Ухвала суду № 63314016, 05.12.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2016 Справа №607/9490/16-к

Провадження № 1-кс/607/5318/2016

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, представника скаржника ОСОБА_2, прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області чи прокурора Тернопільської області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопілської області із скаргою на бездіяльність слідчого відділу прокурати Тернопільської області чи прокурора Тернопільської області, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна, та зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування скарги вказує на те, що в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстр досудових розслідувань за №12016210000000136 від 26.07.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 4 ст. 358 КК України було проведено обшук її житла в АДРЕСА_1, в результаті якого вилучено належні їй речі та документи (ноутбук, планшет, документи), в тому числі її особисті речі та документи. На даний час із вилученого у неї майна ухвалою слідчого судді від 13.10.2016 року було накладено арешт на ноутбук «Acer» ід.н. НХМ5 8EV00130805FA81601, планшет «Nomi» (пошкоджений), на решту влученого майна арешт накладено не було. Вважає, що після вилучення належного їй майна слідчим не було визнано дане майно речовим доказами, не було подано клопотання про арешт такого майна у порядку ч. 5 ст. 171 КПК України. Відтак, оскільки клопотання слідчим відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України не подавалося, тому вона вважає незаконною подальшу бездіяльність слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України. У звязку із чим просить зобов'язати слідчого слідчого слідчого відділу прокурати Тернопільської області чи прокурора Тернопільської області, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, повернути вилучене у неї під час обшуку майно (документи на здійснення підприємницької діяльності, різну документацію, печатку ФОП «ОСОБА_5П.).

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 та представник скаржника ОСОБА_2 скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених у ній мотивів. Також, вказали, обшук було проведено без ухвали слідчого судді, оскільки згідно протоколу обшуку, складеного старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6, обшук було проведено 10.09.2016 року, а ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду про надання дозволу на проведення обшуку була постановлена 03.10.2016 року. Вважає, що слідчим постанову про уточнення від 14.10.2016 року було винесено значно пізніше, ніж 14.10.2016 року, оскільки прокурором дана постанова була надана суду лише 05.12.2016 року.

Прокурор прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 щодо скарги заперечила, просить в задоволенні скарги відмовити, мотивуючи це тим, що обшук було проведено 10.10.2016 року у відповідності до ухвали слідчого судді від 03.10.2016 року та з дотриманням норм КПК України, 14.10.2016 року слідчим було винесено постанову про уточнення, згідно якої датою проведення обшуку в приміщенні квартири ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 слід вважати 10.10.2016 року. Щодо вилучених речей та документів вказала, що слідчі СУ ГУНП в Тернопільській області, які проводили обшук, зобовязані були оглянути вилучені речі та документи та визнати їх речовим доказами, проте на даний час дане майно не визнано речовими доказами та на нього на арешт не накладено.

Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

В провадженні слідчого відділу прокуратури Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12016210000000136 від 26.07.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 4 ст. 358 КК України.

10.10.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 03.10.2016 року старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, в результаті якого вилучено належні їй речі та документи, майно, про що було складено протокол обшуку від 10.09.2016 року.

14.10.2016 року слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 було винесено постанову про уточнення, згідно якої датою проведення обшуку в приміщенні квартири ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 слід вважати 10.10.2016 року.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

У частині 7 статті 236 КПК Ураїни, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як вбачається із вимог ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобовязана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

З врахуванням вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що майно, яке виявлене та вилучене старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 під час проведення обшуку житла ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, було вилучене на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.10.2016 року, в якій було надано дозвіл на відшукання та вилучення документів та речей, які мають значення для досудового розслідування та в них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час досудового провадження, зокрема документів щодо здійснення діяльності з приводу замитнення товару для вивозу за межі території України, походження, зберігання, переробки та збуту лісопродукції, товарно-транспортні накладі, рахунок-фактури, спеціфікаційні-накладні, акти виконаних робіт, бухгалтерські документи щодо обліку доходів отриманих внаслідок реалізації лісопродукції, записників, чорнових документів та записів із інформацією щодо походження, зберігання, переробки, реалізації лісопродукції, фітосанітарний сертифікат, екологічні декларації, договори поставки між субєтами підприємницької діяльності, печаток та штампів субєктів підприємницької діяльності, установ та організацій, вказане майно зберігається у сторони кримінального провадження, якій воно надане, а тому речі і документи на даний час не мають статусу тимчасово вилученого майна.

Крім того, скаржником не доведено, що речі і документи, що були вилучені слідчим, не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, у звязку з чим вказані речі і документи є тимчасово вилученим майном у розумінні ст. 167 КПК України.

Поряд з тим, враховуючи пояснення прокурора, що після вилучення слідчим під час обшуку у ОСОБА_4 речей та документів та станом на час розгляду скарги питання щодо визнання їх речовими доказами не вирішено, слідчий суддя вважає бездіяльність слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210000000136 від 26.07.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 4 ст. 358 КК України такою, що не відповідає вимогам ст. 100 КПК України, та вважає за необхідне зобовязати слідчого вирішити питання щодо можливості використання в кримінальному провадженні в якості доказів вилучених у ОСОБА_4 речей та документів під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 та можливість якнайшвидшого їх повернення законному володільцю.

За таких обставин, скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області чи прокурора Тернопільської області, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна, підлягає до часткового задоволення.

Оскільки слідчим суддею не встановлено бездіяльності прокурора щодо неповернення тимчасового вилученого майна, тому у цій частині скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 167, 168, 169, 303,304,309,369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області чи прокурора Тернопільської області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна задовольнити частково.

Зобов'язати слідчого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210000000136 від 26.07.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191; ч. 4 ст. 358 КК України вирішити питання щодо можливості використання в кримінальному провадженні в якості доказів вилучених у ОСОБА_4 речей та документів під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 та можливість якнайшвидшого їх повернення законному володільцю.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду /підпис/ ОСОБА_7

Копія вірна з оригіналом:

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду ОСОБА_7