Постанова № 63320666, 01.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2016 рокусправа № 804/3977/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді:Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській областіна постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016р. у справі №804/3977/16за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ» до: про:Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

29.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНП. КОМ» (далі ТОВ «ТНП.КОМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 4-28/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2016р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/3977/16 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТНП.КОМ» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., за результатами якої було складено акт №280/04-36-14-02/37212110 від 14.06.2016р. 3609/04-65-22-03/20273697 від 16.12.2014р. у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом, серед іншого, було зроблено висновки про порушення підприємством вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на у загальному розмірі 1829710 грн., завищення податкового кредиту та залишку відємного значення суми ПДВ у березні 2015р. на загальну суму 1621930 грн., яке на думку податкового органу сталось внаслідок безпідставного віднесення сум ПДВ у загальному розмірі 1621930 грн. протягом перевіряємого періоду сплачених у складі вартості отриманого від ТОВ «Грейнтрейдінг» товару до складу валових витрат та податкового кредиту, з огляду та те, що на думку відповідача цього контрагента позивача було створено лише з метою оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, та з метою мінімізації сплати податків іншими підприємствами, за результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 15.06.2016р. серед інших також було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002481402 , яким зменшено розмір відємного значення суми ПДВ на суму 1621830 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення необґрунтованими з огляду на те, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, не підкріплені належними доказами, при тому, що усі належні первинні документи щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Грейнтрейдінг» позивачем були надані податковому органу під час проведення перевірки, договір поставки товарів між позивачем та цим контрагентом виконано реально, отриманий товар використано позивачем у подальшому у власній господарській діяльності , що свідчить про те, що ця угода була укладена свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність визначався обєкт оподаткування ПДВ та формувався податковий кредит у відповідні звітні періоди, тому позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставним, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0002481402 від 15.06.2016р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016р. у справі №804/3977/16 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0002481402 від 15.06.2016р. (суддя Барановський Р.А. ) /а.с. 59-63 том 2/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 66-67 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було зясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 22.07.2016р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 90-112 том 2/з урахуванням доповнень до заперечень на апеляційну скаргу / а.с. 131-141 том 2/ , заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було обєктивно та всебічно зясовано усі обставини, які мали значення для вирішення справи та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 22.07.2016р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 22.07.2016р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у доповненнях до заперечень, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 22.07.2016р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ТНП.КОМ» , ідентифікаційний код 37212110, зареєстровано як юридична особа 19.07.2010р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська. / а.с. 29-46 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 25.04.2016р. по 10.06.2016р. на підставі відповідних наказів ГУ ДФС у Дніпропетровській області / а.с. 50-52 том 1/ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТНП.КОМ» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., за результатами якої було складено акт №280/04-36-14-02/37212110 від 14.06.2016р. (далі акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду та долученої до матеріалів справи ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 53-113 том 1/ за результатами проведеної перевірки податковим органом було, серед іншого, зроблено висновки про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України , що призвело до заниження ПДВ на 1829710,0 грн. у т.ч. за січень 2014 року на суму 207780,0 грн., у т.ч. березень 2015 року на суму 1621930,0 грн., та до завищення податковий кредиту та завищення залишку відємного значення суми ПДВ у березні 2015 р. на загальну суму 1621930,0 грн. ( п. 1 висновків акту перевірки)

За результатами перевірки на підставі акту №280/04-36-14-02/37212110 від 14.06.2016р податковим органом 15.06.2016р. серед інших також було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002481402, яким збільшено розмір відємного значення суми ПДВ по податковій декларації за грудень 2015р. на 1621930 грн. / а.с. 177 том 1/ і саме це податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 53-113 том 1/ висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення податковий кредиту та завищення залишку відємного значення суми ПДВ у березні 2015 р. на загальну суму 1621930,0 грн. податковим органом відповідачем у справі, зроблено на підставі аналізу документів та інформації щодо контрагента позивача ТОВ «Грейнтрейдінг».

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду, а саме 09.03.2015р. між ТОВ «Грейнтрейдінг» (постачальник) та позивачем у справі (покупець) було укладено договір поставки №9 / а.с. 187-188 том 1/, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його у строки та у сумі згідно умов договору , загальна сума договору складає 9800000 грн., у тому числі ПДВ - 1633333,33 грн., щодо умов розрахунків сторонами за договором також була передбачена можливість вексельної форми розрахунків, що і було здійснено позивачем у справі 12.01.2016р. шляхом видачі ТОВ «Грейнтрейдінг» простого векселя серії АА 2740741 на суму 9731580 грн. / а.с. 189 том 1/.

На підтвердження виконання сторонами умов вищезазначеного договору поставки позивачем у справі під час проведення перевірки було надано податковому органу, а під час розгляду справи надано суду, такі первинні документи: - простий вексель та акт приймання-передачі цінних паперів / а.с. 189-190 том 1/, видаткові накладні, податкові накладені, товарно-транспорті накладні /а.с. 191-224 том 1/, ВМД стосовно здійснення ТОВ «Грейнтрейдінг» ввезення певних товарів на митну територію України та їх митного оформлення / а.с. 229-250 том 1, а.с. 1-8 том 2/, при цьому необхідно зазначити, що ці документи від імені контрагента позивача - ТОВ «Грейнтрейдінг», підписані директором підприємства ОСОБА_1

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ТОВ «Грейнтрейдінг», ідентифікаційний код 39263908, зареєстровано як юридична особа 19.05.2014р. Києво-Святошинським районним управлінням юстиції, засновником та директором підприємства є ОСОБА_1 / а.с. 123-130 том 2/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вироку Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/4035/16-к (1-кп/522/638/16) по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201616000000006 від 28.01.2016р. відносно особи ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27ч.5, 205 ч. 1 КК України, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5. 205 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 (пятсот) неп оподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 8500 гривень / а.с. 86-88 том 2/, вирок набрав законної сили 14.04.2016р.

Під час розгляду вищезазначеної кримінальної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не маючи справжнього наміру займатись підприємницькою діяльність, переслідуючи злочинні наміри та корисливу мету на отримання грошової винагороди, зареєстрував на своє імя ТОВ «Грейнтрейдінг» (код за ЄДРПОУ 39263908), став його засновником та директором без фактичної мети здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, документів по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами не підписував, товарів не поставляв, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав та не підписував і нікому цього не доручав , незаконна діяльність ТОВ «Грейнтрейдінг» полягала у використанні реквізитів підприємства та розрахункових рахунків для оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (виконанні робіт, надання послуг) на адресу підприємств-контрагентів, після документального оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів(робіт, послуг) документи надавались замовникам (підприємствам-вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування шляхом завищення валових витрат та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, зазначені обставини встановлені рішенням суду (вироком від 15.03.2016р. у справі №522/4035/16-к (1-кп/522/638/16) яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадження або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності, щодо особи якої ухвалено вирок або постанова сулу, лише в питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України, зокрема п. 44.1 цієї статті визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, і аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку і для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, при цьому необхідно зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, оскільки відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, і господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, і вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Чинне процесуальне законодавства, зокрема ст. 70 КАС України, зобовязує довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, але разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В обґрунтування правомірності прийнятого за результатами перевірки позивача податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, відповідач, який у справі виступає у якості субєкта владних повноважень, під час розгляду справи послався на фіктивність контрагента позивача ТОВ «Грейнтрейдінг», як суб'єкта господарювання, і свої доводи підтверджував вироком Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/4035/16-к (1-кп/522/638/16) по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201616000000006 від 28.01.2016р. відносно особи ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27ч.5, 205 ч. 1 КК України, який набрав законної сили 14.04.2016р.

Приймаючи у даній справі рішення про задоволення адміністративного позову та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0002481402 від 15.06.2016р. суд першої інстанції виходив із того, що за формально правильного оформлення господарської операції, в тому числі первинними документами бухгалтерського обліку, сам факт фіктивності контрагента позивача може бути ігнорований, але суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком виходячи з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю і господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Під час розгляду кожної конкретної справи суди повинні перевіряти та оцінювати такі доводи органу влади, тому колегії суддів вважає, що у даному випадку подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (простий вексель та акт приймання-передачі цінних паперів / а.с. 189-190 том 1/, видаткові накладні, податкові накладені, товарно-транспорті накладні /а.с. 191-224 том 1/, ВМД стосовно здійснення ТОВ «Грейнтрейдінг» ввезення певних товарів на митну територію України та їх митного оформлення / а.с. 229-250 том 1, а.с. 1-8 том 2/) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача - ТОВ «Грейнтрейдінг» свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють відносини, що вникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.. 202 КАС України необхідно апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 22.07.2016р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищезазначені фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні та приймаючи до уваги норми податкового законодавства, яке регулює спірні відносини між сторонами у справі, приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем у справі податкового повідомлення-рішення №0002481402 від 15.06.2016р, оскільки позивач не довів реальність вчинення господарських операцій з його контрагентом ТОВ «Грейнтрейдінг», що свідчить про те, що позивач не права формувати податковий кредит на підставі накладних, виписаних на його адресу цим контрагентом у відповідних звітних періодах, оскільки цей контрагент позивача створений з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ для підприємств шляхом документального оформлення проведених безтоварних операцій, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, а тому позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,202,205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2016р. у справі №804/3977/16 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 09.12.2016р.

Головуючий:А.О. Коршун

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:Т.І. Ясенова