Ухвала суду № 63315018, 15.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4753/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Плавич Н.Д.

суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі Сібовій А.І.

у відкритому судовому засіданні у присутності

розглянула апеляційну скаргу: ОСОБА_2,

на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.2016р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про стягнення грошових коштів, витрачених на поліпшення житла у вигляді ремонтно - будівельних робіт в квартирі, -

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про стягнення коштів і відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

в листопаді 2014р. позивач, ОСОБА_2 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеса з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, витрачених на поліпшення житла у вигляді ремонтно - будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона була власником квартири АДРЕСА_1, її право власності на вказане житло було зареєстровано у передбаченому законом порядку.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 25.05.2014р. задоволенні частково позовні вимоги ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме витребувано у ОСОБА_2 на користь відповідача квартиру АДРЕСА_2; визнано за ОСОБА_3 право власності на вказане нерухоме майно після смерті батька, ОСОБА_4; виселено ОСОБА_5 із спірної квартири, в решті вимог відмовлено.

Позивач посилається на те, що вона разом із своєю сімєю з 2000р. постійно проживала в спірній квартирі як її власник. На час вселення квартира була у непридатному для проживання стані та потребувала капітального ремонту, це стосувалося каналізації, водопроводу, електрообладнання, вікон, дверей, які потребували заміни, підлоги, стелі. З 2000року позивач сплачувала за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до звіту №1710/1 про оцінку розміру втрат вартість ремонту в спірній квартирі складає 89996грн., які позивач просила стягнути з відповідача.

Відповідач позов не визнав, подав зустрічний позов про стягнення з позивача грошових коштів в сумі 12520 900грн. як упущену вигоду. В обґрунтування зустрічного позову посилався на те, що спірна квартира була власністю його батька та вибула з його власності поза його волі. Позивач безпідставно користувалася спірною квартирою протягом тривалого часу, якщо би ні ці обставини, він отримав у спадщину після смерті батько квартиру, здавав її оренду, отримував орендну плату.

Рішенням суду першої інстанції від 19.04.2016р. в задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено (а.с.198-201).

В апеляційній скарзі апелянт, позивач ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду в частині відмови у її позовних вимогах скасувати, постановити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на те, що суд не надав оцінку доказам, які вона представила в обґрунтування своїх позовних вимог.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення суду від 19.04.2016р. в частині відмови в його зустрічних позовних вимогах повернута апелянту внаслідок того, що він не усунув недоліки, не сплатив судовий збір.

У відповідності з вимогами ст. 303ч1ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу позивача відхилити з наступних підстав.

По матеріалам встановлено, що батько відповідачів, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 за договором довічного утримання від 23.05.1995р. передав у власність ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_3, яка йому належала на праві власності.

05.02.2000р. ОСОБА_4 помер

На підставі договору купівлі - продажу від 28.09.2000р. ОСОБА_6 продала вказане житло ОСОБА_2

На підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 11.01.2002р. договір довічного утримання від 23.5.1995р. визнано недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 22.10.2004р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі продажу від 28.09.2000р. квартири АДРЕСА_4, який був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, витребування вказаного нерухомого майна з чужого незаконного володіння, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.02.2005р. апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, рішення Київського районного суду м. Одеса від 22.10.2004р. скасовано, справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.06.2007р. касаційна скарга ОСОБА_2 відхилена, ухвала апеляційного суду Одеської області від 10.02.2005р. залишена без змін.

Справа за вказаними позовами протягом тривалого часу перебувала в провадженні судів різних інстанцій.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 20.05.2014о. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Витребувано з чужого незаконного володіння, у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_5. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру за вказаною вище адресою, виселено ОСОБА_2 з усіма особами, що проживають з нею з квартири за вказаною адресою, виселено ОСОБА_3 В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вказане рішення набрало чинності та було виконано, що підтверджується актом державного виконавця від 15.05.2015р.

Таким чином, протягом тривалого часу, а саме з 2000р. по травень 2015р. відповідач ОСОБА_3, як спадкоємець свого батька, ОСОБА_4 , захищав свої права на спадкове майно, квартиру АДРЕСА_6. Протягом вказаного часу позивач ОСОБА_2 користувалася та разом із членами свої родини проживала у квартирі за вказаною адресою.

Статтею 390 ЦК України врегульовано порядок розрахунку при витребуванні майна з чужого незаконного володіння.

Частиною 3 вказаної норми передбачено, що добросовісний або недобросовісний набувач ( володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Частиною 4 вказаної норми передбачено, що добросовісний набувач ( володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач ( володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

За клопотанням позивача судом першої інстанції була призначена та проведена судова будівельно - технічна експертиза в ОНДІСЕ( висновок від 17.06.2015р.).

За висновком експертизи вартість ремонтних робіт та будівельних матеріалів, які використовувалися для проведення ремонтно - будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_7 складає 50341грн., вказаний висновок приєднаний до матеріалів справи(а.с.106-108).

Для висновку, який ремонт проведений був у квартирі, визначення вартості цього ремонту, необхідно було дослідити, в якому стані перебувала квартира на час вселення в квартиру позивача, яка вселилася у 2000р.

Експерт ОСОБА_7, яка була допитана у суді першої інстанції, суду пояснила, що у неї були відсутні відомості щодо технічного стану квартири на час вселення ОСОБА_2 При виготовленні висновку вона враховувала інформацію, що їй надавала позивач, а також факти, що нею були встановлені шляхом виходу на обєкт дослідження. При обстеженні квартири було встановлено що квартира потребувала ремонту, у відремонтованому стані знаходився лише санвузол, туалет, хоча і в цих приміщення їх були відсутні двері. У експерта виникли сумніви щодо акту технічного стану квартири АДРЕСА_6 від 10.10.2000р.,(час вселення позивача у квартиру), товаро транспортні накладні на матеріали, тощо, які надавала ОСОБА_2

Вказаному висновку експертизи надана оцінка судом нарівні з іншими доказами, що зібрані по справі.

Суд зробив висновок, що позивач ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження стану квартири на час її вселення, доказів на підтвердження її витрат на поліпшення та ремонт житла, тому у позовних вимогах ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, витрачених на поліпшення житла у вигляді ремонтно- будівельних робіт в квартирі відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про стягнення коштів і відшкодування збитків (упущена вигода) також було відмовлено. Суд виходив з того, що можуть бути відшкодовані лише реальні збитки. Колегія з вказаним висновком погоджується.

При розгляді справи в апеляційному суді представник позивача просив призначити експертизу та визначити ринкову вартість квартири(а.с.240).

В обґрунтування свого клопотання він посилався на те, що таке дослідження необхідно для того щоби визначити вартість поліпшення майна (квартири) без заподіяння шкоди цьому майну, визначити, наскільки збільшилася вартість цього нерухомого майна.

Ухвалою апеляційного суду від 15.11.2015р. у призначенні експертизи було відмовлено. Судом першої інстанції призначалася судова будівельно - технічна експертиза, в матеріалах справи є висновок експерта, якому надана оцінка. Будь - яких докаткових документів для проведення експертизи, представник позивача не надав.

Колегія вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам закону та доказам, що надали сторони, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 відхиляється, рішення місцевого суду в частині відмови в позові ОСОБА_5 залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п1,308,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.2016р. в частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, витрачених на поліпшення житла у вигляді ремонтно- будівельних робіт в квартирі залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

ОСОБА_8

ОСОБА_9