Ухвала суду № 63322917, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Київ К/9991/43204/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Рецебуринський Ю.Й., Швець В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012р. в справі за позовом ОСОБА_4 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.12.2010р. по 27.12.2011р. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. позов задоволено частково.

Стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 27.12.2010р. по 27.12.2011р. включно в сумі 74 581,92 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області судовий збір в сумі 372,93 грн.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 30.11.2000р. обрано суддею Сніжнянського міського суду Донецької області.

Наказом голови Сніжнянського міського суду Донецької області від 27.12.2010р. № 68-к позивача звільнено з займаної посади 27.12.2010р. у зв'язку з поданням заяви про відставку за власним бажанням. Зобов'язано виплатити компенсацію за невикористані дні відпустки (а.с. 13).

Відповідно до довідок територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області позивачу було виплачено компенсацію за невикористану основну та додаткову відпустки за період з 01.07.2009р. по 27.12.2010р. тривалістю 83 календарних дні в січні 2011 року в сумі 19 705,86 грн. У зв'язку з обмеженістю бюджету Сніжнянського міського суду на оплату праці, компенсацію за невикористану основну і додаткову відпустку за період з 01.07.2006р. по 01.07.2009р. тривалістю 67 календарних дні було виплачено в листопаді 2011 року в сумі 8 072,28 грн. за 34 календарних дні та в грудні 2011 року в сумі 7 834,86 грн. за 33 календарних дні (а.с. 20, 38).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що компенсація за невикористані відпустки, визначені у пункті 2 наказу Сніжнянського міського суду Донецької області від 27.12.2010р. №68-к, позивачу не була виплачена всупереч вимогам статей 116, 117 КЗпП України. Посилання відповідача на затримку у виплаті компенсації у зв'язку з відсутністю фінансування не було взято до уваги, оскільки компенсація за невикористані відпустки передбачена відповідними законами і захищена статтею 130 Конституції України.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з його висновками, а також стягнув судовий збір за подання апеляційної скарги, сплата якого була відстрочена на строк до ухвалення рішення у даній справі.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факт затримки розрахунку при звільненні позивача було встановлено та не заперечувався відповідачем; відсутність фінансування не свідчить про відсутність вини власника або уповноваженого органу у невчасному розрахунку, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Також апеляційний суд правомірно стягнув з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки відповідно до ухвали судді Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012р. за клопотанням територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області було відстрочено сплату судового збору в сумі 372,93 грн. на строк до ухвалення рішення у даній справі. У зв'язку з його несплатою до встановленого строку, це питання вирішено судовим рішенням у справі.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Крім того, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09.07.2012 року клопотання територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області було задоволено частково та у відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочено сплату судових витрат за подання касаційної скарги до закінчення касаційного провадження у зазначеній справі.

Враховуючи те, що касаційну скаргу розглянуто, відповідачу необхідно сплатити судовий збір за її подання в розмірі 522,07 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за такими платіжними реквізитами:

отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012р. у даній справі - без змін.

Стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 522 (п'ятсот двадцять дві) гривні 07 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: Ю.Й. Рецебуринський

В.В. Швець