Ухвала суду № 63322827, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2016 р. м. Київ К/800/20156/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Цвіркуна Ю.І.за участю: секретаря - Латишевої Л.П.представника позивача - Лях О.В.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року

у справі № 808/8594/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Індустрія, ЛТД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Запорізькому районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2015 р. №0000102211.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Індустрія, ЛТД», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Запорізькому районі, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Запорізькому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Індустрія, ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені господарських операцій з ТОВ «Асгард Мега Груп» в квітні 2015 року, ТОВ «ВКМ Нова» в травні та червні 2015 року та відображення зазначених операцій в податковій звітності, за результатами якої складено акт №34/2211/22117613 від 21.10.2015 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, гі.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за квітень - червень 2015 року в розмірі 141 517 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 30.10.2015 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000102211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 212 275,50 грн., у тому числі за основним платежем - 141 517 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 70 758.50 грн.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Індустрія, ЛТД» з контрагентами укладено договори, а саме: з ТОВ «Асгард Мега Груп» договір постачання вугільної продукції №17-03 від 17.03.2015 року, з ТОВ «ВКМ НОВА» договір поставки №20 від 05.05.2015 року товару - коксу доменного марки КД-1, КД-2.

Відповідно до укладеного з ТОВ «Асгард Мега Груп» договору постачання вугільної продукції №17-03 від 17.03.2015 року, зазначений контрагент зобов'язався поставити ТОВ «Індустрія, ЛТД» вугілля у кількості, строках, цінах, по реквізитам, в асортименті із якісними характеристиками, наведеними в договорі та специфікаціях до нього, з умовами поставки залізничним транспортом в напіввагонах без упаковки та маркування на умовах СРТ-станція Кушугум, поставка здійснюється партіями, партією вважається один вагон або група вагонів.

Відповідно до укладеного з ТОВ «ВКМ НОВА» договору поставки №20 від 05.05.2015 року товару - коксу доменного марки КД-1, КД-2, зазначений контрагент зобов'язався поставити ТОВ «Індустрія, ЛТД» товар в порядку та на умовах, визначених договором, при цьому загальна кількість товару, асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна, строки та умови поставки, визначаються у специфікаціях, що оформлюються у вигляді додатків; поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника на умовах СРТ (Інкотермс 2010) - станція Кушугум, поставка здійснюється партіями, оформленими одним видатковим документом.

Разом з тим колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що апеляційним судом, для правильного вирішення справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження договорів, укладених позивачем, первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дослідженню судом апеляційної інстанції підлягала перш за все реальність операцій позивача, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови було неповно встановлено обставини справи, що обумовило неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового судового розгляду справи апеляційним судом необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД» задовольнити частково.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун