Рішення № 63318143, 29.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Крижанівської Г.В.,

суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.

при секретарях Заліській Г.Г., Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко Оксана Петрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П., в якому, з урахуванням уточнень та змін позовних вимог, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 30.08.2014 між ПрАТ «Креатив» та ОСОБА_1, визнати за ПрАТ «Креатив» право власності на дану квартиру та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що 30.08.2014 між ПрАТ «Креатив» і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 8 854 254 грн. з правом покупця здійснити розрахунок до 30.08.2019 та сплачувати кошти достроково частками або ж в кінці зазначеного терміну.

Стверджував, що такі умови є вкрай невигідними для товариства, завдають збитків і суперечать меті його діяльності, оскільки попередньо квартира була придбана останнім за 12 300 000 грн. згідно договору купівлі-продажу від 28.01.2014, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ «Креатив».

Крім того зазначив, що головою Наглядової ради, яка приймала рішення про надання згоди на вчинення оспорюваного правочину, є ОСОБА_6, який доводиться відповідачу ОСОБА_1 рідним братом. Відтак, щодо укладення договору купівлі-продажу наявна заінтересованість і згідно норм Статуту ПрАТ «Креатив» і ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідне рішення повинне було прийматися Загальними зборами акціонерів позивача. Враховуючи викладене, позивач стверджував, що особа, яка підписала оспорюваний договір від імені ПрАТ «Креатив», не мала на це повноважень, тому даний правочин є недійсним.

Справа № 757/10133/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10802/2016Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. . Також вказував на наявність зловмисної домовленості між представником позивача та відповідача при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка виявилася у визначенні завідомо невигідних для продавця умов та призвела до погіршення фінансового стану товариства внаслідок упущення вигоди та виведення активів.

ПрАТ «Креатив» зазначило, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 25.09.2015.

Враховуючи викладене, позивач стверджував про наявність підстав для витребування майна від добросовісного набувача, оскільки останнє було набуте в особи, яка не мала права його відчужувати.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2016 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу, укладений 30.08.2014 між ПрАТ «Креатив» та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. і зареєстрований в реєстрі за № 2420 від 30.08.2014. Визнано право власності ПрАТ «Креатив» на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 376 м2. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 376 м2. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Вказувала, що суд прийняв до уваги лише висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки, складений 01.06.2016 ФОП ОСОБА_9, та не навів мотивів, з яких відхилив звіт в стислій формі про оцінку майна, складений 22.01.2014 ПП «Експерт-Аналітик» та висновок про незалежну оцінку нерухомого майна, складений 26.08.2014 ПП «Консалтингова компанія Кредит».

Зазначила, що факт продажу спірної квартири за ціною, яка є нижчою за ціну її придбання, ще не свідчить про те, що ПрАТ «Креатив» здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку, і дана обставина не може вважатися підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири з розстроченням платежу.

Враховуючи викладене, просила рішення Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2016 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідачів доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2014 між ОСОБА_4 та ПрАТ «Креатив» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 12 300 000 грн. Відповідно до п. 1.3 цього договору та згідно даних Звіту в стислій формі № NB 140120-001 про оцінку майна, складеного 22.01.2014 ПП «Експерт-Аналітик», оціночна вартість квартири складала 8 021 330 грн. (а.с. 110, 111).

30.08.2014 між ПрАТ «Креатив» і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 8 854 254 грн. з розстроченням платежу та правом покупця здійснити розрахунок до 30.08.2019 і сплачувати кошти достроково частками або ж в кінці зазначеного терміну. Відповідно до п. 5 цього договору та згідно Висновку про незалежну оцінку нерухомого майна, складеного 26.08.2014 ПП «Консалтингова компанія Кредит», грошова оцінка квартири становила 7 378 545 грн. Згідно п. 20 договору збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 88 543 грн. внесений покупцем. Відповідно до п. 21 договору витрати, пов'язані зі складанням та нотаріальним оформленням цього договору, сплачуються продавцем (а.с. 31-33).

Як вбачається зі змісту договору, останній укладався ПрАТ «Креатив» в особі Генерального директора ОСОБА_10, який діяв на підставі Статуту та Протоколу № 10/1 засідання Наглядової Ради ПрАТ «Креатив» від 29.08.2014 «Про надання згоди на укладення товариством договору купівлі-продажу квартири».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 25.09.2015 (а.с. 56).

Згідно ст. 4 Статуту ПрАТ «Креатив» позивач є приватним акціонерним товариством. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 34 ч. 2 ст. 49 Статуту генеральний директор товариства приймає рішення про вчинення правочинів, що вчиняються товариством, окрім правочинів, вчинення яких потребує прийняття рішення Загальними зборами або Наглядовою радою Товариства. До компетенції Наглядової ради у передбачених законом випадках належить прийняття рішення про вчинення або відмову від вчинення Товариством правочину, щодо якого є заінтересованість (а.с. 15-30).

Норми ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції, чинній на момент укладення договору, передбачають випадки, в яких рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів, зокрема, якщо: більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення провчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого єзаінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею.

Позивач не надав доказів на підтвердження наявності будь-якої з наведених вище обставин для передання питання щодо укладення договору на розгляд Загальним зборам товариства.

Відтак, доводи позивача щодо укладення правочину від імені ПрАТ «Креатив» особою, яка не мала на це повноважень, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що зміст оспорюваного правочину суперечить нормам Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 84, ч. 3 ст. 92, ч. 1 ст. 152 ЦК України, ч. 1 ст. 79 ГК України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, чинній на момент укладення договору, а також ст. 6 Статуту ПрАТ «Креатив».

Однак, за своїм змістом вказані норми визначають організаційну форму підприємницьких товариств, обов'язки органів та осіб, які діють від імені юридичної особи, надають визначення поняття господарського та акціонерного товариства.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зміст оспорюваного правочину суперечить вищенаведеним нормам законодавства. Та обставина, що позивач не отримав прибутку від укладення договору купівлі-продажу квартири не є підставою для визнання цього договору недійсним згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Натомість, відповідно до ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, умови договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 були погоджені Наглядовою Радою ПрАТ «Креатив» у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Крім цього, відповідно до ст. 42, 44 ГК України суб'єкт господарювання самостійно формує програму діяльності, вільно розпоряджається отриманим прибутком, визначає види підприємницької діяльності та здійснює її на власний ризик.

Відтак, посилання позивача на те, що умови оспорюваного правочину, які попередньо були погоджені його органами та посадовими особами, є заздалегідь невигідними, не можуть бути прийняті до уваги.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, ПрАТ «Креатив» не підтвердило належними та допустимими доказами обставину наявності зловмисної домовленості між представником позивача та відповідача при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання правочину недійсним підлягають залишенню без задоволення.

Оскільки вимоги про витребування майна від добросовісного набувача є похідними від вимог про визнання правочину недійсним, вони також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Частиною 3 статті 303 ЦПК України визначено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року як такого, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Креатив».

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2016 року скасувати.

Ухвалитини нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Креатив» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко Оксана Петрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: