Постанова № 63289183, 30.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/12235/16-п Головуючий суддя І інстанції: Губська Я.В.

Провадження № 33/790/875/16 Суддя доповідач Колтунова А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 Таріка, перекладача Дріуаш Абделілаха, представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 26 серпня 2016 року про притягнення

ОСОБА_2 Таріка, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_4, студента, мешкає за адресою: м.Харків, пров.Студентський,б.6,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду міста Харкова від 26 серпня 2016 року ОСОБА_2 Таріка визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2016 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 у місті Харкові по вулиці Серповій,в районі будинку 4, порушивши п. 2.9 ПДР України, керував автомобілем «Mercedes Benz», реєстраційний номер GTB 677 в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння у встановленому законом порядку проводився за згоди водія, в присутності двох свідків, із застосуванням приладу Alcotest 6810 Ar6M 0040.

Суд першої інстанції розглянувши справу, дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9 ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 Таріка звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді від 26 серпня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі, вважаючи що в діях його довірителя відсутній склад адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Апелянт вказує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушені права ОСОБА_2 Таріка, оскільки протокол складено українською мовою, а він є громадянином ОСОБА_4, на території України перебуває тимчасово у звязку з навчанням, російською та українською мовами не володіє, в той час як послуг перекладача працівники поліції не забезпечили.

Автор апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 за таких обставин був позбавлений права знати, до якого правопорушення він притягується і давати пояснення по суті вчиненого правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Таріка, які підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі; пояснення свідка ОСОБА_5; перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У розумінні положень КУпАП,розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особиправопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.При цьому ст.7 КУпАП визначає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невідємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції).

Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, через перекладача Дріуаш Абделілаха, та представник ОСОБА_3 пояснили, що він є уродженцем та громадянином ОСОБА_4, в України перебуває тимчасово, а відтак не вміє писати та читати українською чи російською мовами, тому не міг фізично ознайомитись зі змістом складеного протоколу та доданих до нього документів; не міг самостійно написати у протоколі заперечення проти нього та свої пояснення щодо незгоди із висновком про його вину при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Окрім того, зазначили, що будь-які процесуальні права, в тому числі право мати захисника, йому розяснені не були, а підписи у протоколі про адміністративне правопорушення він ставив там, де вимагав поліцейський, не розуміючи зміст того, що викладено у цьому документі; при цьому йому навіть в усній формі не повідомили про зміст протоколу, він зовсім не розумів суті його зупинки.

Зазначене вище підтверджується відсутністю будь-яких пояснень ОСОБА_2 Таріка у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1); поясненнями в апеляційному суді свідка ОСОБА_5, який підтвердив,що ОСОБА_2 не розуміє українську і російську мови, не володіє ними; на прохання поліцейських ОСОБА_5 намагався для інспекторів з англійської мови на російську робити переклад під час зупинки ОСОБА_2 Таріка, де складався протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, при цьому вказав, що інспектори поліції йому не пропонували зробити переклад протоколу з української мови на англійську для особи-порушника.

Свідок ОСОБА_5Ю, також підтвердив те, що в його присутності ОСОБА_2 Таріку не пропонували звернутися за правом на захист, як особі-іноземцю.

З огляду на викладене,є достатні підстави вважати, що працівниками поліції, якими було складено протокол відносно ОСОБА_2 Таріка та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, істотно порушено та обмежено його процесуальні права, в тому числі право на захист. Зокрема, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не було належним чином розяснено його права та обовязки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст.268 КУпАП.

За змістом ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи, суддя повинен перевірити правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані та залишена поза увагою невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону з огляду на істотні порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допущені під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 Таріка.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

За викладених обставин постанова суду першої інстанції, яка містить передчасний висновок про наявність в діях ОСОБА_2 Таріка складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Зазначені порушення права на захист, яке виразилося у відсутності перекладача для ОСОБА_2 Таріка під час оформлення поліцейськими протоколу, не узгоджуються зі змістом вимог ст.256 та ч. 1 ст.257 КУпАП відповідно до яких питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 Таріка за відсутності перекладача, є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, якій діє в інтересах ОСОБА_2 Таріка задовольнити.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 Таріка до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 Таріка до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -