Рішення № 63332435, 06.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016р. Справа№ 914/2824/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі О.Кравець розглянула справу

За позовом: Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна, м.Київ,

До відповідача: Публічного акціонерного товариства Дрогобицький завод автомобільних кранів, м.Дрогобич.

Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 22 007,26 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Публічного акціонерного товариства Дрогобицький завод автомобільних кранів про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 22 007,26 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 листопада 2013 року на автодорозі Сімферополь-Севастополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті якої, автомобіль НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження.

Відповідно до довідок ДАІ про ДТП та постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 січня 2014 року, дана дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини водія ОСОБА_1

Оскільки дана дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, позивач виплатив власникові застрахованого автомобіля НОМЕР_3 страхове відшкодування в сумі 72 007,26 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Провідна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1552630. Оскільки полісом № АС/1552630 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., ПрАТ СК «Провідна» виплатила ПрАТ АСК «ІНГО Україна» страхове відшкодування в сумі 50 000,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки автомобіль НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_1 знаходився у володінні та користуванні ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», а водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «ДЗАК» та виконував їх на момент ДТП, саме ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зобовязаний відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди 72 007 грн. 26 коп. та страховим лімітом 50 000 грн.00 коп., що складає суму в розмірі 22 007 грн. 26 коп.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 07.11.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 22.11.2016року.

Представники сторін в судове засідання 22.11.2016р. не зявилися,

Позивач подав через канцелярію суду клопотання в якому підтримав позовні вимоги та просив суд розглядати спір без участі уповноваженого представника. В обґрунтування позовних вимог надав суду копію претензії від 02.06.2014р. №2355, яку позивач виставляв ПрАТ СК «Провідна» та копію банківської виписки в підтвердження виплати ПрАТ СК «Провідна» на користь ПрАТ АСК «ІНГО Україна» страхового відшкодування в сумі 50 000,00 грн.

Відповідач причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 07.11.2016р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7901410842753.

У звязку із неявкою представників сторін в судове засідання, з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 06.12.2016р.

В судове засідання 06.12.2016р. представники сторін не зявилися. Позивач подав клопотання про проведення засідання в режимі відео конференції.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав

Щодо клопотання позивача про проведення засідання в режимі відео конференції, суд відхиляє дане клопотання та зазначає, що останнє було подане позивачем після судового засідання яке відбулось 22.11.2016р., ухвала суду про відкладення була направленап сторонам, а тому в суду не було технічної можливості провести судове засідання яке відбулось 06.12.2016р. в режимі відео конференції.

Окрім того, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст.75 ГПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду спарви та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

04.06.2013р. між ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (страхувальник) було укладено договір страхування № 250569760.13 за умовами якого було застраховано Автомобіль «Scania», номер кузоваYS2P4X20005322483. Договір було укладено строком з 04.06.2013р. до 03.06.2014р.

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9302990 (а.с. 39-41), 16 листопада 2013 року на автодорозі Сімферополь-Севастополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, та автобуса «TEMSA», д/н НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3 в результаті якої, автомобіль НОМЕР_3 , внаслідок якої застрахований у позивача автомобіль отримав механічні пошкодження.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно висновку експерта щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику КТС №140/13А від 27.01.2014 року (а.с.45-74), вартість завданого збитку власникові автомобіля НОМЕР_6, внаслідок вищевказаного ДТП, становить 78399,13 грн.

Як вбачається із платіжного доручення №1008 від 01.04.2014 року ПрАТ «АСК «Інго Україна» виплатило ТОВ «ОТП Лізинг» 72007,26 грн. страхового відшкодування (а.с.81).

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 січня 2014 року встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода трапилась з вини водія ОСОБА_1 (а.с. 44).

Зокрема постановою суду встановлено, що ОСОБА_1, 16.11.2013 року о 10.10 год. на автодорозі Сімферополь-Севастополь, керуючи транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортними засобами марки «SCANIA», д.н.з. НОМЕР_7, та «ТЕМSA», д.н.з. СН 0007АА, які рухались попереду, спричинивши механічні пошкодження транспортних засобів, про що було складено адміністративний протокол серія АБ2 №352195.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9302990, водій ОСОБА_1 спричинив дану дорожньо-транспортну пригоду керуючи автомобілем НОМЕР_8, який належить ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (ЗКПО 00240158).

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яким також підтверджено, що автомобіль НОМЕР_9 належить ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (ЗКПО 00240158).

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 січня 2014 року також встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм ДЗАК (Дрогобицький завод автомобільних кранів).

Відповідно до ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_10, на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Провідна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1552630 (а.с.30).

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на час ДТП було застраховано ПрАТ «СК «Провідна», тому ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» звернулося до ПрАТ «СК «Провідна» з претензією від 02.06.2014р. №2355 про відшкодування 72 007,26 грн. страхового відшкодування.

Полісом № АС/1552630 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., франшиза в розмірі 0,00 грн.

У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1552630, в межах страхового ліміту, ПрАТ «СК «Провідна» виплатила ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» 50000 грн. страхового відшкодування, що підтверджується копією банківської виписки (а.с.90-91)

Позивач вважає, що оскільки автомобіль НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_1 знаходився у володінні та користуванні ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», а водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «ДЗАК» та виконував їх на момент ДТП, саме ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зобовязаний відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди 72 007 грн. 26 коп. та страховим лімітом 50 000 грн.00 коп., що складає суму в розмірі 22 007 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, у т.ч., шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідачем не надано суду жодних заперечень, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 листопада 2013 року на автодорозі Сімферополь-Севастополь за участю автомобіля НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, та автобуса «TEMSA», д/н НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3 в результаті якої, автомобіль НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

З огляду на викладене, суд вважає, що особою відповідальною за завдані у спірному випадку збитки, є ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», як страхувальник, з яким укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та як власник транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник ОСОБА_1

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оглянувши та дослідивши подані сторонами докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дрогобицький завод автомобільних кранів (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Гайдамацька,22, код ЄДРПОУ 00240158) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (01054, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,33, код ЄДРПОУ 16285602) 22 007,26 грн. страхового відшкодування та 1378,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4.Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повне рішення складено 12.12.2016р.

Суддя Запотічняк О.Д.