Постанова № 63320306, 05.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016 року Справа № 904/2246/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.,

при секретарі судового засідання Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №11/28-06 від 04.01.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 20.04.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі №904/2246/16

за позовом комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Продторгресурс, м.Дніпропетровськ

про стягнення 28 679, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. у справі №904/2246/16 (суддя Юзіков С.Г.) позовні вимоги комунального підприємства Дніпроводоканал задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Продторгресурс" на користь Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради 5 183,64 грн. - боргу, 3 865,80 грн. - збитків від інфляції, 301,13 грн. - 3 % річних, 449,27 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить позовні вимоги задовольнити повністю

Посилається на помилковість застосування судом ст.8 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини в галузі водопостачання та водовідведення, приймання та скиду стічних вод у систему каналізації регулюються спеціальними нормативно-правовими актами та мають перевагу над загальними нормами права.

Відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 05.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03.03.12р. сторонами укладено договір №11737 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 03.03.2012р. (далі Договір), за п.2.1 якого Позивач (Водоканал) зобовязався надавати Відповідачеві (Абонент) послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі Послуги), а Абонент зобовязався оплачувати Послуги в порядку і на умовах визначених Договором та діючим законодавством.

Згідно з п.3.1. Договору надання послуг здійснюється Водоканалом в межах добових, місячних та річних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до Розрахунку обємів Послуг (Додаток № 8 до Договору), так, норма прийняти від Абонента Стічних вод за Договором складає:

- 3 564 м3 /рік,

- 297 м3 / місяць,

- 9,77 м3 / добу.

Згідно з п.3.19 Договору плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обєм стічних вод, скинутих Абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що виходячи з даних звітів про контрольні показники приладів і засобів обліку Розрахункового місяця наданих Абонентом Водоканалу, а також актів обстежень, Водоканал визначає обєм наданих Абоненту Послуг за розрахунковий місяць, розмір плати за скид понаднормативних забруднень та розмір оплати Послуг за цей розрахунковий місяць та надає Абоненту, не пізніше десятого числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, два примірника акта-рахунку приймання наданих Послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою Водоканалу.

Абонент зобовязаний самостійно отримувати від Водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг.

Відповідно до п.4.5. Договору, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, Абонент повертає Водоканалу один з двох примірників акту-рахунку приймання наданих Послуг за розрахунковий місяць, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою Абонента, отриманий згідно з п.4.4. Договору.

Згідно з п.4.9. Договору за споживання води питної та скидання стічних вод понад норм, встановлених п3.1. Договору Абонент додатково оплачує таке понад нормативне водоспоживання та/або водовідведення у чотирьохкратному розмірі згідно діючих тарифів без ПДВ.

Пунктом п.4.10. Договору встановлено, величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення Водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції №37.

12.12.13р. відповідно до п.7.8 ОСОБА_3 приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва та архітектури та житлової політики України від 19.02.02р. № 37 (далі інструкція №37) працівниками Водоканалу проведено відбір разових проб в каналізаційних мережах Абонента, про що складено акт від 12.12.13р., даний акт складено в присутності представника Відповідача, та підписано представником Відповідача без зауважень.

Відповідно до п.7.6 ОСОБА_3 №37 для визначення вмісту забруднень у стічних водах проведено аналіз. За результатами аналізу встановлено перевищення допустимих концентрацій за показниками сухого залишку, хлоридами, азотом амонійним, нафтопродуктами, залізом, ортофосфатами, жирами, ХПК та БПК, що зафіксовано в Протоколі вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

За результатами дослідження відібраних проб, з посиланням на Інструкцію №37, Позивачем проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за жовтень, листопад та грудень 2013р. та нараховано до сплати додаткову плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах.

31.01.14р. Відповідачеві виставлено рахунок №9013 на суму 15899,40 грн., який 13.03.14р. направлено на його адресу супровідним листом №1794 916 від 28.02.2014р.

22.06.15р. Позивач направив Відповідачеві вимогу про сплату боргу за Договором за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням на загальну суму 15899,40 грн.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, рахунок від 31.01.14р. отримано Відповідачем 28.03.14р.

Відповідачем вказаний рахунок оплачено не було, що і стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення боргу в сумі 15899,40 грн.

Оскільки відповідачем зазначену суму боргу сплачено не було, позивач, окрім основного боргу, звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 923,91 грн. та збитки від інфляції в сумі 11856,60 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Стаття 20 ГК України встановлює відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

У Положенні про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2319 від 20.11.12р. визначено, що систематичне порушення це порушення особою законодавства про фінансові послуги після застосування не менше ніж двох заходів впливу протягом календарного року.

Відповідно до Методики формування вибіркової сукупності звітних одиниць у структурному обстеженні малих підприємств, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 29.12.2010 № 536 систематичний відбір - відбір одиниць у вибіркову сукупність, суть якого полягає в тому, що одиниці відбирають через певний інтервал (крок відбору).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що твердження позивача про систематичне порушення відповідачем ОСОБА_3 не обґрунтовані, оскільки порушення, на які посилається Позивач відбулися у 2010р. (відбір проб 14.01.10р.) та у травні (відбір проб 27.05.13р.) й грудні 2013р. (відбір проб 12.12.13р.), допущені протягом трьох років з різними періодами (інтервалами), а не протягом року.

Протягом одного року Позивач не зафіксував три порушення Відповідачем чинного законодавства і договірних зобовязань.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість задоволення господарським судом позовних вимог частково, в сумі 5183,64 грн. основного боргу за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у грудні 2013р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Господарським судом перераховано суму 3% річних та збитків від інфляції у відповідності до розміру основної заборгованості, яка підлягає задоволенню.

Вказаний розрахунок перевірено апеляційним господарським судом та визнано таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому колегія суддів підтримує висновки господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 3865,80 грн. збитків від інфляції та 301,13 грн. 3 % річних.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на помилковість застосування судом ст.8 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини в галузі водопостачання та водовідведення, приймання та скиду стічних вод у систему каналізації регулюються спеціальними нормативно-правовими актами та мають перевагу над загальними нормами права, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки господарським судом правомірно встановлено та про що було зазначено вище, що порушення, на які посилається Позивач, відбулися у 2010р., травні та грудні 2013р., тобто порушення допущені протягом трьох років з різними періодами (інтервалами), а не протягом року.

Доводи апеляційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального чи процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпроводоканал Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016р. по справі №904/2246/16 залишити безх змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.12.2016 року.