Справа № 566/802/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2016 року Млинівський районнний суд
Рівненської області
в складі:
одноособово - головуючого судді А.С.Лободзінського
за секретаря Христюк Н.В.
з участю позивача - ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОСОБА_2,
представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третьої особи - ОСОБА_5 та її представника - ОСОБА_6,
представника третьої особи - Млинівського РЦЗ - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області, Дошкільного навчального закладу дитячий ясла-садок "Лелека" Хорупанської сільської ради про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною та зобов'язання укласти трудовий договір, треті особи по справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів : ОСОБА_5; Млинівський районний центр зайнятості, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області, Дошкільного навчального закладу дитячий ясла-садок "Лелека" Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області ( далі ДНЗ), в якому просить визнати відмову другого відповідача у прийнятті її на роботу в дитячий ясла садок "Лелека" незаконною та зобов"язати дошкільний навчальний заклад укласти з нею трудовий договір і прийняти на роботу вихователем.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що в періоди: з 12 жовтня по 29 грудня 2015; з 15 лютого по 04 березня 2016 року; з 20 квітня по 29 квітня 2016 року; з 18 травня по 27 травня 2016 року, працювала в дошкільному навчальному закладі дитячий ясла -садок " Лелека" Хорупанської сілської ради Млинівського району виховатилем. З 14 липня 2016 року перебуває на Д-обліку з приводу вагітності. 28 липня 2016 року звернулась в Млинівський районний центр зайнятості населення, де отримала направлення на працевлаштування на вільне робоче місце в ДНЗ дитячий ясла-садок "Лелека". 29 липня 2016 року звернулася до відповіачів із заявою про прийняття на роботу та направленням про працевлаштування, однак 3 серпня 2016 року отримала відмову, з якої слідувало, що вакантні посади у садку відсутні. Також від сільської ради отримала корінець направлення на працевлаштування з відміткою завідувуча ДНЗ датованою 01.08.2016 року про відмову у прийнятті на роботу, у зв'язку з тим, що робоче місце зайняте з 01.08.2016 року. Будь-якої відповіді у письмовій формі від ДНЗ "Лелака", де було б наведено обгрунтування відмови у прийнятті на роботу, не отримала.
Вказану відмову вважає незаконною, оскільки на час її звернення із заявою про прийняття на роботу в ДНЗ була наявна вакантна посада вихователя і за положеннями ст. 22 КЗпП України на час її звернення ніхто від ДНЗ "Лелека" про причини неможливості її працевлаштування, не повідомляв. Навпаки, завідуюча ДНЗ ОСОБА_8 в усній формі запевнила що її заява має розглянутись позитивно, однак з невідомих причин порекомендувала звернутись до сільського голови Хорупанської сільської ради для погодження працевлаштування. Крім цього, позивач повідомляла в усній формі керівництву садка в особі завідуючої про стан вагітності, у зв'язку з чим вважає, що відмова у прийнятті на роботу також суперечить положенням ст.184 КЗпПУкраїни.
В судовому засіданні з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 та її представник позов підтримали з тих же підстав та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ОСОБА_1 суду пояснила, що отримавши 28 липня 2016 року направлення від РЦЗ, на наступний день 29 липня 2016 року безпосередньо звернулась із заявою про прийняття на роботу до завідувача ДНЗ ОСОБА_8, яка, не пояснюючи причин, направила її до сільского голови Хорупанської сілської ради ОСОБА_3. При цьому, у день зверенння з заявою до завідувача ДНЗ, відмови у прийнятті на роботу не отримувала, і в корінці про направлення на працевлаштування відміток у той день ніхто не робив, а сама завідувач запевнила, що з заявами про працевлаштування до ДНЗ, на той момент, ще ніхто не звертався, проте направила до сільського голови. Через декілька днів отримала корінець направлення з відмовою у прийнятті на роботу, у зв'язку з тим, що вакантна посада вихователя з 01.08.2016 року зайнята.
Представники відповідача ДНЗ дитячий ясла-садок "Лелека" ОСОБА_8 та ОСОБА_4 позов не визнала. ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_5 звернулась до ДНЗ із заявою про її працевлаштування раніше ОСОБА_1, а саме 27.07.2016 року, у зв'язку з чим, було вирішено взяти на роботу саме її. Разом з ти підтвердила, що фактично рішення про прийняття на роботу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 самостійно не приймала, оскільки погоджувала це питання з сільським головою ОСОБА_3, незважаючи на те, що законодавством та установчими документами ДНЗ таке погодження не передбачено. Сільський голова Хорупанської сільської ради Млинівського раойну ОСОБА_3 погодив на посаду вихователя саме кандидатуру ОСОБА_5, а не ОСОБА_1, тому працевлаштованою була саме ОСОБА_5.
Представник відповідача - Хорупанської сільської ради Млинівського району ОСОБА_3 позов не визнав, вважає, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про працевлаштування трудове законодавство порушено не було, хоча й визнає, що погодження ним, як сільським головою, кандидатур на посаду вихователя у ДНЗ, до його повноважень не входить і законодавством це не передбачено.
Третя особа - ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 проти позову заперечували, вважаючи, що при прийнятті на роботу в ДНЗ її - ОСОБА_5 було дотримано вимоги чинного КЗпП України, а право ОСОБА_1 порушені не були.
Представник третьої особи - Млинівського районного центру зайнятості населення ОСОБА_7 суду пояснила, що до Млинівського РЦЗ звертались як ОСОБА_1, так і ОСОБА_5. Спочатку до РЦЗ, а саме 28.07.2016 року з заявою про працевлаштування звернулась ОСОБА_1, якій було видано направлення на працевлаштування на вакантну посаду вихователя у ДНЗ ясла-садок "Лелека". Після цього, 29.07.2016 року до РЦЗ звернулась ОСОБА_5, якій також було видано направлення на працевлаштування в той же дошкільний навчальний заклад. Як представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, своє ставлення щодо суті позову не висловлювала, оскільки спір має бути вирішено у відповідності до закону.
Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, допитавши свідків та дослідивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 28 липня 2016 року ОСОБА_1 отримала у Млинівському РЦЗ направлення на працевлаштування на робоче місце ( вакансію) вихователя ДНЗ-ясла-садок "Лелека" Хорупанської сілської ради Млинівського району. ( а.с.12) Після цього, на наступний день 29.07.2016 року звернулась до ДНЗ із заявою про прийняття на роботу та направленням на працевлаштування для укладення трудового договору. До заяви додала копію паспорта, корінець направлення, копію диплому про освіту. ( а.с.13)
На час звернення ОСОБА_1 з заявою про прийняття на роботу та направлення Млинівським РЦЗ її на працевлаштування, а саме 29 липня 2016 року у ДНЗ була вакантна посада вихователя, що видно з інформації Млинівського РЦЗ та звіту ДНЗ ясла-садок "Лелека" про попит на робочу силу від 26 липня 2016 року, з яких видно, що в період з 26 липня 2016 року по 04 серпня 2016 року у ДНЗ була вакантною посада вихователя з розміром посадового окладу 2050 грн.. ( а.с.42-45). Однак, незважаючи на наявність у ДНЗ вакантної посади, заяву ОСОБА_1 керівництвом дошкільним навчального закладу розглянуто на було, що визнала в судовому засіданні завідувач на той час дитячим садком ОСОБА_8В, яка також підтвердила, що направила ОСОБА_1 для вирішення вказаного питання до сільського голови Хорупанської сільської ради ОСОБА_3, для погодження її кандидатури.
Як встановлено судом, у подальшому сільським головою Хорупанської сільської ради Млинівського раойну ОСОБА_3 було проведено сіпвбесіду між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і в усній формі надано вказівку завідуючій ДНЗ ОСОБА_8 прийняти на роботу ОСОБА_5. Вказані обставини підтверджуються поясненнями як самої ОСОБА_8, так і слідують з пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_5.
Вирішуючи даний спір та оцінюючи такі дії керівництва ДНЗ, а також сільського голови ОСОБА_9, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1.4 Статуту ДНЗ дитячого ясла-садок "Лелека", затвердженого рішенням сесії № 292 від 28 січня 2015 року Хорупанської сільської ради та зареєстрованим державним реєстратором 17.04.2015 року, ДНЗ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України: "Про освіту"; " Про дошкільну освіту", Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим Постановою КМУ від 12 березня 2003 року № 305, іншими законодавчими актами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування власним статутом.
Згідно п.7.2 Статуту, на посаду педагогічного працівника дошкільного навчального закладу призначається особа, яка має відповідну педагогічну освіту, а саме освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста, а також стан здоров"я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки.
Відповідно до п.8.1 Статуту управління ДНЗ здійснюється його засновником ( Хорупанською сільською Радою Млинівського району). Безпосереднє керівництво ДНЗ здійснює його завідувач.
Згідно п.8.4.3 Завідувач приймає на роботу та звільняє з роботи працівників дошкільного навчального закладу.
Таким чином, як видно з положень статуту ДНЗ, вирішення питань пов'язаних з укладенням чи розірванням трудових відносин з дошкільним навчальним закладом, віднесено до виключної компетенції та повноважень завідувача ДНЗ. При цьому, будь-яких погоджень з засновником ДНЗ, а саме з Хорупанською сільською радою, як органом місцевого самоврядування, а тим більше одноосібно з сільським головою, вказаним нормативним документом не передбачено.
Таким чином, з огляду на наведене, суд вважає, що дії завідувача ДНЗ при розгляді заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу та направленні її на працевлаштування, суперечать статуту ДНЗ, а також КЗпП України, а тому є неправомірними.
Крім цього, судом встановлено, що станом на 29 липня 2016 року третя особа ОСОБА_5 перебувала у трудових відносинах з іншою юридичною особою, а саме працювала на посаді фахівця із соціальної роботи в Млинівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і була звільнена 29 липня 2016 року. ( а.с.79 )
При цьому, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, трудову книжку ОСОБА_5 отримала 29 липня 2016 року, після чого звернулась в Млинівський РЦЗ за направленням на працевлаштування у ДНЗ ясла-садок "Лелека". Про це свідчать запис у трудовій книжці під № 6, вчинений на підставі наказу №12 від 28.07.2016 року, а також надані в суді пояснення представника Млинівського РЦЗ ОСОБА_7, з яких видно, що із заявою про взяття на облік, як безробітної ОСОБА_5 звернулась до РЦЗ теж 29.07.2016 року, маючи на руках видану їй трудову книжку.
Таким чином, з олгяду на наведені факти та з врахуванням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 днем звільнення ОСОБА_5 з роботи у Млинівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є саме 29.07.2016 року.
Отже судом встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 до ДНЗ із заявою про прийняття на роботу вихователем, нею було подано всі необхідні документи, для укладення з нею трудового договору. Зокрема станом на 29.07.2016 року ОСОБА_1 подала до ДНЗ направлення на працевлаштуванням, диплом про освіту, який підтверджував у неї освітньо - кваліфікаційний рівень ( бакалавра) для заняття посади вихователя, а також наявну у неї трудову книжку, яка підтверджувала її педагогічний стаж. Факт подання ОСОБА_1 разом із заявою трудової книжки, визнала в суді й сама ОСОБА_8.
В той же час, станом на 29.07.2016 року ОСОБА_5 із заявою про прийняття її на роботу до ДНЗ після отримання нею направлення з Млинівського РЦЗ, яке отримала пізніше ОСОБА_1, не зверталася. При цьому, подання заяви ОСОБА_5 до ДНЗ 27 липня 2016 року без подання трудової книжки не мало юридичної сили для укладення з нею трудового договору, оскільки суперечить положенням ч.ч.2,3 ст.24 КЗпП України.
Так, згідно вказаного правила при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведене вище свідчить про те, що в будь-якому разі, трудова книжка ОСОБА_5 могла бути надана для вирішення її заяви про прийняття на роботу не раніше 01.08.2016 року та, як наслідок трудовий договір з нею станом на 29.07.2016 року, тобто на час звернення ОСОБА_1 із заявою про працевлаштування укладений бути не міг. Такі висновки підтверджуються фактичними обставинами справи, оскільки наказ про прийняття ОСОБА_5 на роботу було видано лише 01.08.2016 року( а.с.80), в той час, як ОСОБА_1 про причини відмови в укладенні трудового договору станом на 29.07.2016 року повідомлено не було.
З показань допитаних в суді свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що причиною прийняття на роботу вихователем у ДНЗ саме ОСОБА_5 є її далекі родинні стосунки з сільським головою ОСОБА_3, дочка якого перебуває у шлюбі з гр. ОСОБА_12, який проживає в будинку ОСОБА_3, і який, у свою чергу є рідним дядьком для ОСОБА_5.
Враховуючи показання свідків та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що причиною направлення ОСОБА_1 для погодження її кандидатури до сільського голови, та фактичне ухилення завідувача ДНЗ від прийняття 29.07.2016 року відповідно до п. 8.4.3 Статуту ДНЗ самостійного рішення про укладення з нею трудового договору, або ж обгрунтованої відмови у цьому, була особиста заінтересованість ОСОБА_3 у прийнятті на роботу саме ОСОБА_5.
Згідно ст.2-1 КЗпП України, забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоровя, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обовязків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому обєднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не повязаними з характером роботи або умовами її виконання.
Статтею 5-1 КЗпП України передбачено гарантії забезпечення права громадян на працю, в тому числі у вигляді правового захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно ч.ч.1,2 ст.22 КЗпП України, забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.
Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент зверення 29 липня 2016 року ОСОБА_1 із заявою про прийняття її на роботу, інших заяв, окрім заяви саме ОСОБА_1, які б могли бути розглянуті у той же день з укладенням трудового договору, не було, так-як заява ОСОБА_5 з наданою нею трудовою книжкою могла бути розглянута не раніше 01.08.2016 року.
При цьому будь-яких законних підстав для відмови ОСОБА_1 у прийнятті на роботу станом на 29.07.2016 року у ДНЗ не було, оскільк нею було виконано вимоги ст.24 КЗпП України.
З наведеного, суд прийшов до висновку, що законних підстав у керівництва ДНЗ для відмови в укладенні з ОСОБА_1 29.07.2016 року трудового договору не було, а причиною фактичної відмови в прийнятті її на роботу послужили непрямі переваги, надані ОСОБА_5, зумовлені її далекими родинними стосунками з сільським головою ОСОБА_3., що в свою чергу стало причиною того, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу, завідувач ДНЗ, як посадова особа, самостійно не діяла, а приймала рішення за вказівкою сільського голови. Отже, неправомірними є не тільки дії завідувача ДНЗ ОСОБА_8 у погодженні кандидатури ОСОБА_1 з сільським головою, а й у безпідставній фактичній відмові в укладенні з нею трудового договору за її звернення станом на 29.07.2016 року.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до другого відповідача - ДНЗ ясла-садок "Лелека" є підставним і таким, що підлягає до задоволення. Для відновлення порушених трудових прав ОСОБА_1 суд вважає необхідним задовольнити її позовні вимоги до другого відповідача та зобов'язати ДНЗ ясла-садок "Лелека" прийняти на роботу ОСОБА_1 виховатилем та укласти з нею трудовий договір.
В той же час, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хорупанської сілської ради Млинівського району Рівненської області слід відмовити, оскільки, як встановлено судом безпосередньо між Хорупанською сільською радою та ОСОБА_1 спірні правовідносини відсутні, в силу того, що Статутом ДНЗ ясла-садок "Лелека" не передбачено повноважень сільської ради з приводу прийняття та звільнення з роботи педагогічних працівників вказаного дошкільного навчального закладу, у зв'язку з чим будь - яких трудових обов'язків сільська рада перед ОСОБА_1 не має.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з другого відповідача понесені нею витрати на оплату судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 14, 15, 158-159, 208-210, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області, Дошкільного навчального закладу дитячий ясла-садок "Лелека" Хорупанської сільської ради про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною та зобов'язання укласти трудовий договір, треті особи по справі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів : ОСОБА_5; Млинівський районний центр зайнятості - задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову Дошкільного навчального закладу дитячий ясла-садок "Лелека" Хорупанської сільської ради у прийнятті на роботу ОСОБА_1 виховатилем дошкільного навчального закладу дитячий ясла- садок "Лелека" Хорупанської сільської ради та зобов'язати Дошкільний навчальний заклад дитячий ясла-садок "Лелека" Хорупанської сільської ради прийняти на роботу ОСОБА_1 виховатилем, уклавши з нею трудовий договір.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Хорупанської сільської ради Млинівського району Рівненської області - відмовити.
Стягнути з Дошкільного навчального закладу дитячий ясла - садок "Лелека" Хорупанської сільської ради на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 551 гривню 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги.
СУДДЯ:
Судове рішення № 63298925, Млинівський районний суд Рівненської області було прийнято 07.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 566/802/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: