АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2016 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Сіон» про повернення пайового внеску, відшкодування індексу інфляції та 3 відсотків річних,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року,
встановила:
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 15 серпня 2016 року названу позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуті недоліки відповідно до ухвали суду про залишення позову без руху.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про повернення пайового внеску, відшкодування індексу інфляції та 3 відсотків річних.
Ухвалою суду від 25 липня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Позивачу запропоновано сплатити судовий збір, оскільки згідно положень Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції позивач не відноситься до категорії платників судового збору, які звільнені від його сплати.
15 серпня 2016 року представник ОСОБА_2 подав заяву, з посиланням на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанову ВССУ від 10.2014 року, та зазначив, що він звільнений від сплати судового збору.
Повертаючи позовну заяву, суд вірно виходив з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» (із внесеними змінами від 22.05.2015 року, які набули чинності 01.09.2015 року) передбачено вичерпний перелік пільг щодо звільнення від сплати судового збору, до яких позивач не відноситься.
Споживачі послуг згідно вимог даного закону від сплати судового збору не звільняються.
Таким чином, висновки суду про необхідність сплати позивачем судового збору при зверненні до суду, є законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 15 серпня 2016 року постановлена з додержанням вимог закону, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, п. 2 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: І.М. Білич
Н.В. Поліщук
Судове рішення № 63318149, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 29.11.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/26422/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: