Ухвала суду № 63320625, 06.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2016 рокусправа № 808/888/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про визнання неправомірним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

12.03.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» про визнання неправомірним та скасування рішення, де просив визнати неправомірним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер №23382722, прийнятий 04.08.2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» подали апеляційну скаргу, де просили скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р., прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, 20.09.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» подали клопотання про закриття провадження по справі, мотивуючи тим, що дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, а також оцінивши докази по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

29.04.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11341053000, за умовами чого позивачу надано кредит в розмірі 70 000 дол. США. На забезпечення виконання зобовязань за вказаним договором між банком та позивачем укладено Договір іпотеки № 11341053000/З від 29.04.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1617. За умовами договору іпотеки, ОСОБА_1 передано в іпотеку банку трикімнатну квартиру, загальною площею 69,36 кв.м, житловою площею 43,37 кв.м, розташована за адресою м. Запоріжжя вул. Артема,67/100., що належала позивачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 27.12.1995 р. за реєстровим номером №2844.

Судом встановлено, що на підставі договору факторингу право вимоги заборгованості за договором споживчого кредиту № 11341053000 від 29.04.2008 р. та право вимоги за договором іпотеки № 11341053000/З від 29.04.2008 р. відступлено АКІБ «Укрсиббанк» ТОВ «Кей-Колект».

04.08.2015 р. ТОВ «Кей-Колект» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на квартиру №100, розташовану в м. Запоріжжя на вул. Артема,67.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки він є цивільним, так як має місце спір про право.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як встановлено судом, позов у даній справі заявлений з підстав порушення права власності ОСОБА_1 на квартиру, та в даному випадку спір фактично стосується захисту права приватної власності, тобто цивільного права.

Таким чином, спір про право власності на квартиру має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення такого спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, цей спір повинен розглядатись, з урахуванням суб'єктного складу сторін, за правилами цивільного судочинства, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду скасувати, провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст.157 ч.1 п.1, 198 ч.1 п.3, 202,205,206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р. скасувати, провадження по справі закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно ст..ст. 211-212 КАС України протягом 20 днів з дня викладення повного тексту.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:О.М. Лукманова