терміни, встановлені Держстандартом.

Згідно з п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, з подальшими змінами і доповненнями перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та обєму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобовязаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження. При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, з подальшими змінами і доповненнями визначено норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Отже, питання щодо визначення ваги вантажів при перевезенні залізничним транспортом врегульовані законодавством України, а тому законодавство Союзу РСР стосовно наведеного не підлягає застосуванню.

З технічного паспорту вагонних вагів станції Знам'янка Одеської залізниці (а.с. 58-62, т. 1) вбачається, що огляд-перевірка вагів СВ-150000В2 згідно з Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України проводилась (до зважування вагону № 55010672) 11.03.2016 року, тобто в межах шести місяців; державна повірка - 11.09.2015 року, тобто в межах 12 місяців; строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВВТ, - 10 років; дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 28.12.2012 року.

Визначення маси спірного вантажу здійснювалось на справних 150 т вагонних вагах станції, придатних та допущених до експлуатації. Отже, зважування вагону № 55010672, яким перевозилось кам'яне вугілля, проводилось з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Доводи відповідача щодо використання іншого способу зважування вагону при заповненні даних щодо маси вантажу у спірній накладній та під час перевірки маси вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці належними доказами не підтверджені.

При вирішенні спору апеляційний господарський суд враховує, що в актах загальної форми № 51740 та № 79284 від 24.06.2016 року вказано невірний номер залізничної накладної та станцію відправлення, проте інші відомості щодо відправлення, вказані в актах, співпадають та в сукупності ідентифікують саме цю відправку за накладною № 47977400 і цього вантажовідправника (відповідача). Окрім того, вказані помилки виправлені у комерційному акті, складеному в додаток до актів загальної форми.

В свою чергу, виходячи з правила допустимості доказів, передбаченого ч. 2 ст. 34 ГПК України та ст. 129 Статуту залізниць України, саме комерційний акт, а не акт загальної форми, складається для засвідчення обставин невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, в зв'язку з чим не має істотного значення для правильного вирішення даного спору обставини наявності помилок в даних при оформленні актів загальної форми.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 року у справі № 904/8213/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2016 року у справі № 904/8213/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 12.12.2016 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко