Постанова № 63320347, 30.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р. Справа№ 910/13414/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

За участі представників:

від позивача: Глушковська А.О. - представник

від відповідача: Деребера Д.І. - представник

Мартинович В.Є. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2016 року у справі № 910/13414/16 (суддя: Лавриненко Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО- ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС»

до Публічного акціонерного товариства «АСВІО БАНК»

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2016 року у справі № 910/13414/16 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» звернулося до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2016 року у справі № 910/13414/16 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги ТОВ «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.11.2016.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016, у зв'язку з участю судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у підготовці в Національній школі суддів України, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

22.11.2016 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень по справі, оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору, оригіналів доказів направлення апеляційної скарги відповідачу.

У письмових поясненнях позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати.

Представник відповідача 22.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

У судовому засіданні 23.11.2016 оголошено перерву до 30.11.2016.

Представники сторін у судове засідання 30.11.2016 з'явились та надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, доповнень та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО- ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» та компанією «ANSERCONE ENTERPRISE LP» було укладено контракт комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16, відповідно до якого ТОВ «ВПК «АГРОРЕСУРС» (Комісіонер) зобов'язується здійснювати дії з придбання на митній території України будь-яких товарів, робіт і послуг у продавців (виробників, видобувачів, імпортерів і оптових покупців та відвантаження/переміщення Товарів за межі митної території України кінцевим споживачам/покупцям/одержувачам або Комітенту («ANSERCONE ENTERPRISE LP»).

На виконання контракту комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 позивачем, як Комісіонером, було придбано на митній території України та експортовано на користь компанії «ANSERCONE ENTERPRISE LP» олію соняшникову.

Відповідно до частини 1 статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Відповідно до частини 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» під валютними цінностями розуміються:

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Відповідно до частини 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» під валютними операціями розуміються:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

При виконанні функцій агента валютного контролю та проведення валютних операцій клієнтів, банк керується Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також нормами Національного Банку України, як головного органу валютного контролю, а саме:

1) «Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136 (далі - Інструкція №136);

2) Постановою Правління НБУ від 08.06.2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі - Постанова №140) та іншими нормативними актами чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Одночасно з цим, ст. 1 Постанови Правління Національного банку України від 08.06.2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, що передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, чинним законодавством України на комерційні банки покладено функції здійснення валютного контролю щодо своєчасності надходження виручки від нерезидентів за зовнішньоекономічними контрактами.

Пунктом 5.9 Інструкції №136 визначено, що банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.

Інструкцією №136 визначено умови зняття банком з валютного контролю експортної операції.

Пунктом 2.3 Інструкції №136 визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Із системного аналізу п. 2.3 Інструкції №136 слідує, що чинним законодавством України на комерційні банки покладено функцію здійснення контролю щодо оплатності експортних операцій, щодо здійснюються резидентами України.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, судом першої інстанції було зроблено висновок, що Позивачем було здійснено залік зустрічних однорідних вимог щодо нерезидента - компанії «ANSERCONE ENTERPRISE LP», який протирічить Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1990 №136. Окрім того, судом зроблено висновок, що товари, які були експортовані за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 були придбані не за рахунок нерезидента (комітента, компанії «ANSERCONE ENTERPRISE LP»).

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Позивачем не проводився залік зустрічних однорідних вимог в розумінні положень Інструкції №136. Господарська діяльність між Позивачем та «ANSERCONE ENTERPRISE LP» здійснюється на умовах двох контрактів комісії.

Так, між ТОВ «ВПК «АГРОРЕСУРС» та компанією «ANSERCONE ENTERPRISE LP» було укладено наступні контракти:

- контракт комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16, відповідно до якого ТОВ «ВПК «АГРОРЕСУРС» (Комісіонер) зобов'язується здійснювати дії з придбання на митній території України товарів у продавців (виробників, видобувачів, імпортерів і оптових покупців названих Компанією «ANSERCONE ENTERPRISE LP» (Комітентом), продажу Товару на митній території України кінцевим споживачам/покупцям, названим Комітентом та перерахування на вимогу Комітента доходу, отриманого від купівлі-продажу Товару за цим Контрактом;

- контракт комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16, відповідно до якого ТОВ «ВПК «АГРОРЕСУРС» (Комісіонер) зобов'язується здійснювати дії з придбання на митній території України будь-яких товарів, робіт і послуг у продавців (виробників, видобувачів, імпортерів і оптових покупців та відвантаження/переміщення Товарів за межі митної території України кінцевим споживачам/покупцям/одержувачам або Комітенту («ANSERCONE ENTERPRISE LP»).

Пунктом 1.8 контракту від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 передбачено право Комісіонера від власного імені та за рахунок Комітента залучати кредитні та позикові кошти від третіх осіб шляхом укладання з ними відповідних кредитних договорів та договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Так, п. 1.9 контракту від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 визначено, що право власності на товари, придбані Комісіонером в рамках цього Контракту належать Комітенту. При цьому будь-які товари, придбані Комісіонером за цим Контрактом вважаються придбаними за рахунок Комітента.

Додатковою угодою №1/1 від 23.01.2016 до контракту від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 передбачено право Позивача купувати товар за грошові кошти, отримані як дохід від здійснення купівлі-продажу товарів за контрактом від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16.

Згідно зі ст. 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Незважаючи на цілком самостійний зобов'язально-правовий статус Комісіонера в договорі, закон передбачає, що усе майно, придбане Комісіонером за рахунок Комітента, є власністю останнього. Ця норма є винятком із загального правила про момент виникнення права власності у набувача майна за договором (ч. 1 ст. 334 ЦК), яка пов'язує виникнення права власності у набувача за договором з моменту передання майна.

Таким чином, Комітент, відповідно до положень ст. 334 ЦК, набуває право власності на майно не з моменту його фактичного отримання від Комісіонера, а з моменту переходу такого майна до Комісіонера.

Відповідно, з цього моменту Комітент набуває усіх прав та обов'язків, як власник, зокрема, право власності на продукцію, плоди та доходи, одержані від речі (ст. 189 ЦК); можливість захищати порушене право власності, в тому числі шляхом пред'явлення віндикаційного позову (ст. 387 ЦК); нести тягар утримання майна (ст. 322 ЦК) тощо.

Таким чином, дохід від здійснення Позивачем купівлі-продажу товарів в рамках контракту комісії є власністю компанії «ANSERCONE ENTERPRISE LP».

Так, п.п. 141.4.1.п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначені доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України.

До них належать:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, дохід, отриманий від здійснення купівлі-продажу товарів на митній території України в рамках зовнішньоекономічного контракту комісії є доходом Комітента (компанії «ANSERCONE ENTERPRISE LP»). В розумінні ст. 141 Податкового кодексу України, дохід, отриманий нерезидентом за контрактом комісії не є доходом отриманим нерезидентом із джерелом походження з України, так як абз. «й» п.п. 141.4.1.п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначає, що до інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, що підлягають оподаткуванню на території України, не належать доходи у вигляді виручки.

Оскільки доходи комітента від здійснення купівлі-продажу товарів в рамках договору комісії є виручкою, то такий дохід не має джерела походження з України.

Позивач (Комісіонер) має наступні права та обов'язки відповідно до контрактів від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16, №GC-ANS/2201-16, а саме:

- Позивач - має право розпорядження доходом, отриманим від продажу товарів за Контрактом комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16, а саме - має право використовувати прибуток від контракту №GC-ANS/2201-16 для придбання товарів на виконання контракту комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16.

- Позивач - має зобов'язання щодо придбання та експорту товарів за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 на користь компанії «ANSERCONE ENTERPRISE LP». Позивач має право закуповувати товари за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 за власні грошові кошти, грошові кошти, залучені в третіх осіб, грошові кошти, що становлять прибуток від здійснення купівлі-продажу товарів за Контрактом комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16.

Як вбачається з бухгалтерських та банківських виписок, на виконання контакту комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 у січні, лютому 2016 року Позивачем було придбано олію соняшникову. Витрати Позивача (Комісіонера) щодо придбання олії соняшникової були відшкодовані за рахунок надходження доходу від реалізації товарів за контрактом комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16.

Позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки щодо надходження грошових коштів від продажу товарів за контрактом комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16.

Таким чином товар, експортований на користь комітента «ANSERCONE ENTERPRISE LP» був придбаний за рахунок останнього, оскільки всі витрати на придбання товарів були покриті саме за рахунок грошових коштів комітента (нерезидента).

У оскаржуваному судовому рішенні, Господарський суд Чернігівської області прийшов до висновку, що експортні операції Позивача не підлягають зняттю з валютного контролю у зв'язку з тим, що зобов'язання з оплати нерезидентом («ANSERCONE ENTERPRISE LP») товару за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 були припинені у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог Позивача та «ANSERCONE ENTERPRISE LP».

Однак приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував правової природи грошових коштів, які були використані на придбання товарів, а також не врахував, що «ANSERCONE ENTERPRISE LP» отримало право власності на товари, які в подальшому були вивезені за межі митної території України, ще у момент отримання комісіонером (позивачем) вказаних товарів на підставі договорів поставки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач двічі звертався до Відповідача щодо зняття з валютного контролю експортних операцій.

Листом від 13.05.2016 №893 Позивач звернувся до Відповідача щодо зняття з валютного контролю експортних операцій шляхом проведення заліку взаємних однорідних вимог.

За результатами розгляду цього листа Позивача було повідомлено про неможливість зняття з валютного контролю експортних операцій шляхом проведення заліку взаємних однорідних вимог за господарськими операціями Позивача.

Відповідачем було зазначено, що підстави для зняття операції з валютного контролю визначені в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (далі - Постанова) .

Так, п. 1.10 Постанови визначено, що експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Відповідно до п. 2.3. Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Постановою Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі - Постанова №140) запроваджено обмеження на зняття з контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. А саме, п. 4 Постанови №140 визначено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора / російських рублях (незалежно від суми операції);

в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 доларів США).

Таким чином, зважаючи на те, що експортні операції Позивача перевищують 500000 доларів США, Відповідачем було відмовлено у знятті їх з валютного контролю.

За результатами розгляду листа від 13.05.2016 року, Позивач вдруге звернувся до Відповідача листом від 23.05.2016, в якому просив зняти з валютного контролю експортні операції, оскільки експортований нерезиденту «ANSERCONE ENTERPRISE LP» товар придбаний за його рахунок. До листа були додані документи, підтверджуючі факт придбання товарів за контрактом від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 за рахунок доходу, отриманого за контрактом комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16.

Оскільки товар за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 і так придбавався за рахунок комітента (нерезидента), то залік взаємних вимог в господарській діяльності Позивача та «ANSERCONE ENTERPRISE LP» не проводився.

Одночасно з цим, Позивачем було направлено Відповідачу лист щодо того, що лист від 13.05.2016 та від 23.05.2016 визначають різні способи закриття валютного контролю. Оскільки Відповідач відмовив у знятті з валютного контролю експортних операцій за результатами розгляду першого листа, Позивач звернувся вдруге з іншим обґрунтуванням зняття з валютного контролю експортних операцій.

Правова позиція Відповідача стосовно того, що підставою для зняття з валютного контролю є проведення заліку взаємних однорідних вимог не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки товар, експортований на користь нерезидента («ANSERCONE ENTERPRISE LP») за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 був придбаний за рахунок такого нерезидента.

Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136 не встановлено обмежень щодо способу здійснення нерезидентом оплати за експортною операцією.

Враховуючи, що товар, який був експортований на користь нерезидента, був придбаний за рахунок такого нерезидента, колегія суддів дійшла висновку, що експортна операція підлягає зняттю з валютного контролю.

Колегія суддів також враховує, що поняття придбання товару за рахунок нерезидента включає право комісіонера придбавати такі товари за рахунок грошових коштів, отриманих комітентом у вигляді прибутку від здійснення господарських операцій.

Так, експорт товару, придбаного за рахунок нерезидента на користь такого нерезидента не передбачає надходження виручки за такою господарською операцією.

А відтак, вимоги Відповідача щодо надходження виручки від «ANSERCONE ENTERPRISE LP» за експортований товар за контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 є протиправними.

Чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо порядку здійснення оплати товару нерезидентом в рахунок погашення зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що товар, експортований за митними деклараціями №504050002/2016/101001 від 24.02.2016, №504050002/2016/101003 від 24.02.2016 було оплачено нерезидентом за рахунок доходу, отриманого за контрактом комісії від 22.01.2016 №GC-ANS/2201-16, отриманим протягом першого кварталу 2016 року.

Таким чином, експортні операції за митними деклараціями №504050002/2016/101001 від 24.02.2016, №504050002/2016/101003 від 24.02.2016 були оплаченими без прострочення законодавчо визначеного Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» 90-денного строку для зарахування виручки за зовнішньоекономічним контрактом.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що банк відповідно до положення «Про валютний контроль» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49, виконує функції агента валютного контролю, делеговані Національним банком України.

Наведені обставини свідчать, що дії банку, як агента валютного контролю, щодо відмови у знятті з валютного контролю експортних операцій поставки за Контрактом комісії від 22.01.2016 №ОC-ANS/2201-16 на користь «ANSERCONE ENTERPRISE LP» відповідно до митних декларацій №504050002/2016/101001 від 24.02.2016, №504050002/2016/101003 від 24.02.2016 - є протиправними, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при здійсненні валютного контролю відповідачем здійснюються функції державного органу, а отже спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, є належним, а порушене право підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2016 року у справі № 910/13414/16 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2016 року у справі № 910/13414/16 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства «АСВІО БАНК» щодо відмови у знятті з валютного контролю зовнішньоекономічних операцій за митними деклараціями №504050002/2016/101001 від 24.02.2016 та №504050002/2016/101003 від 24.02.2016.

5. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «АСВІО БАНК» зняти з валютного контролю зовнішньоекономічні операції за митними деклараціями №504050002/2016/101001 від 24.02.2016 та №504050002/2016/101003 від 24.02.2016.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АСВІО БАНК» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 09809192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО- ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «АГРОРЕСУРС» (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 36А, офіс 3, код ЄДРПОУ 39195809) 5 512,00 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн. 00 коп.) судового збору за подання позову та 6 063,20 грн. (шість тисяч шістдесят три грн. 20 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ.

8. Матеріали справи № 910/13414/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова