Рішення № 6330000, 11.06.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2009 р.Справа № 12/1031 Розглянувши матеріали за позовом Закритого акціонерного товариства „Тепловоденергія” м. Камянець-Подільський

до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Камянець-Подільський

про стягнення 8052грн. 22коп.

Суддя Шпак В.О.

Представники сторін:

Позивача: Антощук О.А. за довіреністю №956 від 23.03.2009р.

Відповідача: не зявився

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство „Тепловоденергія” м. Камянець-Подільський звернулось з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Камянець-Подільський про стягнення 8052грн. 22коп., з яких 3988грн. 49коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 3956грн. 29коп. пені, 32грн. 43коп. 3% річних, 75грн. 01коп. різниці від встановленого індексу інфляції.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №404 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.2004р.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що 26.05.2009р. відповідач частково погасив частину основного боргу в сумі 1000грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив та не заперечив проти позовних вимог, що не перешкоджає розглядові справи у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення №4671605.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.10.2004р. між Закритим акціонерним товариством „Тепловоденергія” (постачальник) та ПП ОСОБА_3 (кафе-бар „Колібрі”) (споживач) укладено договір №404 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.1.2, п.5.4, п.7.1) постачальник забезпечує споживача тепловою енергією у вигляді гарячої води для потреб опалення і вентиляції та гарячого водопостачання. Споживач використовує і оплачує відпущену йому теплову енергію і не може без погодження з постачальником збільшувати або зменшувати її кількість. Оплата за спожиту теплову енергію проводиться в розмірі: 30% - передоплата (розраховується від планової оплати) і вноситься не пізніше 15 числа попереднього місяця; 70% - не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця. Договір вступає в силу з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї сторони про відмову від цього договору або його перегляд.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, постачав споживачу (відповідачу) теплову енергію у період з 01.04.2008р. по 30.04.2009р. та щомісячно виставляв відповідачеві для сплати відповідні рахунки.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за спожиту теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 30.04.2009р. виник борг перед позивачем в сумі 3988грн. 49коп.

Відповідачем 26.05.2009р. сплачено частину основного боргу в сумі 1000грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем 2988грн. 49коп. заборгованості в добровільному порядку.

Пунктом 5.4 договору від 01.10.2004р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно позивачем нараховано 3956грн. 29коп. пені.

З посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 32грн. 43коп. 3% річних, 75грн. 01коп. різниці від встановленого індексу інфляції.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №404 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.2004р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій” встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

У відповідності із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із вищенаведеного, позов Закритого акціонерного товариства „Тепловоденергія” м. Камянець-Подільський до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Камянець-Подільський в частині стягнення 2988грн. 49коп. заборгованості, 3956грн. 29коп. пені, 32грн. 43коп. 3% річних, 75грн. 01коп. різниці від встановленого індексу інфляції є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 1000грн. основного боргу у позові належить відмовити, оскільки дана сума боргу сплачена відповідачем до предявлення позову до суду, а саме 26.05.2009р. Як вбачається зі штемпеля на конверті, позивачем подано позов до суду 29.05.2009р.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Закритого акціонерного товариства „Тепловоденергія” м. Камянець-Подільський до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Камянець-Подільський про стягнення 8052грн. 22коп. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства „Тепловоденергія” м. Камянець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123 (п/р 26006301231055 у відділенні ПІБ м. Камянця-Подільського, МФО 315416, код ЄДРПОУ 32844038) 2988грн. 49коп. (дві тисячі девятсот вісімдесят вісім гривень 49коп.) заборгованості, 3956грн. 29коп. (три тисячі девятсот пятдесят шість гривень 29коп.) пені, 32грн. 43коп. (тридцять дві гривні 43коп.) 3% річних, 75грн. 01коп. (сімдесят пять гривень 01коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 89грн. 35коп. (вісімдесят девять гривень 35коп.) державного мита, 273грн. 75коп. (двісті сімдесят три гривні 75коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 1000грн. заборгованості у позові відмовити.

СуддяВ.О. Шпак

Віддруковано в 3 примірниках: 1.До справи; 2.Позивачу; 3.Відповідачу.