Рішення № 6329902, 03.06.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р.Справа № 8/24-587 Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР ЛТД", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль

до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про: стягнення 1 982 грн. 87 коп.

За участю представників:

позивача: Кудінова В. В. представника, довіреністьвід 23.01.2006 р.

відповідача: не зявився.

В судовому засіданні представнику позивача розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР ЛТД", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, надалі відповідач, про стягнення 1930грн. 99 коп., з яких: 1617,22грн. - сума сплаченого авансу (попередньої оплати вартості товару), 266,68 грн. - інфляційних нарахувань та 48,09грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо поставки та передачі у власність позивачу товарно-матеріальних цінностей, а саме будівельних матеріалів виконав неналежним чином, зокрема, всупереч досягнутої усної домовленості не поставив весь товар протягом 20 днів з моменту підтвердження покупцем готовності прийняти товар, - проведення попередньої оплати в сумі 4581,27грн.

В підтвердження викладеного додає: платіжне доручення № 79 від 11.01.2007 р. про перерахування на рахунок ПП ОСОБА_2 4581,27 грн., розхідні накладні № ТЕ00001 від 12.01.2007 р., № ТЕ00002 від 17.01.2007 р. та № ТЕ00003 від 17.01.2007 р., вимогу про повернення грошових коштів в сумі 1617,22 грн., претензію №195 від 18.02.09р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи призначений вперше на 10:20год. 27.04.09р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:00 год. 18.05.2009 року та до 10:15 год. 03.06.2009р., у зв'язку із неявкою в судові засідання відповідача та неподанням сторонами витребовуваних судом документів.

28.05.2009р. позивача, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою № 548 від 27.05.09р. про збільшення розміру позовних вимог, в частині заявлених до стягнення суми інфляційних нарахувань до 308,89 грн. та 3% річних до 56,76грн. Таким чином, просить стягнути з відповідача суму сплаченого авансу в розмірі 1617 грн. 22 коп., інфляційні нарахування в розмірі 308грн.89 коп. та 3% річних в розмірі 56 грн. 76 коп.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяви позивача про зміну збільшення позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача 1 982 грн. 87 коп., з яких: 1617,22грн. - сплачена позивачем сума попередньої оплати, 308,89грн. - інфляційні втрати та 56,76 грн. - 3% річних.

Представник відповідача в судові засідання 27.04.09 р., 18.05.09р. та 03.06.2009 р. не зявився, витребуваних судом документів не представив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення йому поштових відправлень (ухвал суду від 07.04.09р., від 27.04.09р. та від 18.05.09р. ) за № 227653 від 08.04. 09р., №2316359 від 29.04.09р. та №243050 від 21.05.09р., які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, справа розглядається без участі повноважних представників сторін відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Присутній в судовому засіданні 03.06.09р. представник позивача позовні вимоги (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В судовому засіданні встановлено, що на виконання усної домовленості 11.01.07р. ТзОВ «СТЕЛЛАР ЛТД», в якості попередньої оплати за будматеріали, перерахувало на рахунок відповідача 4581 грн. 27 коп. Факт перерахування коштів в сумі 4581,27грн. підтверджено долученим до позовної заяви платіжним дорученням №79 від 11.01.07р.

Разом з тим, як стверджує позивач, сторони погодили, що поставка та передача товару в повному обсязі у власність ТзОВ «СТЕЛЛАР ЛТД»повинна бути здійснена відповідачем на протязі 20 днів з моменту перерахування коштів, у розмірі 100% вартості товару, на розрахунковий рахунок відповідача.

Однак, відповідач свої зобовязання по поставці позивачу товару виконав лише частково, на суму 2964 грн. 05 коп., про що свідчать представлені в матеріалах справи, належним чином засвідчені копії розхідних накладних №ТЕ00001 від 12.01.07р. на суму 2741,55грн., №ТЕ00002 від 17.01.07р на суму 111,30грн. та №ТЕ00003 від 17.01.07р. на суму 111,20грн.

Таким чином, станом не день розгляду спору в суді відповідачем недопоставлено ТзОВ «СТЕЛЛАР ЛТД»товару на загальну суму 1617,22грн.

Факт отримання коштів відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі і щодо умов поставки товару.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, ч. 3 статті 612 Цивільного Кодексу України передбачено можливість кредитора відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора.

25 березня 2008 року позивачем по справі, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, приватному підприємцю фізичній особі ОСОБА_2 була направлена та вручена 27.03.08р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №598075, вимога б/н від 11.03.08р., згідно якої ТзОВ «СТЕЛЛАР ЛТД»відмовилось від прийняття виконання відповідачем зобовязання по поставці товару та просило повернути у семиденний строк з моменту надіслання вимоги попередньо перераховані, згідно платіжного доручення №79 від 11.10.07р. грошові кошт в сумі 1617,22 грн.

20.02.09р. позивач, з метою досудового врегулювання спору надіслав на адресу відповідача претензію №195 від18.02.09р. (отримано відповідачем 12.03.09р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення за №16572), з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 1617,22 грн.

Однак, і вимога, і претензія були залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.

Станом на день розгляду справи в суді приватний підприємець фізична особа ОСОБА_2 кошти в сумі 1617,22 грн., перераховані позивачем в якості попередньої оплати за будматеріали позивачу не повернув, як і не допоставив товару.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 1617,22 грн. в повернення суми попередньої оплати.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем нараховано суму інфляції в розмірі 308,89 грн. та 3% річних в розмірі 56,76 грн. за період з 03.04.2008р. по 03.06.2009 р.

Розглянувши представлений розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Згідно Постанови КМУ від 21.12.05р. №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів повязаних з розглядом цивільних та господарських справ», в редакції станом на 03.04.09р. (день звернення позивача з даним позовом до суду) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом господарських справ становив 118грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 188 грн., а належить до сплати 118 грн., решта суми сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню в порядку ст. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, у звязку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж було передбачено чинним (на момент звернення до суду) законодавством України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР ЛТД", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32578150) 1982 (одну тисячу девятсот вісімдесят дві ) грн. 87 коп.; 102 ( сто дві) грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "СТЕЛЛАР ЛТД", вул. Гріга, 3, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32578150) довідку на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70 (сімдесят) грн.

Видати довідку.

Платіжне доручення № 945 від 31 березня 2009 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 188 грн., залишається в матеріалах справи.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання - 05.06.2009р.).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила