Ухвала суду № 63295533, 02.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1721/16

Номер справи місцевого суду: 522/22078/16-к

Головуючий у першій інстанції Попревич

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря: Гарбуз В.О., Джинчарадзе Н.С. та Лупу О.С.,

підозрюваного: ОСОБА_1,

прокурора: Лященка А.В.,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 та апеляційну захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_5, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 19 листопада 2016 року, у рамках кримінального провадження за №42016160000000840 внесеному до ЄРДР 12.10.2016 року за ознаками ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,-

встановив

Оскарженою ухвалою було задоволено клопотання слідчого ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Одеської області Попова С.М., погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області Лященко А.В. у кримінальному провадженні №42016160000000840 від 12.10.2016 року про обрання відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 17.11.2016 року по 15.01.2016 року з визначенням розміру застави у вигляді 300 (трьохсот) розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 413400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у пособництві в одержанні службовими особами неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а саме в тому що діючи як посередник, в період з 14 по 17 листопада 2016 року в м. Южному Одеської області, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США та 117000 грн., для подальшої передачі цих коштів співробітникам Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області за не притягнення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності та повернення останнім арештованого автомобіля "Ніссан Максима" р/н НОМЕР_1.

При прийнятті рішення про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя прийняв до уваги те, що він обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а також послався на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального злочину.

Також слідчий суддя врахував тяжкість злочину, у якому він підозрюється і який відноситься до категорії тяжкого злочину, встановлені під час розгляду клопотання слідчого дані про особу підозрюваного та з урахуванням усіх встановлених обставин прийшов до висновку про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання підозрюваного під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, а також ту обставину, що підозрюваний має на утриманні хвору матір.

Крім того приймаючи зазначене рішення, слідчий суддя, посилаючись на вимоги ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваного, розмір неправомірної вигоди перебування на його утриманні хворої матері, вважав за необхідним визначити розмір застави у розмірі трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, в інтересах підозрюваного його захисником - адвокатом Родіоновим А.В. на ухвалу слідчого судді була подана апеляційна скарга, в якій він вказав, що не погоджується з висновками слідчого судді, оскільки вважає, що підозра не підтверджена наданими до клопотання доказами, а з урахуванням наявних у цих матеріалах доказів вважає, що дії його підзахисного містять склад правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.

Також захисник зазначає, що під час винесення ухвали слідчий суддя не врахував відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, які зазначив в оскаржуваній ухвалі та на які посилався слідчий в своєму клопотанні, не прийняв до уваги дані про особу підозрюваного. Крім того, захисник послався на те, що визначаючи розмір застави, районний суд не навів жодного доводу обґрунтування прийнятого у цій частині рішення.

Просить скасувати ухвалу, та винести нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

До початку розгляду апеляційної скарги захисника Родіонова А.В., до апеляційного суду також надійшла апеляційна захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якій вони порушують питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В апеляційній скарзі захисники послалися на те, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується обгрунтованість підозри у злочину, який інкримінується їх підзахисному. При цьому вказали що слідчий суддя не обґрунтував своє рішення щодо визначення розміру застави та не врахував дані про особу підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується та утримує матір, яка є інвалідом і фактично є єдиним утриманцем сім'ї. При цьому захисники послалися на незадовільний стан здоров'я підозрюваного, що на їх думку вказує на можливість обрання йому більш м'якого запобіжного заходу.

До початку апеляційного розгляду, підозрюваний заявив, що не підтримує апеляційну скаргу захисника Родіонова А.В. та просить її не розглядати, однак наполягав на задоволенні апеляційної скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в зв'язку з відмовою підозрюваного від апеляційної скарги захисника Родіонова А.В., зазначена скарга захисника не підлягає розгляду, а перегляд ухвали слідчого судді повинен здійснений за результатами розгляду апеляційної скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, виходячи з наступного:

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали встановлено, що вирішуючи питання щодо обрання відносно ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя загалом дотримався вказаних вимог закону.

Так, прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке законом передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років та наявності існуючих ризиків незаконного впливу підозрюваними на свідків у даному кримінальному провадженні та знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального злочину.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри, оскільки вона ґрунтується на отриманих органом досудового слідства доказах, які наявні у матеріалах та долучені до клопотання.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та викладені в оскарженій ухвалі твердження щодо наявності вищезазначених оскаржуваній ухвалі ризиків, колегія суддів прийшла до висновку про їх існування.

Так, апеляційний суд вважає правильними висновки слідчого судді про наявність зазначених ризиків, оскільки поведінка підозрюваного як на час скоєння кримінального правопорушення, так і після нього вказує на можливість вчинення ним дій, пов'язаних на перешкоджання ним кримінальному провадженню шляхом вчинення впливу на свідків і знищення, схову або спотворення речових доказів, які я к правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, на час розгляду клопотання слідчого не були вилучені в повному обсязі.

Приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд, керуючись вимогами ст. 2 КПК України, які регламентують завдання кримінального судочинства, враховує всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та приходить до висновку про законність постановленого у цій частині рішення, в зв'язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам на даній стадії досудового розслідування.

При цьому апеляційний суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Посилання захисника на необхідність обрання більш м'якого запобіжного заходу в зв'язку зі станом здоров'я підозрюваного не можуть бути прийняті до уваги, оскільки даних про неможливість утримання останнього під вартою захисником надано не було.

Що стосується доводів захисника підозрюваного щодо безпідставності визначення слідчим суддею розміру застави, то вони на думку апеляційного суду є слушними та заслуговують на увагу з наступних підстав.

Задовольнивши клопотання слідчого та застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначивши вказаний в ухвалі розмір застави, слідчий суддя не врахував вимоги ч.5 ст.182 КПК України, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 підозрюється в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким.

Пункт 2 ч.5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинені тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

В той же час, слідчий суддя районного суду, визначивши заставу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів мінімальної заробітної плати, не навів в своїй ухвалі жодної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити такий розмір застави.

При цьому слідчий суддя знехтував вимогами ч.4 ст. 182 КПК України відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В матеріалах справи відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 413400 грн.

З наданих стороною захисту документів, які характеризують особу підозрюваного видно, що підозрюваний проживає зі своєю матір'ю, яка є інвалідом третьої групи та перебуває на його утриманні, а єдиним доходом його сім'ї є тимчасові заробітки ОСОБА_1, що на думку апеляційного суду свідчить про задовільний матеріальний стан підозрюваного, однак вказує на неможливість внесення ним застави у визначеному слідчим суддею розміру.

З огляду на зазначені вище обставини, ухвала слідчого судді у цій частині не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нової ухвали.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення за результатами розгляду клопотання слідчого, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами п.2 ч.5 ст.182 КПК України та положеннями Закону «Про державний бюджет України на 2016 рік».

Так, апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_1 та його майнового і сімейного стану.

Будь-якої іншої інформації щодо майнового стану підозрюваного, який надає можливість встановлення застави, який визначений в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, окрім вищевказаних даних про його особу, прокурор апеляційному суду не надав.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням наданих стороною захисту матеріалів щодо майнового стану підозрюваного, апеляційний суд вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави у максимальному розмірі, який визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України, тобто 80 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області,-

постановив

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючих в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2016 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 15.01.2017 року з визначенням застави, як запобіжного заходу 300 (трьохсот) розмірів мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 413400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою клопотання слідчого ОВС першого слідчого відділу прокуратури Одеської області Попова С.М., погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Лященко А.В. про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області строком до 15 січня 2016 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2016 року; Заставна сума за ОСОБА_1; Судді Прібилов В.М., Кадегроб А.І., Котелевський Р.І.).

Підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання указаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Прібилов В.М. Кадегроб А.І. Котелевський Р.І.