Постанова № 63317959, 05.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2016 року № 826/16915/16

Окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качура І.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Томас» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Томас» (далі також - ТОВ «Фірма Томас», позивач) з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі також - Шевченківський РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, відповідач), в якому позивач просив суд зобов'язати відповідача скасувати арешт на об'єкт нерухомості № 420332880391 (нежитлові приміщення АДРЕСА_2, літера А, 482 кв.м.), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (серія та номер: 48242228, виданий 23 липня 2015 року, видавник Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, державний виконавець Поліщук А.М.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем, всупереч вимогам чинного законодавства в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві не було зазначено про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Крім того, позивач вказує про те, що боржнику по виконавчому провадженню № 482422228 не належить майно, на яке накладено арешт та оголошено заборону його відсутності, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 та скасовано внесений на його підставі запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 24 листопада 2016 року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з'явився, письмових заперечень або інших документів, з яких було б можливо встановити відношення відповідача до заявлених позовних вимог, до суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не з'явився представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

Фактичні обставини справи свідчать, що ТОВ «Фірма Томас» є власником нерухомого майна нерухоме майно - нежитлові приміщення №№ 15, 16 - адреса: місто Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 54-56, - опис об'єкта нерухомого майна нежитлові приміщення №15,16 - торгівельно-виставочний зал з технічними приміщеннями, які розташовані за адресою: місто Київ, бульвар Шевченка Тараса, №54-56 (літера А), - загальна площа 482,6 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. за реєстровим номером 1665, 1666, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за № 4899437 28 лютого 2012 року та зареєстрованого у Київському МБТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 35612281 від 22 березня 2012 року.

З наявної в матеріалах справи засвідченої копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/6968/15, яка набрала законної сили в розумінні положень статті 254 КАС України, вбачається що відповідно до статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведенні прилюдні торги, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Губяк С.В., 24 березня 2015 року зазначене нерухоме майно, що раніше належало позивачу, належить ОСОБА_4, придбане ним за 1 800 500, 00 грн.

Свідоцтво посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. за реєстровим № 329.

На підставі Свідоцтва № 329 від 24 березня 2015 року про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., ним же було прийняте рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 20246413 від 24 березня 2015 року (про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на спірне нерухоме майно) та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі - Державний реєстр) № 9161967 від 24 березня 2015 року.

В подальшому, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 березня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом за № 360, ОСОБА_4 продав спірне нерухоме майно ОСОБА_1

На підставі зазначеного договору, приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20382054 від 30 березня 2015 року та внесено відповідний запис до Державного реєстру № 9227605 від 30 березня 2015 року.

Згідно договору від 30 березня 2015 року № 361, укладеного між ОСОБА_6 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), посвідченого тим самим приватним нотаріусом, позикодавець позичив позичальнику грошові кошти в розмірі 1 800 000, 00 грн., які останній мав повернути до 30 травня 2015 року. У якості забезпечення виконання зобов'язань, позичальник передав позикодавцю в іпотеку спірне нерухоме майно. При цьому, предмет іпотеки було передано в іпотеку за договором іпотеки, посвідченим 26 березня 2015 року за реєстровим № 338 ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавця за договором позик, укладеним між Іпотекодавцем та ОСОБА_8 та посвідченим 26 березня 2015 року за реєстровим № 336 ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Договір позики від 30 березня 2015 року укладений за згодою ОСОБА_8

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2015 року (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року) позовні вимоги ТОВ «Фірма Томас» задоволено частково:

- скасовано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 329, видане 24 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про посвідчення належності ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий 01 липня 2009 року Індустріальним РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на праві власності майно, що складається з нежитлових приміщень № 15,16 - торгівельно-виставочний зал з технічними приміщеннями загальною площею 482,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 420332880391);

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20246413 від 24.03.2015 о 18:00:07 прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 420332880391) за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, серія та номер 329, видане 24 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер 20382054 від 30.03.2015 о 17:06:41 прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 420332880391) за ОСОБА_1 на підставі договору №360 виданий 30 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20383677 від 30.03.2015 17:43:59 прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про обтяженнями об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 420332880391) на підставі виникнення іпотеки договір іпотеки серія та номер 361, виданий 30 березня 2015 року, видавник приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В.;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20383400 від 30.03.2015 17:37:12 прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про обтяження об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер нерухомого майна 420332880391) на підставі виникнення договір іпотеки, серія та номер 361, виданий 30 березня 2015 року, видавник приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В.

На підтвердження викання судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду адміністративної справи № 826/6869/15, позивачем надано копії рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. від 18 жовтня 2016 року №№ 31917586, 31916786, 31917284, 31915354 про: скасування запису про право власності/внесення запису про скасування державної реєстрації за номером 9161967, скасування запису про обтяження/внесення запису про скасування державної реєстрації на номером 9228270, скасування запису про право власності/внесення запису про скасування державної реєстрації за номером 9227605, скасування запису про інше речове право (іпотка)/внесення запису про скасування державної реєстрації за номером 9228449 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Між тим, постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, в рамках виконавчого провадження № 48242228 було прийнято постанову від 23 липня 2015 року, якою накладено арешт на нежилі приміщення №№ 15, 16, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 - торгівельно-виставочний зал з технічними приміщеннями, загальною площею 482, 6 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованому за адресою: : АДРЕСА_3, місце роботи: приватний підприємець, податковий номер НОМЕР_2.

Згідно постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 30 червня 2016 року, прийнятої в рамках виконавчого провадження №48242228 та затвердженої начальником відділу Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, виконавчий напис № 1483, виданий 22 липня 2015 року приватним нотаріусом Ричка Ю.О. про звернення стягнення на нежилі приміщення №№ 15, 16, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 - торгівельно-виставочний зал з технічними приміщеннями, загальною площею 482, 6 кв.м., що належать на праві власності ОСОБА_1, зареєстрованому за адресою: : АДРЕСА_3, місце роботи: приватний підприємець, податковий номер НОМЕР_2. Зазначені нежилі приміщення на підставі Іпотечного договору, посвідченого 30 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. за реєстровим № 361, передані в іпотеку ОСОБА_10, податковий номер НОМЕР_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нежилих приміщень пропоную задовольнити вимоги ОСОБА_10 з повернення позики у розмірі 1 500 000 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень) за період з 30 березня 2015 року по 10 червня 2015 року, за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юйком О.В., за реєстровим № 359, строк повернення позики за яким настав 30 травня 2015 року - повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказана ухвала мотивована тим, що ухвалою Сінельницького міського суду Дніпропетровської області № 191/2489/15-ц від 24 липня 2015 року встановлено заборону реєстрації виникнення, переходу, припинення речових прав на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №№ 15, 16 - торгівельно-виставочний зал з технічними приміщеннями, загальною площею 482, 6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (літера А).

Водночас, у вказаній постанові не вирішено питання зняття арешту майна божника та заборони на його відчуження, накладеного постановою від 23 липня 2015 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 26 жовтня 2016 року вбачається, що об'єкт нерухового майна: нежилі приміщення №№ 15, 16, загальною площею 482, 6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 належить ТОВ «Фірма Томас» на праві приватної власності.

Також, наявна інформація про державну реєстрацію обтяжень вище вказаного майна (номер запису про обтяження: 10540957), зокрема, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 48242228, виданий 23 липня 2015 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1

ТОВ «Фірма Томас» звернулось до державного виконавця із заявою про зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони його відчуження, яка була отримана відповідачем 20 жовтня 2016 року, однак станом на дату звернення до суду із даним позовом, заявника не було повідомлено про наслідки розгляду зазначеної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі також - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 статті 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Для забезпечення реального виконання рішення, відповідно до положень ч. 1 статті 57 Закону, застосовується арешт майна боржника.

Відповідно до п. 9 ч. 1 статті 47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 статті 47 Закону).

Згідно ч. 5 статті 47 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 статті 50 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У той же час, згідно п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі також - Інструкція), у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Тобто, вищезазначеною нормою Інструкції передбачено, що у разі прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зобов'язаний зазначити у такій постанові, які наслідки має завершення виконавчого провадження у такий спосіб, зокрема, про скасування арешту, накладеного на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається із постанови від 30 червня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, державним виконавцем не прийнято до уваги положення п. 3.17 Інструкції та не вирішено питання про зняття арешту, накладеного на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження постановою від 23 липня 2015 року.

При вирішення даної справи, суд також враховує те, що майно, на яке накладено арешт, а саме: нежилі приміщення №№ 15, 16, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 - торгівельно-виставочний зал з технічними приміщеннями, загальною площею 482, 6 кв.м., належить не боржнику по ВП № 48242228 ОСОБА_1, а ТОВ «Фірма Томас», що було встановлено судом вище та про що відповідач був повідомлений листом від 20 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень ч. 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378, 00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Томас» - задовольнити.

Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код 34967593, адреса 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 110) скасувати арешт на об'єкт нерухомості № 420332880391 (нежитлові приміщення № 15, 16, місто Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 54-56, літера А, 482 кв.м.), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (серія та номер: 48242228, виданий 23 липня 2015 року, видавник Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, державний виконавець Поліщук А.М.).

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Томас» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур