Постанова № 63330185, 12.12.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3707/16-а

Провадження № 2-а/636/288/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, а саме позивач просить суд:

- скасувати рішення № 1958-02/23 про відмову у призначені пенсії;

- визнати право на призначення пенсії як матері дитини-інваліда віком до 16 років з моменту виникнення права 12.08.2009р. з моменту подачі - 04.04.2016р.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 04.04.2016р. вона звернулась Чугуївського ОУПФ України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як матері дитини інваліда віком до 16 років по досягненню віку 50 років, у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Чугуївського ОУПФ України № 1958-02/23 від 30.04.2016р. в призначені пенсії відмовлено, однак вважає це рішення неправомірним, прийнятим з порушенням норм та положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому вона вимушена звернутися з позовом до суду, тому вона вважає, що посилання відповідача на відсутність факту настання інвалідності дитини до досягненню дитини 6-річного віку не є нормою та положенням закону, і не може бути підставою для відмови у призначені пенсії по досягненню 50 років як матері дитини-інваліда віком до 16 років (інваліда з дитинства).

Представник позивач у судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, пояснивши, що позивач, його дружина, є матірю дитини інваліда з дитинства, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах при досягнення 50 років, і відповідач неправомірно відмовив у призначені їй пенсії, тобто рішення відповідача необхідно скасувати і визнати її право на призначення пенсії по досягненню 50 років як матері дитини інваліда до 16 років з моменту виникнення права 12.08.2009р. з моменту подачі заяви про призначення пенсії 04.04.2016р.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала надані раніше письмові заперечення проти позову, в яких посилається на те, що позивач при зверненні з заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах як матері дитини інваліда не надала висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Крім того, Управління зверталось до Чугуївської міжрайонної МСЕК, Чугуївської міжрайонної ЛКК про надання довідок щодо дитини ОСОБА_4 і згідно листа головного лікаря у звязку з відсутністю медичної документації висновок чи мала ОСОБА_4 захворювання до 6 річного віку, що надавало право на отримання соціальної пенсії надати не можливо, а тому у позові необхідно відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_3 є матірю ОСОБА_4, яка народилась 29 грудня 1982 року.

Також судом встановлено, що як зазначено у позовній заяві, позивач 04.04.2016р. завернулася до Чугуївського ОУПФ України із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком як матері дитини-інваліда віком до 16 років по досягненню 50 років. Рішенням Чугуївського ОУПФ України № 1958-02/23 від 30.05.2016р. манячу О.М. відмовлено в призначені дострокової пенсії як матері інваліда з дитинства по досягненню 50 років згідно абз. 4 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Заокну України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у звязку з відсутністю підтвердження факту настання інвалідності дитини до досягнення нею шестирічного віку (а.с. 14).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Пунктом 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належить також діти-інваліди віком до 16 років.

Відповідно до п. 25 Постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» із змінами, внесеними Постановою правління ПФУ від 07.07.2014 року № 13-1 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення і перерахунку) пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 31.07.2014р. № 895/25672, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною інвалідом засвідчується випискою з акту огляду МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Таким чином, якщо дитина визнається дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку, мати дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що ця дитина мала медичні показання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 27.09.1999р. встановлена третя група інвалідності безстроково. У довідці Чугуївської МСЕК серії МСЕ № 052960 від 27.09.1999р., зазначено, що огляд проведено вперше і причина інвалідності інвалід з дитинства (а.с. 57).

Представником позивача надані медичні документи щодо хвороби доньки з 1983р., а саме: довідка про перебування доньки у Харківській міській дитячій лікарні № 5 з 14.01.1983р. по 02.02.1983р. (а.с. 8), медичний висновок від 07.10.1992р. (а.с. 9), протокол засідання комісії по медичним відводам від привичок від 30.09.1984р. (а.с. 13), виписка з історії хвороби доньки, яка перебувала на стаціонарному лікування у Харківській міській лікарні швидкої медичної допомоги № 4 з 14.11.1988р. по 08.12.1988р. (а.с. 24), довідка дитячої міської спеціалізованої клінічної лікарні № 14 м. Києва від 02.01.1982р. про перебування на лікуванні доньки у ортопедо-травматологічному відділенні з 18.12.1984р. по 02.02.1985р. (а.с. 27) та копії амбулаторної картки доньки про хворобу у 1986р., 1989р. (а.с. 11, 31).

Представник позивач в підтвердження інвалідності доньки повідомив суду, що його дружина отримувала допомогу по догляду за дитиною інвалідом в УПСЗН Чугуївської міської ради і надав копію довідки про призначення допомоги по догляду за дитиною інвалідом видану 19.10.1999р. ОСОБА_3 (а.с. 30).

Судом був допитаний представник УПСЗН Чугуївської міської ради ОСОБА_5, яка пояснила суду, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в управлінні та отримувала допомогу по догляду за дитиною інвалідом з 01.11.1994р., яка припинена у звязку з досягненням дитиною 16 річного віку, та надала суду копії документів, що знаходяться у справі про призначення ОСОБА_3допомоги по догляду з дитино. Інваліда з дитинства, а саме: розпорядження про призначення допомоги з 1993р. по 1996р. (а.с. 62, 63, 66), медичний висновок дитини інваліда у віці до 16 років від 07.10.1992р. (а.с. 65).

Таким чином, позивач отримувала допомогу з 11 річного віку доньки до 16 річного віку і відомостей про встановлення доньці інвалідності до 6 річного віку в Управління відсутні.

При наданні заперечень проти позову відповідачем надана копія відповіді головного лікаря КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І.Кононенка» № 1067 від 16.04.2016р., згідно якої висновок чи мала ОСОБА_4 захворювання до 6-ти річного віку, що надавало право на отримання соціальної пенсії до 16 років надати неможливо у звязку з відсутністю медичної документації (а.с. 37).

За клопотанням представника позивача у судовому засіданні допитана ОСОБА_6 - голова Чугуївської міжрайонної МСЕК, яка пояснила суду, що доньці позивача ОСОБА_4 встановлена інвалідність третьої групи 27.09.1999р. у віці 16 років, а документи, які б свідчили про захворювання доньки до 6 річного віку відсутні, а тому визначити чи хворіла дитина до 6 річного віку не можливо, а тому матері дитини необхідно надати медичну документацію про хворобу дитини до 6 років і на засіданні комісії буде надано висновок.

Таким чином, позивач до ЛКК з медичною документацію про визнання доньки інвалідом з дитинства до шестирічного віку не зверталась, і враховуючи, що донька позивача визнана інвалідом з дитинства після досягнення шестирічного віку, а позивачем не надано висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку, підстави для призначення позивачу дострокової пенсії за віком відсутні.

Отже, якщо дитина визнається дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, мати дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише в разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Доказів того, що донька позивача мала медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку позивач та її представник не надали.

Отже, відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову дострокового призначення позивачу пенсії за віком.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи положення наведеної норми та надані відповідачем заперечення, суд приходить до висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, обґрунтованості доводів щодо правомірності свого рішення суду довів, а тому суд, враховуючи доводи заперечень відповідача, як такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, вважає що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена у постановах від 27 травня 2014 року № 21-133а14 та від 2 грудня 2014 року №21-534а14.

Згідно вимог ст. 244-2 КАС України, рішення ВСУ, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

При відкритті провадження у справі за клопотанням представника позивача судом відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, однак позивачем судовий збір до ухвалення рішення по справі не сплачений. Суд, виходячи із принципу гуманності, розглянув справу, а тому судовий збір підлягає стягненню при ухваленні судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4-6, 8, 10, 94, 158-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволені позову ОСОБА_3 до Чугуївського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, яка народилася 12 серпня 1959 року у м. Чугуїв, Харківської області, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір в дохід держави у сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя