Ухвала суду № 63295894, 28.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3915/15-ц Головуючий у І інстанції Баличева М. Б.Провадження № 22-ц/780/6084/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1.Категорія 6 28.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Лівінського С.В.,

при секретарі: Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року про відмову в закритті провадження у справі за позовом першого заступника прокурора прокуратури Київської області в інтересах держави до Вишгородської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, Димченка ОСОБА_37 ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 про визнання незаконними та скасування рішення міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на землю, -

встановила:

Ухвалою Вишгородської районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження по вищезазначеній справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на необґрунтованість та на порушення норм цивільного процесуального права, просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження по даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також матеріали справи та доводи апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що в провадженні Вишгородського районного суду знаходилась вищевказана цивільна справа.

Відповідачі ОСОБА_44, ОСОБА_3, представник ОСОБА_45 ОСОБА_4, представник відповідачів ОСОБА_33, ОСОБА_46, ОСОБА_2 ОСОБА_47 подали до суду першої інстанції клопотання в якому просили закрити провадження по справі, оскільки Вищим адміністративним судом України було розглянуто справу №К/9991/66868/12, №К9991/68713/12, №К/9991/69036/12, №К/9991/69037/12, №К/9991/69038/12, №К/9991/69040/12, №К/9991/69392/12 за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, Державної екологічної інспекції в Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Вишгородської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_6 та інших про часткове скасування рішення Вишгородської міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян» від 29.09.2009 року за № 29/18» з тих підстав, що на думку прокурора земельні ділянки, передані за вказаним рішенням Вишгородської міської ради у приватну власність фізичним особам, відносяться до земель водного фонду які підпадають під поняття «прибережної захисної смуги». Таким чином, у справі розглянутій Вищим адміністративним судом України та справі №363/3915/15-ц, що перебуває в провадженні Вишгородського районного суду Київської області, має місце спір між тими самими сторонами: прокуратурою, яка представляє інтереси держави, з однієї сторони, і з іншої сторони Вишгородською міською радою та фізичними особами, які є власниками спірних земельних ділянок про той самий предмет про скасування рішення Вишгородської міської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян» від 29.09.2009 року за № 29/18» і з тих самих підстав що виділені Вишгородською міською радою фізичним особам земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, які підпадають під поняття «прибережної захисної смуги». Вказане рішення набрало законної сили і це рішення ухвалене між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому просили суд закрити провадження по вказаній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Згідно дост. 205 ЦПК України,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Встановлено, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013 року у справі № К/9991/66868/12 постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року було скасовано, у задоволенні позовних вимог Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему України в Київській області, Державної екологічної інспекції в Київській області та Дніпровського басейного управління водних ресурсів до Вишгородської міської ради відмовлено.

Постановою Верховного суду України від 04.02.2014 року було відмовлено у задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про перегляд рішення касаційної інстанції у звязку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права.

Наведене вбачається із матеріалів цивільної справи № 363/3915/15-ц.

Суд вважає, що судове рішення було ухвалене по спору між іншими сторонами, так як відповідачі по даній цивільній справі приймали участь при розгляді іншої адміністративної справи як треті особи та розглянуто з інших підстав.

Особливістю цієї підстави закриття провадження у справі, про яку зазначають відповідачі у своєму клопотанні, є те, що для її застосування необхідним є наявність трьох складових у сукупності, а саме тих самих сторін спору, предмета позову, підстави позову.

Суд відмовляє у задоволенні зазначених клопотань про закриття провадження у справі, оскільки доводи відповідачів, на які вони посилаються у клопотаннях, не є підставою для закриття провадження у справі на підставі вимог ст. 205 ЦПК України.

Таким чином, відсутня обовязкова і повна сукупність підстав, зазначених у п.2 ч.1 ст.205 ЦПК для закриття провадження у справі. При цьому суд звертає увагу, що відмовляючи у клопотанні про закриття провадження у справі, він не робить висновків щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог і вказані аргументи, наведені відповідачами підлягають дослідженню у судовому засіданні при розгляді справи по суті і можуть бути підставою для відмови у позові, але не для закриття провадження у справі.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі, вірно застосував норми цивільного процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 309 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

ОСОБА_48