Ухвала суду № 63327922, 09.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/431/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Бугайченко Т.А.

Категорія - 289 (215-3) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Новіцький Е. Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2016 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Новіцького Е.Й.,

суддів Осєтрова В.І., Кабанова В.В.,

із секретарем Яременко З.А.,

за участю прокурора Ільчука В.І.,

захисника - адвоката Горбунова Р.В.

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника - адвоката Горбунова Р.В в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2016 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 29 червня 2006 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 190 до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 30 листопада 2006 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;

- 04 серпня 2016 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. ст. 263 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120070002958 від 22.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, строком на 60 днів, тобто з 18 год. 50 хв. 22.11.2016 року до 18 год. 50 хв. 20.01.2017 року та визначено розмір застави в сумі 13 780 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Головко А.В. звернувся до слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Бабенком Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 22 листопада 2016 року близько 15 години 50 хвилин, знаходячись біля магазину «Купец», розташованого за адресою: вулиця Софіївська (Луначарського), будинок 37-А, місто Олександрія Кіровоградської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, шляхом вільного доступу незаконно заволодів скутером марки «Suzuki Lets 2» , сірого кольору, шасі НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2016 року вказане клопотання слідчого було задоволено та до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 18 год. 50 хв. 22.11.2016 року до 18 год. 50 хв. 20.01.2017 року. Визначено заставу 10 (десять) розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 13 789 грн., а у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов'язки, передбачені п.п. 2,3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Рішення слідчого судді мотивовано тим, що матеріали клопотання, а саме показання потерпілого ОСОБА_8 від 22.11.2016 року, протокол огляду місця події від 22.11.2016 року, протокол огляду предмета - викраденого транспортного засобу, містять

містять достатні дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Крім того, слідчий суддею враховано обставини визначені, у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 не працює, має ряд непогашених судимостей за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, отже належних висновків для себе не зробив, а тому дійшов висновку, що вказані обставини дають всі підстави вважати, що у разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, останній зможе вчинити новий злочин, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначено, що зважаючи на те, що ОСОБА_4 не одружений, не має стійких соціальних зв'язків, свідчить про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу вказує на передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик.

Таким чином вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків. Однак, беручи до уваги обставини, за яких було вчинено кримінальне ОСОБА_4 правопорушення, а також ураховуючи його матеріальний стан, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України визначив заставу - 10 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 13 780 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, захисник - адвокат Горбунов Р.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 25.11.2016 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що слідчим, на підтвердження наявності перелічених в клопотання ризиків, не надано жодних доказів, які б підтверджували намір підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Водночас, вказує на те, що слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора своє рішення мотивує без посилання на будь які докази.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката Горбунова Р.В., які підтримали апеляційну скаргу захисника, просили ухвалу слідчого судді районного суду скасувати і постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, на переконання колегії суддів, слідчий суддя міськрайонного суду дійшов правильного висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Разом з тим, згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, яке мало місце 22.11.2016 року близько 15 години 50 хв. біля магазину «Купец», розташованого за адресою: вулиця Софіївська (Луначарського), будинок 37-А, місто Олександрія Кіровоградської області.

Повідомлення про підозру ґрунтується на доказах, які під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, а також в апеляції захисник не ставить під сумнів стосовно їх належності, достовірності, допустимості та достатності.

При цьому слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 злочином середньої тяжкості, санкцією частини даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Крім того, слідчим суддею враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_4 не працює, має ряд непогашених судимостей за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, не одружений, а отже не має стійких соціальних зв'язків,

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді міськрайонного суду, що, у разі перебування на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність вказаних ризиків свідчить той факт, що ОСОБА_4 неодноразово судимий за корисливі злочини, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, не одружений, не працює, що свідчить про суспільну небезпеку останнього, як особи, а також про відсутність міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.

Отже, викладене вище свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і встановлені слідчим суддею обставини вказують, на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання вказаним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора мотивував своє рішення без посилання на будь які докази, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки як вбачається з оскаржуваної ухвали, в ній наведено обґрунтовані обставини, які підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Апеляційні вимоги захисника - адвоката Горбунова Р.В. про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не можуть бути задоволені, з огляду на те, що даний запобіжний захід є найбільш м'яким та з урахуванням особи підозрюваного, який раніше судимий за корисливі злочини та нове кримінальне правопорушення вчинив під час іспитового строку, не може бути підставою для обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя міськрайонного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого, погоджене прокурором і застосував до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти доведеним ризикам, та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 визначив заставу 10 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 13780 грн., належно врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, дані про його особу та встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного - адвоката Горбунова Р.В., а ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2016 року залишає без змін, як законну та обґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Горбунова Р.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Головка А.В. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 18 год. 50 хв. 22.11.2016 року до 18 год. 50 хв. 20.01.2017 року, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області Е.Й. Новіцький