Ухвала суду № 63306631, 08.12.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2597/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 34 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_7 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньої-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 29 квітня 2015 року близько 16 год. 50 хв. відповідачка ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Пежо» д.р.н. СА 2262 BE на вул. Чигиринській у м.Черкаси, порушуючи вимоги п. 2 «б» п. 10.2 Правил дорожнього руху при виїзді з прилеглої території не впевнилась в безпечності маневру та скоїла зіткнення з мотоциклом «Соул», д.р.н. СА 0006 АВ, який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № CAT 759272, належить ОСОБА_7 на праві власності. Внаслідок ДТП її транспортний засіб мотоцикл «Соул» отримав механічні пошкодження, а вона отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розляд здоров»я.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 липня 2015 року ОСОБА_6 було визнано винною у скоєному ДТП.

Вважає, що їй завдано матеріальних збитків за пошкодження мотоцикла в розмірі 40900 грн. Також зазначає, що було пошкоджено шлеми (2шт.) вартістю 300грн., позивачкою було витрачено медикаменти на лікування у звязку із отриманням тілесних пошкоджень вартість яких складає 403 грн.

Крім того, на її думку, їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 20 000 грн.

Просила суд стягнути з ОСОБА_6, як винної особи у вчиненні ДТП, витрати на відшкодування матеріальної шкоди: вартість пошкодженого мотоцикла в розмірі 40 900 грн, вартість пошкоджених шлемів (2шт.) 300 грн., вартість витрачених медикаментів 403 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. та моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

В ході судового розгляду, позивачка уточила позовні вимоги у звязку з проведеною авто-товарознавчою експертизою, за якою матеріальний збиток пошкодженого мотоцикла внаслідок ДТП складає: 12 883 грн. 33 коп., а тому просила суд стягнути з ОСОБА_6, як винної особи у вчиненні ДТП витрати на відшкодування матеріальної шкоди: вартість пошкодженого мотоцикла в розмірі 12883 грн. 33 грн, вартість пошкоджених шлемів (2шт.) 300 грн., вартість витрачених медикаментів 403 грн., судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп, за проведення експертизи 1843 грн. 20 грн та моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування причиненої матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП 12 883 грн. 33 коп., вартість пошкоджених шлемів (2шт.) 300 грн., вартість витрачених медикаментів 403 грн., проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1843грн. 20 коп., моральну шкоду в сумі 1 200 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп,, а всього 17180 грн. 73 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просила суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема вказала, що її відповідальність була застрахована відповідно до полісу № АІ/ 4184741 від 24.11.2014 року в ПАТ «Страхова група «ТАС», однак суд першої інстанції, при наявності повідомлення страхувальником (чоловіком відповідачки) про дорожньо-транспортну пригоду, всупереч нормам діючого законодавства незаконно поклав на відповідачку обовязок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд виходив з того, що ОСОБА_6 було визнано винною у скоєному ДТП, а тому за вибором позивачки витрати по відшкодуванню матеріальних збитків, понесені внаслідок ДТП, можуть бути відшкодовані в судовому порядку винною особою - водієм ОСОБА_6 Також в звязку з протиправними діями відповідачки, на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода в сумі 1200 грн.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду.

Відповідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності та: інше), володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Судом встановлено, що 29 квітня 2015 року близько 16 год. 50 хв. ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Пежо» д.р.н. СА 2262 BE на вул.Чигиринській у м.Черкаси, порушуючи вимоги п. 2 «б» п. 10.2 Правил дорожнього руху при виїзді з прилеглої території не впевнилась в безпечності маневру та скоїла зіткнення з мотоциклом «Соул», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 на праві власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № CAT 759272.

Внаслідок дорожньої транспортної пригоди мотоцикл ОСОБА_7 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до висновку експерта від 18 травня 2015 року № 900 ОСОБА_7 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розляд здоровя.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Пежо» д.р.н. СА 2262 BE на час ДТП була застрахована у ПАТ « Страхова група ТАС», згідно полісу № АІ /4184741 від 25 листопада 2014 року.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 липня 2015року ОСОБА_6 було визнано винною у скоєному ДТП.

Згідно з висновком авто-товарознавчого дослідження № 37/16-23, яке було проведено судовим експертом ОСОБА_8 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого мотицикла «Соул» внаслідок ДТП складає: 12 883,33 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 наголошує на обовязку відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, саме страховика, оскільки її автомобіль є застрахованим та страхову компанію було своєчасно повідомлено про страхову подію.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1, 4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобовязаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобовязує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобовязанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобовязань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобовязання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Тобто, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-2808цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував вказані положення закону та правову позицію Верховного Суду України, зазначивши, що факт встановлення вини відповідача у скоєному ДТП та волевиявлення ОСОБА_7 встановлюють абсолютне право постраждалої сторони на звернення до заподіювача шкоди із вимогою про відшкодування такої шкоди.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення в частині визначення розміру матеріальної та моральної шкоди скаржником не оскаржується.

Наведене свідчить, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять субєктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного тлумачення норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :