Постанова № 63321482, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26497/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представників позивача Горупи С.М., Бєрової О.В.,

представника відповідача Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ТОМАК» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ТОМАК» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 листопада 2015 року №0005162202 , № 0005172202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових - повідомлень рішень, встановивши реальність господарських операцій позивача із контрагентами, на підставі яких ним сформовано витрати, що визначаються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Діслав» за період з 01.09.2014 по 30.11.2014, ТОВ «Сорбіт» за період з 01.04.2014 по 30.06.2014, ТОВ «Тайм Лукро» за період з 01.10.2014 по 31.11.2014, ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал», ПП «НП Хіміч» за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, ТОВ «Тайм Лукро» за період з 01.02.2015 по 31.03.2015, ТОВ «Спецбуд модернізація», ТОВ «Нордкап Інвест» за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ «Преторія ЮГ» за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ «Будконсалт Плюс» за період з 01.04.2015 по 31.05.2015 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 29.10.2015 року № 4752/26-56-22-02-03/14307305, у якому відповідач дійшов до висновку про неправомірність включення позивачем до складу витрат вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ «Діслав», ТОВ «Сорбіт», ТОВ «Тайм Лукро», ТОВ «Брокбудкепітал» та безпідставність включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «Брокбудкепітал», ПП «НП Хіміч», ТОВ «Тайм Лукро», ТОВ «Спецбуд модернізація», ТОВ «Нордкап Інвест», ТОВ «Преторія ЮГ» та ТОВ «Будконсалт Плюс», у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій.

До зазначених висновків відповідач дійшов на підставі того, що ПАТ «ТОМАК» не надало до перевірки документів, які б підтверджували фактичне виконання робіт працівниками ТОВ «Діслав», ТОВ «Сорбіт», ТОВ «Тайм Лукро», ТОВ «Брокбудкепітал», ПП «НП Хіміч», ТОВ «Тайм Лукро», ТОВ «Спецбуд модернізація», ТОВ «Нордкап Інвест», ТОВ «Преторія ЮГ» та ТОВ «Будконсалт Плюс», зокрема: пропускною системою підприємства не зафіксовано проходження фізичних осіб, які виконують ремонті роботи, та/або проїзд автомобільного транспорту на територію ПАТ «ТОМАК»; кошториси на виконання ремонтно-будівельних робіт підписані особою, ПІБ та посаду якої не вказано; за даними податкової звітності вказаних постачальників вони не мають достатніх можливостей для виконання замовлених робіт (відсутня інформація про трудові ресурси, складські приміщення, транспорт та устаткування); згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів та відсутність фактів реального здійснення господарської операції; проведений аналіз в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та отримана податкова інформація, у тому числі у вигляді актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів постачальників, свідчить про відсутність здійснення господарських операцій.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 20 листопада 2015 року № 0005172202, №0005162202.

Податковим повідомленням - рішенням № 0005172202 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ПАТ «ТОМАК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 406 413,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1 125 150,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 281 287,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням №0005162202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ПАТ «ТОМАК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 790 984,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2 527 323,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 263 661,50 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся у суд. Обговорюючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 44.1 статті 44 цього Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Положеннями Податкового кодексу України закріплено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності, пов'язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За визначеннями, що містяться у ст. 1 вказаного Закон первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зазначене підтверджує висновок про те, що необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів (послуг) до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Відображення у даних податкового обліку господарської операції, в ході якої відбулась лише імітація купівлі товарів чи послуг, не являється підставою для отримання податкової вигоди за рахунок зменшення об'єкта оподаткування.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У той же час, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, при вирішенні справи слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Так із змісту долучених до матеріалів справи документів убачається, що 01 квітня 2014 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Компанія «Сорбіт» (виконавець) укладено договір №010414/РМ, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15, що належить ПАТ «ТОМАК» на підставі свідоцтва про право власності від 27 серпня 2004 року.

На підтвердження реальності зазначеного договору позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

15 серпня 2014 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Діслав» (виконавець) укладено договір №1508/Р, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15, що належить ПАТ «ТОМАК» на підставі свідоцтва про право власності від 27 серпня 2004 року.

На підтвердження реальності зазначеного договору позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договірну ціну, локальні кошториси, підсумкову відомість ресурсів, кошториси на виконання ремонтно-будівельних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт.

01 жовтня 2014 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Тайм Лукро» (виконавець) укладено ряд наступних договорів:

- №011014/ТЗС на технічне обслуговування технічних засобів сигналізації та виявлення затоплення водою в приміщеннях головного корпусу на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15;

- №011014/ІМЗ про надання у експлуатацію та технічне обслуговування споруд технічного призначення з інженерними мережами зв'язку за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15;

- №011014/ ТОЄ на оперативно-технічне обслуговування, а саме ретельний огляд обладнання, перевірка контактних з'єднань та інших робіт за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15;

- №011014/РВБ про виконання у встановлений строк ремонтно-відновлювальних, електромонтажних та інших робіт за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

Також із зазначеним контрагентом позивачем укладено договір від 12 січня 2015 року №120115/РВБ про виконання у встановлений строк ремонтно-відновлювальних, електромонтажних та інших робіт за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: кошториси на виконання робіт, акти прийому-передачі об'єкта для виконання робіт, акти прийому-передачі виконаних робіт.

01 грудня 2014 року та 05 січня 2015 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Брокбудкепітал» (виконавець) укладено договори №0112/БРВ №050115/БРВ, за умовами яких виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договірна ціна, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

01 грудня 2014 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Нордкап Інвест» (виконавець) укладено договір №798/Р, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: кошторис, акти прийому-передачі об'єкта для виконання робіт, акти на виконання робіт та податкові накладними.

22 грудня 2014 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ПП «НП Хіміч» (виконавець) укладено договір №221214/2, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: кошторис на виконання робіт, акти прийому-передачі об'єкта для виконання робіт, акти на виконання робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

05 січня 2015 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Спецбуд модернізація» (виконавець) укладено договір №050115/БР, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: локальний кошторис, акти прийому-передачі об'єкта для виконання робіт, акти на виконання робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

02 лютого 2015 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Преторія ЮГ» (виконавець) укладено договір №020215/Р, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

03 березня 2015 року між ПАТ «ТОМАК» (замовник) та ТОВ «Будконсалт Плюс» (виконавець) укладено договір №030315/Р, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати ремонтно-відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15.

На підтвердження реальності вчинення господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: договірну ціну, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

В той же час, як убачається з матеріалів справи та встановлено колегією суду апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами необхідними первинними документами не підтверджується.

Слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама по собі не свідчить про реальність виконання його умов.

Так, як убачається із матеріалів справи локальні кошториси на виконання ремонтно - будівельних робіт були підписані особою, ПІБ та посаду якої не зазначено, що свідчить про те, що зазначені первинні документи не відповідають вимогам ч. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, за умовами вищезазначених договорів, контрагенти позивача повинні були виконати ремонтно - відновлювальні, електромонтажні та інші роботи за адресою: м. Київ, вул. В.Хвойки, 15/15, що належить ПАТ «Томак» на праві власності. На переконання колегії суддів, зазначені роботи не можливо виконати без фактичної присутності працівників (робітників з відповідною кваліфікацією) контрагентів позивача в приміщеннях ПАТ «Томак» за вказаною адресою.

Під час перевірки відповідачем встановлено та не спростовано позивачем, що на території ПАТ «Томак» за даною адресою діє контрольно - пропускна система, проте матеріали справи не містять журналу відвідувань за період, що був предметом перевірки, а також доказів в'їзду чи виїзду автотранспорту контрагентів позивача на територію ПАТ «Томак», що спростовує присутність уповноважених представників ТОВ «Діслав», ТОВ «Сорбіт», ТОВ «Тайм Лукро», ТОВ «Брокбудкепітал», ПП «НП Хіміч», ТОВ «Тайм Лукро», ТОВ «Спецбуд модернізація», ТОВ «Нордкап Інвест», ТОВ «Преторія ЮГ» та ТОВ «Будконсалт Плюс» на об'єкті.

Аналогічний висновок був викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року у справі №826/11928/15.

08 серпня 2016 року Подільським районним судом м. Києва винесена ухвала у справі №758/9455/16-к, якою ОСОБА_5 (голову правління ПАТ «Томак») звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України (умисне ухиляння від сплати податків) з підстав передбачених ч. 4 ст. 212 КК України (з не реабілітуючих підстав).

При цьому, як убачається із клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, органами досудового слідства встановлено, що, здійснюючі фінансово - господарську діяльність, будучи головою правління ПАТ «Томак» за адресою: м. Київ, вул.В.Хвойки, 15/15, переслідуючи мету ухилення від сплати податків в значних розмірах, діючи умисно, з кар'єрних спонукань, помилково розуміючи інтереси служби, ОСОБА_5 створив механізм штучного зменшення податкових зобов'язань Товариства перед державним бюджетом України, який полягав у перерахуванні коштів по удаваних господарських операціях щодо виконання ремонтно-відновлювальних, електромонтажних та інших будівельних робіт на поточні рахунки підприємств з ознаками фіктивності: ТОВ «Спецбуд модернізація», ТОВ «Нордкап Інвест», що в свою чергу надало можливість ОСОБА_5 як голові правління ПАТ «Томак» безпідставно збільшити податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2014 року та лютий 2015 року.

Окрім того, 01.12.2014 року між ПАТ «Томак» та ТОВ «Брокбудкепітал» укладено договір підряду № 012/БРВ з виконання ремонтно - відновлюваних, електромонтажниж та інших робіт. В реквізитах ТОВ «Брокбудкепітал» зазначено номер рахунку підприємства (26008322701), який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 10.12.2014 року, в той час як дата укладення договору зазначена 01.12.2014 року, тобто до відкриття рахунку, що свідчить про те, що договір укладено задніми числами виключно для здійснення вигляду господарської операції.

До того ж, колегія суддів ураховує, що в той час як податковий орган посилається на розбіжності показників податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів, виявлені на підставі податкової інформації, судом першої інстанції не було перевірено наявність у контрагентів позивача основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять під сумнів зміст відповідних операцій. Позивачем таких доказів також до матеріалів справи додано не було та доводи податкового органу в цій частині не спростовано.

При цьому, колегія суддів наголошує, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько - правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Згідно частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. А відповідно до пункту 1 частини 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Окрім того, колегія суддів не погоджується з висновком судового експерта від 30.06.2016 року № 10048/10317/16-45, оскільки він суперечить встановленим у справі обставинам, до того ж, в ньому не досліджувалась реальність здійснення спірних операцій позивача з контрагентами, факт встановлення якої є правовим питанням, не потребуючим спеціальних знань.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, оскільки за спірними операціями оформлювалися лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалось видимість реального здійснення господарських операцій та правомірність формування сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, прийнятій з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству «ТОМАК» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст постанови складений 09 грудня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.