Ухвала суду № 63332031, 12.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.12.2016

Справа № 910/22399/15

Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/22399/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»

про стягнення 8200974 грн. 68 коп.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі № 910/22399/15 (суддя Мандриченко О.В.) позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» 3486876 грн. 27 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5921 грн. 44 коп. боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 2356543 грн. 02 коп. інфляційної складової боргу, 186084 грн. 05 коп. трьох відсотків річних та 73080 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

На виконання вказаного рішення видано наказ.

06.12.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/22399/15, в якій скаржник (боржник) просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 17.11.2016 ВП№52920884 про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 610850 грн. 48 коп.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» передано на розгляд судді Отрош І.М.

Розглянувши скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/22399/15, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судом встановлено, що скаржником (боржником) долучено до матеріалів справи фіскальні чеки, що підтверджують факт приймання відділенням поштового зв’язку до пересилання певної поштової кореспонденції, однак, скаржником не долучено до скарги на дії органів ДВС бланків опису вкладення, які є належними доказами направлення копії скарги боржнику та відділу ДВС з дотриманням вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України, які згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об’єкта поштового зв’язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії скарги на дії органів ДВС та доданих до неї документів стягувачу та відділу ДВС у справі може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв’язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.

Однак, як встановлено судом, скаржником (боржником) долучено до скарги лише фіскальні чеки без описів вкладення у цінний лист, в яких зазначається, які саме документи направлені стягувачу та органу ДВС, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що скаржником не надано доказів надсилання стягувачу та органу ДВС копії скарги, з якою скаржник звернувся до суду, з огляду на що повертає подану Комунальним підприємством «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» скаргу без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ненадсилання копії скарги стягувачу та органу ДВС порушує їх права на своєчасне отримання копії скарги, своєчасне ознайомлення з предметом і підставами скарги, унеможливлює, зокрема, завчасне подання заперечень чи будь-яких письмових пояснень на скаргу, що також призводить до затягування судового розгляду скарги.

Крім того, відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Так, у поданій до суду скарзі скаржник (боржник) зазначає, що оскаржувану постанову (постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№52920884 від 17.11.2016) він отримав 28.11.2016.

Суд зазначає, що встановлення законом строків для оскарження дій органів ДВС має на меті забезпечення прав усіх учасників виконавчого провадження та стабільності і правової визначеності правовідносин, які виникають при виконанні рішення суду, а тому положення норми ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення строку для реалізації права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС (протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася про порушення її прав, свобод і законних інтересів), повинні розумітись саме обов’язок скаржника з доведення вказаних обставин.

Однак, скаржником (боржником) не надано суду жодних доказів на підтвердження факту отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№52920884 від 17.11.2016 саме 28.11.2016 (копії з журналу вхідної кореспонденції, копії оскаржуваної постанови чи супровідного листа до неї із відміткою (штампом) боржника про дату отримання оскаржуваної постанови, тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скаржником (боржником) не доведено належними та допустимим доказами, що він дізнався про оскаржувану постанову 28.11.2016, та не міг дізнатися про неї в дату винесення постанови або будь-яку іншу дату з моменту її винесення і до вказаної скаржником дати.

З огляду на викладене, беручи до уваги дату винесення оскаржуваної постанови – 17.11.2016, суд дійшов висновку, що строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№52920884 від 17.11.2016 закінчився 01.12.2016, тоді як скаржник (боржник) звернувся до суду із скаргою на дії органів ДВС 02.12.2016 (відповідно до штампу відділення поштового зв’язку на поштовому конверті).

Так, у пункті 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 зазначено, що встановлений у частині першій статті 121--2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121--2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Таким чином, оскільки скаржником (боржником) було пропущено строк на подання скарги та не подано відповідного клопотання про відновлення вказаного строку, суд повертає скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/22399/15 без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що скаржник (боржник) не позбавлений права на повторне звернення до суду із даною скаргою. В такому випадку скаржник повинен належним чином обґрунтувати суду дату, коли він дізнався про порушення його прав, свобод і законних інтересів (про оскаржувану постанову) та надати суду відповідні докази, що підтверджують відповідні обставини.

У випадку, якщо скаржником (боржником) пропущено строк на подання скарги на дії органів ДВС (встановлений ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України), скаржник повинен подати суду клопотання про відновлення пропущеного строку з належним обґрунтуванням поважності причини такого пропущення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/22399/15 повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош