Ухвала суду № 63330293, 07.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7544/16 Головуючий 1 інст. - Федорова О.В.

Справа № 645/4612/16-ц

Категорія : інші Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кокоші В.В., Міненкової Н.О.,

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, який має юридичне значення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2016 року,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про становлення юридичного факту, який має юридичне значення, а саме про встановлення факту його мешкання за місцем його реєстрації АДРЕСА_1 та встановлення факту його мешкання, що припинився внаслідок грабежу, а також просив встановити факт грабежу.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику через не усунення ним недоліків його заяви.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та встановити факт його мешкання за адресою реєстрації, не повертаючи матеріали до суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вказує, що матеріали справи містять достатньо доказів для задоволення його заяви.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Визнаючи неподаною заяву ОСОБА_1 та повертаючи її заявникові суд першої інстанції виходив з того, що заявником не усунені недоліки за заявою відповідно для виконання ухвали суду про залишення без руху заяви.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Статтями 55 і 124 Конституції України гарантоване право особи на звернення до суду за захистом своїх прав. Вказане положення закріплено також у ст.3ЦПК України.

Відповідно до ст. 118 ЦПК України однією із форм звернення до суду за захистом своїх прав є подання заяви про встановлення факту.

Відповідно до частин 1,2 ст.256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Форма і зміст такої заяви передбачені ст. 258 ЦПК України.

Згідно зі ст.258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причин и неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ухвалою судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для зазначення обґрунтованих підстав задоволення його заяви, усіх осіб, а також доказів.

04 листопада 2016 року заявник отримав вищевказану ухвалу суду для виконання (а.с.28).

Частинами 1, 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Матеріали справи свідчать, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про встановлення факту ОСОБА_1 обґрунтував її та надав докази, які підтверджують його доводи.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року N 2 подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Вимога місцевого суду, як надання додаткових обґрунтувань та доказів суперечить принципам змагальності і диспозитивності закладеним в ст. ст. 10, 11 ЦПК України, згідно яких сторони мають рівні права щодо надання доказів, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановленим ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Не врахувавши вказані норми цивільного законодавства, суд першої інстанції безпідставно повернув заяву заявнику, чим порушив його гарантоване право на судовий захист.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права підтверджуються матеріалами справи.

Що стосується вимог про задоволення заяви ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції без направлення справи до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.307 ЦПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості задовольнити заяву про встановлення факту, що має юридичне значення оскільки судом першої інстанції справа за зазначеним вище спором між сторонами по суті не розглядалася, рішень не ухвалювалось. Предметом апеляційного розгляду є лише процесуальні дії судді щодо неприйняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту з урахуванням чого суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення по суті заявлених вимог.

З урахуванням того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду від 14 листопада 2016 року та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження.

Судова колегія, перевіряючи законність та обгрунтованість ухвали судді першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у судді першої інстанції, визнає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 312 ЦПК України є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303 304, п.4ч.2ст.307, п.3 ч.1 ст.312, ст.ст.313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2016 року - скасувати, питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: В.В. Кокоша

Н.О. Міненкова