Постанова № 63314325, 21.11.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4119/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря Сухоставець Т.А., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

22 серпня 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

- поновити строк для звернення до суду як такий, що прощено з поважних причин;

- визнати дії Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті їй з 01.04.2015 р. пенсії по інвалідності незаконними;

- зобовязати Костянтинівське обєднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити їй пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 01.04.2015 р. по 29.07.2016 р.,

пославшись на таке:

Вона перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та до 01.04.2015 р. отримувала пенсію по інвалідності III групи загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'''.

З 01.04.2015 р. відповідачем виплата їй пенсії припинена з посиланням на абзац 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка чинна з 01.04.2015 р.

Але, з 01.04.2015 р. обставини, які передбачали припинення виплати пенсії відпали, однак відповідач виплату пенсії не поновив. Причин не відновлення не пояснив.

У відповіді від 15.08.2016 р., наданої на її звернення, відповідач із посиланням на ті ж самі обставини, які зумовлювали припинення виплати пенсії, відмовив у відновленні виплати пенсії.

Вважає дії Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у відновлені виплати пенсії з 01.06.2015 р. незаконними, з огляду на таке: вона до 29.07.2016 р. перебувала на посаді консультанта з кадрової роботи Костянтинівського міськрайонного суду. Також вона перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як пенсіонерка, та до 01.04.2015 р. отримувала пенсію по інвалідності III групи, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.04.2015 р. виплата їй пенсії по інвалідності була припинена. Припинення виплати було здійснено відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 47 Закону № 1058 в редакції, яка чинна з 01.04.2015 р. та яка передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІ (далі - Закон № 213), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зазначений в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 Закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 р. не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону «Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.06.2015 р. посада, на якій вона (позивач) працювала, не давала права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені частиною 1 статті 47 та статтею 54 Закону № 105 підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 01.06.2015 р. перешкоди для виплати їй пенсії відсутні.

Враховуючи викладене, вважає, що незаконними діями відповідача щодо відмови у виплаті їй пенсії по інвалідності за період з 01.04.2015 р. по 29.07.2016 р. безпосередньо порушено її право на соціальний захист, гарантоване Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, пославшись на таке:

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як одержувач пенсії по інвалідності III групи загального захворювання відповідно до ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.01.2012 р.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні визначається виключно законами про пенсійне забезпечення, а також іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів про пенсійне забезпечення, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсійне забезпечення передбачає не тільки умови призначення пенсії, але і умови, норми та порядок виплати пенсії відповідно до того Закону, з якого призначена пенсія.

Порядок та умови пенсійного забезпечення осіб, що стали інвалідами, передбачені розділом IV Закону №1058 -IV.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (№213-УІІІ від 02.03.2015р.), що набрав чинності з 01.04.2015 р., внесені зміни зокрема в ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного забезпечення осіб в частині виплати пенсій працюючим пенсіонерам:

«Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

У період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»), на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-УІІІ, 24.12.2015, у ч. 1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни:

«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується».

Згідно з записами в трудовій книжці з 20.03.2004 р. по 29.07.2016 р. ОСОБА_2 працювала консультантом з кадрової роботи Костянтинівського міськрайонного суду на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-XII, а отже відноситься до переліку осіб, які визначені ст.47 Закону № 1058-ІУ в редакції Закону від 02.03.2015 р. та 24.12.2015 р.

Також, відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1058-IV, закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, п.5 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII не містить будь-яких вимог щодо поновлення виплати пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, а єдиною підставою для поновлення виплати пенсії, згідно із ст.47 Закону України № 1058-ІУ, є звільнення особи з роботи на посадах на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Тож, вважає, ОСОБА_2 не має права на отримання пенсії з 01.04.2015 р. по 29.07.2016 р.

Також до суду позивач звернулася 22.08.2016 р., тобто після закінчення передбаченого ст.99 КАС України шестимісячного строку, про поважність причин пропущення процесуального строку не зазначила, що у відповідності до ст.100 КАС України є підставою для залишення позовних вимог позивача за період з 01.06.2015 р. по 31.12.2015 р. без розгляду.

Крім того, зауважила, що позивач просить виплачувати їй пенсію з 01.04.2015 р. по 29.07.2016 р. Тобто спірний період припадає на час дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015р., згідно з яким у ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни:

«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом, Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується».

Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Зясувавши позицію сторін, дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, дістаю таких висновків.

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до довідки до акту огляду МСЕК від 28.01.2014 р. встановлена ІІІ група інвалідності на строк до 01.02.2016 р. (копія на а.с.18).

Як інвалід ІІІ групи від загального захворювання позивач перебувала на обліку в Костянтинівському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і до 01 квітня 2015 року отримувала пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно до закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до трудової книжки (копія на а.с.9-15) позивач з 25.12.2012 р. по 29.07.2016 р. працювала на посаді консультанта Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області..

03 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності, призначеній їй відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (а.с.16).

Листом відповідача від 15 серпня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено, що у період роботи (крім інвалідів 1 та 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим законом, законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються.

В силуст.6 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до абз.1, 2 ч.1ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах передбаченихЗаконом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗакону поновлюється.

В силуст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законом України.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, Костянтинівське обєднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області дотримується думки, що оскільки позивач працювала на посаді, яка давала право на призначення пенсії відповідно доЗакону України «Про державну службу», то в період з 01 квітня 2015 року по 29 липня 2016 пенсія, призначена згідно ізЗаконом України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу виплачуватися не повинна.

В той же час, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 № 213-VII, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Зазначений в пункті 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, нормиЗакону України «Про державну службу»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працювала позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим дії відповідача в цей період часу відповідали діючому законодавству. При цьому, з 01 червня 2015 посада, на якій працювала позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені частиною 1 статті47та статтею54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цьогоЗакону, відпали, та з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії були відсутні.

Доводи відповідача щодо дії вимогЗакону України за № 911-VІІІ від 24 грудня 2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у заперечення цієї частини позовних вимог суд до уваги не приймає, оскільки даний закон набрав чинності з 01 січня 2016 року та на правовідносини, що виникли між сторонами у період часу з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року не поширюється.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 рокудо ч.1ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»внесено зміни: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1ст.10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим законом,законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується».

Позивач, як особа, яка продовжувала працювати, у період часу з 01 червня 2015 року по 29 липня 2016 року включно, тобто, до набрання чинностіЗаконом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII, мала право на отримання пенсії по інвалідності згіднозіст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч.ч.1,2ст.71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльностіпокладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а порушене право позивача - захисту, бездіяльність відповідача у справі щодо не поновлення виплати позивачу пенсії, призначеної відповідно довимогЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період часу з01 червня 2015 року по 29 липня 2016 року включно слід визнати протиправною та зобовязати відповідача виплатити ОСОБА_2пенсію, призначену відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за вказаний період часу, відмовивши у задоволенні іншої частини позовних вимог у звязку з тим, що вони не ґрунтуються на чинному законодавстві.

При цьому суд вважає необхідним поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки, як встановлено судом, позивач з 23.04.2016 р. перебувала на лікування з приводу переламу седалищної кістки зліва тривалий термін (а.с.20-23), у звязку з чим причини пропуску позивачем зазначеного строку суд визнає поважними.

Керуючись ст.183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Визнати дії Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_2 у поновленні виплатиз 01 червня 2015 року по 29 липня 2016 року включно пенсії, призначеної відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неправомірними.

Зобов'язати Костянтинівське обєднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01 червня 2015 року по 29 липня 2016 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч. 3ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя