Рішення № 63313037, 08.12.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08.12.2016 Справа №607/12281/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Позняка В.М.,

за участі секретаря судового засідання Осів І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R53113263337B в розмірі 11337,73 гривень.

ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що 25 травня 2012 року ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ БАНК» уклали кредитний договір № R53113263337B, відповідно до умов якого банк зобовязався надати відповідачу кредит у вигляді грошових коштів в національній валюті, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором (рівними платежами щомісячно). Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, встановлений кредитним договором, проте відповідач не виконав свої зобовязання, припинив внесення щомісячних платежів та суму процентів за користування кредитом, у звязку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором. 21 березня 2014 року ПАТ «ВТБ БАНК» та ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги № 210314ВБ, відповідно до умов якого ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «ВТБ БАНК» та відповідачем. У зв'язку з порушенням умов зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 27 жовтня 2016 року становить 11337,73 гривень, а саме: основний борг - 8820,39 гривень, відсотки 2517,34 гривень. З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не зявився, однак на адресу суду від останнього надійшла заява, у якій просить розглядати справу у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача згідно з поданою ним письмовою заявою не заперечив проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2012 року року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено кредитний договір № R53113263337B, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді грошових коштів в національній валюті - 10 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 25 травня 2015 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 27% річних рівними платежами щомісячно - до 28 числа кожного місяця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

21 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено Договір про відступлення права вимоги № 210314вб.

Згідно п. 1.1.1. Договору, боржники це позичальники первісного кредитора,які мають зобов'язання по відношенню до первісного кредитора за кредитними договорами, зазначеними в реєстрі прав вимоги, що наведені в Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1.6. Договору, реєстр прав вимог погоджена сторонами форма реєстру прав вимог, що передаються за цим договором з переліком кредитних договорів, інформації щодо боржників, поручителів, розміру зобовязань кожного з Боржників із зазначенням сум Заборгованостей, Форма реєстру прав вимог, наведена в Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.1.2. цього Договору визначено перелік документів по кожному окремому боржнику, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог первісного кредитора до боржника, його поручителів, а також є необхідними для пред'явлення вимоги щодо погашення заборгованості.

Згідно п.3.1.2 Договору, для підтвердження та дійсності прав вимоги, що відступаються, первісний кредитор передає новому кредитору ОСОБА_4 в порядку та строки, що передбачені цим Договором.

Представником позивача в позовній заяві зазначено, що відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 210314вб від 21 березня 2014 року та ст. 512 ЦК України ТзОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал»» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за Кредитним договором, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Разом з тим, позивач, будучи наділений правом подання доказів, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Так, в матеріалах справи відсутнє підтвердження права вимоги у позивача до відповідача за кредитним договором.

Як вбачається з наданих позивачем документів, якими він обґрунтовує обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, Договір про відступлення права вимоги № 210314вб від 21 березня 2014 року укладено між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236), а позовна заява до суду подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (код ЄДРПОУ 36676934), хоча позивач не є стороною цього договору.

Окрім того, позивачем не надано реєстру прав вимог, наведеного у Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги. Таким чином, суд не може встановити, що відступлення права вимоги відбулося саме стосовно кредитного договору № R53113263337B від 25 травня 2012 року, стороною якого є відповідач ОСОБА_1

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» належить право на предявлення позову суду надано не було.

Окрім того, позивачем не доведено, що боржник був повідомлений про зміну кредитора у зобовязанні та що в нього виник обовязок виконувати своє зобовязання за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», що у відповідності до ч. 2 ст. 517 ЦК України, дає право боржникові не виконувати свого обовязку новому кредиторові.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 512-517, 525, 526-527, 530, 536, 611, 612, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддяОСОБА_2