Постанова № 63316798, 06.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 р. Справа №805/4286/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Куденков К.О.;

секретар судового засідання: Притула С.С.

за участю:

представників позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (надалі позивач, ПуАТ «ВАВК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач, Волноваська ОДПІ) про скасування рішення №0003591701 від 20.09.2016 року та рішення №003581701 від 20.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції до позивача не застосовується.

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що на час несвоєчасної сплати єдиного внеску дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» було зупинено, а тому передбачені законом умови для застосування до позивача пільг по сплаті єдиного внеску були відсутні. Також зазначає, що позивачем надана копі сертифіката Торгово-промислової палати України відповідно до вимог п.100.4 та п.100.5 ст.100 Податкового кодексу України, які не передбачають списання боргу, як безнадійного.

Представник відповідача до судового засідання не зявився.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ПуАТ «ВАВК» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00191721, місцезнаходження: 85721, Донецька область, Волноваський район, селище міського типу Володимирівка, вул. Заводська, будинок 1, знаходиться на обліку у відповідача, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.09.2016р.

Волноваська ОДПІ (ідентифікаційний код органу: 39901702) знаходиться за адресою: 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Менделєєва, будинок 4, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969.

У листі Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04.08.2015р. №33/2/1-8774, який адресовано позивачу, зазначено, що територія Донецької області, у тому числі селище міського типу Володимирівка Волноваського району, з 07.04.2014р. визначена районом проведення АТО.

03 листопада 2014 року позивач звернувся до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з заявою вих.№146-ахо від 03.11.2014р., в якій повідомив, що з 14.04.2014р. ПуАТ «ВАВК» звільнюється від виконання обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

03 серпня 2015 року позивач звернувся до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з заявою вих.№754 від 31.07.2015р., якою просив звільнити ПуАТ «ВАВК» від виконання обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

До вказаної заяви позивач додав копію сертифікату Торгово-промислової палати України №2887/05-4 від 04.09.2014р. та копію висновку Донецької торгово-промислової палати від 20.08.2014р. №2255/12.12-03.

18 грудня 2015 року позивач звернувся до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою №1530 від 18.12.2015р., якою повторно просив звільнити ПуАТ «ВАВК» від виконання обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

До суду надано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України №2887/05-4 від 04.09.2014р. про настання обставин непереборної сили, за яким відповідно до п.100.4 та п.100.5 ст.100 Податкового кодексу України Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.07.2014р. ПуАТ «ВАВК» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. Також зазначено, що на момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Крім того, до суду надано висновок Донецької торгово-промислової палати від 20.08.2014р. №2255/12.12-03 щодо підтвердження форс-мажорних обставин з питання неможливості виконання ПуАТ «ВАВК» з 01.06.2014р. своїх обовязків перед Публічним акціонерним товариством «НАК Нафтогаз України» за договором №178/14-ПР/ЮР39/14 від 27.12.2013р.

02 червня 2016 року відповідачем складено акт №593/05-33-13-02/00191721 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПуАТ «ВАВК» з питання повноти нарахування та своєчасності сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014р. по 29.02.2016р.

20 вересня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №003591701, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 2076403,28 грн. (1 559 566,37 грн. (20%) та 516 836,91 грн. (10%)) та нарахована пеня у розмірі 1406586,31 грн.

З розрахунку штрафної санкції до вказаного спірного рішення, витягу з картки особового рахунку з єдиного внеску платника позивача та акта перевірки №593/05-33-13-02/00191721 від 02.06.2016р. випливає, що фінансові санкції застосовані у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску починаючи з звітного періоду травень 2014р. по звітний період липень 2015р. (період несвоєчасної сплати сум єдиного внеску з 21.06.2014р. по 26.02.2016р.).

Також 20 вересня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №003581701, яким, на підставі п.6 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», до позивача застосовано штраф у розмірі 64 557,20 грн. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок.

З розрахунку штрафної санкції до вказаного спірного рішення, витягу з картки особового рахунку з єдиного внеску платника позивача та акта перевірки №593/05-33-13-02/00191721 від 02.06.2016р. випливає, що штраф застосовано у зв'язку з несплатою, неповною або несвоєчасною сплатою суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок, із датами виплати, які припадають на 01.04.2014р. та дати у періоді з 27.06.2014р. по 05.01.2016р. При цьому, 01.04.2014р. була виплачена заробітна плата у розмірі 11 716,23 грн., єдиний внесок до сплати складає 3889,79 грн., фактично сплачено 1884,50 грн., сума боргу 2005,29 грн., сума фінансової санкції 200,53 грн.

Спірні рішення були отримані позивачем 20.10.2016р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції від 20.10.2016р. на цих рішеннях та на супровідному листі від 20.09.2016р. №8680/10/05-33-13-01. Також отримання позивачем спірних рішень 20.10.2016р. підтверджується роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором: 8570300361331, який відповідає штрихкодовому ідентифікатору на відповідному конверті відповідача.

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 29.10.2016р., що підтверджується роздруківкою відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором: 8572100173495, який відповідає штрихкодовому ідентифікатору на відповідному конверті позивача.

Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній до 01.01.2015р., передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній з 01.01.2015р., передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з п.6 ч.11 ст.25 вказаного Закону встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Таким чином, законодавець передбачив ретроактивну дію вказаних приписів щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не вимагається.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тільки в частині визначення органів доходів і зборів, на обліку в яких платники єдиного внеску (в межах спірних правовідносин) звільнюються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Тому, на спірні в межах цієї справи правовідносини не поширюється дія ст.10 «Підтвердження обставин непереборної сили» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиною умовою для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій визначає факт перебування на обліку в певному органі доходів і зборів, а не настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обовязків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обовязків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт Володимирівка Волноваського району та м. Волноваха Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт Володимирівка Волноваського району та м. Волноваха Донецької області.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Зі змісту абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» випливає, що з 14 квітня 2014 року контролюючі органи не були позбавлені повноважень застосовувати фінансові санкції до платників єдиного внеску, але вказаними приписами встановлюється заборона на застосування фінансових санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, які виникли з 14 квітня 2014 року. Тобто, відповідальність, штрафні та фінансові санкції не застосовуються до платників єдиного внеску за порушення з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції, але за порушення до 14.04.2014р. платники єдиного внеску не звільняються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовані фінансові санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок, під час виплати заробітної плати 01.04.2014р. (штраф у розмірі 200,53 грн.). Але до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску з 14.04.2014р.

Також при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог або відмови в їх задоволенні, суд враховує відсутність у позивача можливості іншим засобом захистити свої права та законні інтереси, оскільки пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачена можливість визнання безнадійною та списання недоїмки з єдиного внеску, але не штрафів та пені. Тобто, у позивача відсутній інший ефективний засіб правового захисту.

Таким чином, оскільки спірними рішеннями порушується право позивача на звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання з 14 квітня 2014 року обовязків платника єдиного внеску, спірне рішення №0003591701 від 20.09.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню повністю, а спірне рішення №003581701 від 20.09.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню частково на суму 64 356,67 грн. (64557,20 грн. 200,53 грн.).

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016р., виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

Тобто, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невідємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008р. справа №2-1/2008.

Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.

Крім того, у листі Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України №04-34/17-20(192377) від 05.08.2016р., повідомляється про чинну редакцію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.10.2016р. №К/800/27504/16.

До суду надане платіжне доручення №283 від 25.10.2016р. про сплату судового збору у розмірі 53213,20 грн. за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачу відмовлено у задоволені майнових вимог на суму 200,53 грн., судовий збір за якими складає 3,00 грн. (200,53х1,5%).

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає 53210,20 грн. (53213,20 грн. 3,00 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішень задовольнити частково.

Скасувати рішення Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 вересня 2016 року №0003591701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на суму 3 482 989 (три мільйони чотириста вісімдесят дві тисячі девятсот вісімдесят девять) гривень 59 (пятдесят девять) копійок.

Скасувати рішення Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 20 вересня 2016 року №0003581701 про застосування штрафних санкцій частково на суму 64 356 (шістдесят чотири тисячі триста пятдесят шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (ідентифікаційний код: 00191721, місцезнаходження: 85721, Донецька область, Волноваський район, селище міського типу Володимирівка, вул. Заводська, будинок 1) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39901702; 85700, Донецька область, Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Менделєєва, будинок 4) суму судових витрат у розмірі 53210 (пятдесят три тисячі двісті десять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 06 грудня 2016 року, повний текст постанови буде виготовлений протягом пяти днів з дня завершення судового розгляду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2016 року.

Суддя Куденков К.О.