Ухвала суду № 63295230, 30.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6633/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.,

при секретарі Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та Публічного акціонерного товариства «Дельт Банк» про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги,

встановила:

У провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходилася зазначена цивільна справа з 24.05.2016р.

Представники відповідачів заявили клопотання про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва за місцем знаходження відповідача, посилаючись на ч.2 ст.109 ЦПК України та п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України, вказуючи, що позивачкою оскаржується не сам кредитний договір, а договір відступлення прав вимоги, учасником якого вона не являється, тому даний спір не може розглядатися у порядку захисту прав споживачів.

Представник позивача заперечував проти направлення справи за підсудністю та вважав, що спір безпосередньо повязаний з кредитним договором, стороною якого є позивач.

Ухвалою суду від 25 липня 2016 року клопотання представників відповідачів задоволено. Цивільну справу №523/7161/16-ц за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства УкрСиббанк та публічного акціонерного товариства Дельта Банк про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги передано на розгляд до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про направлення справи до розгляду до іншого суду.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої

інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням вимог закону.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Згідно ч.2 ст.109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням.

Позивач у справі зареєстрований і проживає у Суворовському районі м. Одеси, провадження у справі відкрито на підставі ч.5 ст.110 ЦПК України, оскільки при відкритті провадження у справі суд погодився зі ствердженням позивача щодо захисту його порушеного права на підставі ЗУ Про захист прав споживачів.

Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що вимоги за позовом стосуються виключно договору про відступлення прав вимоги, укладеного 08.12.2011 року між публічним акціонерним товариством УкрСиббанк та публічним акціонерним товариством Дельта Банк.

З іншими вимогами, зокрема з приводу оскарження умов кредитного договору між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством УкрСиббанк, що був укладений 12.10.2007 року, позивач не звертався.

Місцезнаходження відповідача - публічного акціонерного товариства Дельта Банк, які придбали право вимоги за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем ПАТ УкрСиббанк, є м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, що знаходиться у Печерському районі м. Києва.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Таких висновків дійшов Верховний Суд України під час розгляду справи №6-1341цс15 та висловив правову позицію, мотивуючи Постанову від 02.12.2015 року, висновок за якою має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, що передбачено ч.1 ст.360-7 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

За таких обставин, суд дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про правомірність клопотання представників відповідачів та необхідність направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю, оскільки спір стосується договору відступлення прав вимоги, що був укладений після укладення кредитного договору та його часткового виконання, стороною оспорюваного договору позивач не являється, тому до даних правовідносин законодавство про захист прав споживачів в частині вирішення питання щодо підсудності дійсно не застосовується.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують ці висновки суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм процесуального права, які привели до неправильного вирішення клопотання.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а вимоги апелянта про скасування вказаної ухвали районного суду не основані на законі і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.2 п.1, 312 ч. 1 п. 1, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_4