Ухвала суду № 63298622, 05.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5851/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3035/16Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.,

при секретарі Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що з 27 квітня 1996 року вони з відповідачем перебувають у законному шлюбі від якого мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживають разом з нею. ОСОБА_4 навчається у Полтавському національному технічному університеті імені ОСОБА_6 (далі ПНТУ ім. Ю. Кондратюка) на денній формі навчання. ОСОБА_2 ухиляється від своїх батьківських обовязків, матеріальну допомого на утримання дітей не надає.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки (але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно, починаючі із дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути кошти ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_4, який продовжує навчання в ПНТУ ім. Ю. Кондратюка в розмірі 1/4 частки (але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно, починаючи із дня предявлення позову і до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрьохрічного віку - у звязку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 жовтня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрована АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання ОСОБА_5 18 лютого 2003 року у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 20 липня 2016 року і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрована АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання ОСОБА_4, 06 листопада 1996 року в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку від дня предявлення позову 20 липня 2016 року до 30 червня 2018 року.

Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та винести нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3М, задовольнити частково, а саме стягнути на двох дітей аліменти в загальному розмірі 1/3 частини від заробітку щомісячно, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованими та постановлене з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 27 квітня 1996 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2016 року.

Сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які після припинення шлюбних відносин між сторонами постійно проживають з матір'ю ОСОБА_3

Повнолітній син ОСОБА_4 є студентом 2 курсу денної форми навчання архітектурного факультету Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка. Термін навчання до 30 червня 2018 року, що підтверджується довідкою Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка за №07-152 від 18 липня 2016 року.

Відповідач ОСОБА_2 працює у ТОВ «Атраком» на посаді інженера-звязку.

Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Cтаттею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері (батька), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як зазначається в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» та правової позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 19 жовтня 2016 року по справі 6-1798цс16 із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами у разі стягнення аліментів 50 % заробітної плати боржника.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 та повнолітнього ОСОБА_4 на період навчання, оскільки останній навчається за денною формою навчання, через що потребує матеріальної допомоги на період навчання, котру мати, з якою проживає два сина, в достатньому розмірі надати не може. При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надано будь - яких доказів, щодо наявності на утриманні інших дітей та непрацездатних батьків, відповідач працює, а тому з нього підлягають стягненню аліменти на користь позивача у розмірі по 1/2 частини всіх видів заробітку на кожного із двох синів.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суд ухвалюючи рішення не прийняв до уваги його пояснення в тій частині, що на його утриманні є цивільна дружина з якою він проживає з березня 2015 року, разом з її малолітнім сином та непрацездатною матірю і також його непрацездатні батьки, котрі хоч і проживають окремо, потребують його допомоги не є підставою для скасування рішення суду виходячи з наступного.

За правилами ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Проте відповідач жодних доказів на підтвердження того факту, що він не може надавати допомогу на дітей у розмірі визначеному судом не надав.

Посилання ОСОБА_2 на акт обстеження квартири, також, не доводить вказаних обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сам факт проживання відповідача в одній квартирі з іншими особами не є доказом того, що він має непрацездатну дружину чи у нього на утриманні знаходяться інші діти.

Також, акт від 29 жовтня 2016 року складений ОСОБА_7 та ОСОБА_8, долучений до апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_2 допомагає своїм непрацездатним батькам грошовими коштами, ліками, продуктами харчування не є доказом того, що вони знаходяться на його утриманні.

Крім цього, з акту не зрозуміло який статус мають особи, що його складали, яку саме допомого і в якому розмірі відповідач надає своїм батькам. Тоді, як зазначені особи в якості свідків не допитувалися та жодних інших підтверджень ОСОБА_2 суду не надавалося.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційні скарги не містять доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для скасування рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду залишити без зміню

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: С.Б. Бутенко

ОСОБА_9