Ухвала суду № 63324267, 07.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

07 грудня 2016 р. Справа № 815/5894/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору - залишено без руху.

Не погоджуючись з ухвалою суду апелянт, в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми процесуального права, просить ухвалу судді скасувати в частині необхідності надання до суду доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та направити справу для продовження розгляду до того ж суду.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу суду.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність подання позивачем документу про сплату судового збору; докази отримання позивачем спірної постанови та зазначення конкретної дати, з якої позивачу стало відомо про порушення його прав та законних інтересів.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, але вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки допущено порушення норм процесуального права в частині обґрунтування свого рішення.

Так, суд першої інстанції прийшли до висновку, що в порушення частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надані докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Виходячи з аналізу змісту ст. 106 КАС України, колегія суддів зазначає, що позивач на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надає докази в разі їх наявності. Проте, в разі неможливості їх надання, позивач зазначає їх як такі, що не може самостійно надати та вказує з яких причин.

Позивач у позовній заяві зазначає, що постанова спірна не направлялась. Проте, про постанову від 04.10.2016 року щодо стягнення з нього виконавчого збору він дізнався 27.10.2016 року з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Відтак, колегія суддів вважає, що не надання до суду доказів того що постанова про стягнення виконавчого збору від 04.10.2016 року була роздрукована з ЄДРВРП саме 27.10.2016 року не є обґрунтованим доводом залишення позовної заяви без руху.

Суд, користуючись свої правом, визначеним ч.4,5 ст.11 КАС України може з власної ініціативи витребувати необхідні докази.

Колегія суддів вважає, що недоліки щодо неповноти поданих позивачем доказів мають бути усунені шляхом витребування цих доказів судом, згідно з ч.5 ст.71 КАС України, з власної ініціативи.

Інше суперечило б принципам адміністративного судочинства, відповідно до яких забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти (ч.4 ст.8 КАС України).

Неповнота наданих позивачем доказів по справі може бути усунута судом в ході підготовки справи до розгляду, шляхом запропонування відповідній стороні в обґрунтування своїх доводів надати такі докази та встановити строки для їх надання (ч.4 ст.111 КАС України). В разі ненадання особою без поважних причин на вимогу суду доказів, справа вирішується на основі наявних доказів (ч.4 ст.71 КАС України).

Таким чином, наведена підстава для залишення позову без руху не перешкоджала суду першої інстанції у розгляді справи, у витребуванні необхідних доказів з власної ініціативи, або запропонуванням особам, які беруть участь у справі надати певні докази в обґрунтування своїх доводів.

Разом з цим, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з підстав несплати судового збору.

При таких обставинах ухвала суду підлягає зміні в частині визначення підстав для залишення позову без руху, а в іншій частині ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 195, 196, ст. 199, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року - змінити в частині визначення підстав для залишення позову без руху. В іншій частині ухвалу залишити - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко