Ухвала суду № 63323444, 06.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2016 р. м. Київ К/800/50685/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Веденяпіна О.А.

Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 року по справі № 811/2310/15 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «АТ Старт» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «АТ Старт» звернулось до суду з позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій в ході виконання повноважень при організації документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКП «АТ Старт» на підставі наказу №22 від 13 січня 2015 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності ПП «ВКП «АТ Старт», які проведені за наслідком складання акта перевірки від 20.01.2015 року №9/11-23-22-04 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКП «АТ Старт» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Трестан» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року» та внесення змін до автоматизованих інформаційних систем податкового органу АІС «Податковий блок» стосовно сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які задекларовані ПП «ВКП «АТ Старт» у податковій декларації за вересень 2014 року; зобов'язання відновити показники податкової звітності ПП «ВКП «АТ Старт» за вересень 2014 року, в тому числі зобов'язання відобразити в АІС «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які ПП «ВКП «АТ Старт» включило до податкової декларації з податку на додану вартість в вересні 2014 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 року, у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо коригування в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» задекларованих Приватним підприємством «ВКП «АТ Старт» за вересень 2014 року показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 7122,00 грн. за господарською операцією з ПАТ «ПМК-37» та податкового кредиту у розмірі 7043,33 грн. за взаємовідносинами з ПП «Трестан». Зобов'язано Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області відновити в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» показники задекларованих Приватним підприємством «ВКП «АТ Старт» за вересень 2014 року податкових зобов'язань у розмірі 7122,00 грн. за господарською операцією з ПАТ «ПМК-37» та податкового кредиту у розмірі 7043,33 грн. за взаємовідносинами з ПП «Трестан», що були відкориговані на підставі акта №9/11-23-22-04/38613944 від 20.01.2015 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу від 13.01.2015 року № 22 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ВКП «АТ Старт» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, по взаємовідносинах з ТОВ «Трестан» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт від 20.01.2015 року № 9/11-23-22-04/38613944.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п.198.6 ст.198 ПК України.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, ПП «ВКП «АТ Старт» подало на нього заперечення.

Згідно відповіді податкового органу, оформленої листом від 04.02.2015 року №3464/10/11-23-22-04, за наслідками розгляду вказаних заперечень та додатково поданих документів було встановлено порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.6 ст.198 ПК України.

ПП «ВКП «АТ Старт» звернулось до податкового органу із листом від 19.06.2015 року вих. № 83, в якому просило надати копії детальної інформації з автоматизованої системи по декларації платника щодо коригування задекларованих показників ПП «ВКП «АТ Старт» за вересень 2014 року, проведеного на підставі акту перевірки від 20.01.2015 року № 9/11-23-22-04/38613944.

Листом від 07.07.2015 року № 26204/10/11-23-22-04 податковий орган повідомив позивача, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались у зв'язку з відсутністю податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету. При цьому, результати перевірки внесено до підсистеми «Аналітична система» ІС «Податковий блок» шляхом коригування задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту ПП «ВКП «АТ Старт».

Незгода позивача з діями відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та коригування показників податкової звітності ПП «ВКП «АТ Старт» в підсистемі «Аналітична система» ІС «Податковий блок» на підставі акту перевірки від 20.01.2015 року № 9/11-23-22-04/38613944 і є предметом судового спору.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, виходили з того, що початок проведення перевірки до фактичного повідомлення платника податку про проведення такої перевірки за умови надіслання йому копії наказу та направлення не свідчить про порушення організації проведення перевірки, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправними дій податкового органу по проведення документальної позапланової перевірки задоволенню не підлягають. В той же час, самостійна зміна податковим органом задекларованих платником податків показників у інформаційній системі «Податковий блок» порушує права та інтереси позивача, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеними в електронній базі податкової звітності. При цьому, акт зустрічної звірки, у якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та кредиту, не може бути підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Верховний Суд України уже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК України. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09 грудня 2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права слід дійти висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постановах від 03 та 04 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права такого платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 року по справі № 811/2310/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Веденяпін О.А. підпис Юрченко В.П.