Рішення № 6328517, 28.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09 Справа № 27/91/09

Дроздова С.С.За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про зобовязання виконати зобовязання за п. 6.8 Договору № 2232 про постачання та використання теплової енергії від 01.03.05 р.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Сікора І.В., дов. № 5156/27-19 від 11.09.08 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від 21.02.02 р.

Ухвалою суду від 04.03.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 26.03.09 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, за обґрунтованим клопотанням сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 28.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив сторонам час виготовлення рішення у повному обсязі 30.04.2009 року.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про зобовязання відповідача виконати зобовязання за п. 6.8 договору № 2232 від 01.03.05 р. про постачання та використання теплової енергії, а саме оформити належним чином та повернути позивачу акти виконаних робіт за договором № 2232 за такі періоди: квітень 2006 р. на суму 0,72 грн., жовтень 2006 р. на суму 29,36 грн., листопад 2006 р. на суму 69,78 грн., грудень 2006 р. на суму 77,03 грн. січень 2007 р. на суму 74,36 грн., лютий 2007 р. на суму 109,55 грн., березень 2007 р. на суму 83,82 грн., квітень 2007 р. на суму 8,57 грн., жовтень 2007 р. на суму 41,78 грн., листопад 2007 р. на суму 108,26 грн., грудень 2007 р. на суму 121,26 грн., січень 2008 р. на суму 145,20 грн., лютий 2008 р. на суму 120,80 грн., березень 20078 р. на суму 82,50 грн., серпень 2008 р. на суму 14,11 грн., вересень 2008 р. на суму 14,11 грн., жовтень 2008 р. на суму 17,77 грн.. Всього на загальну суму 1 118 грн. 98 коп.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2009р. порушено провадження у справі № 27/91/09 та призначено судове засідання на 04.03.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 04.03.2009 р. не зявився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив.

У звязку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача, ухвалою суду від 04.03.09 р. розгляд справи відкладався. Судове засідання призначено на 26.03.09 р.

Під час розгляду справи 26.03.09 р., представниками сторін було заявлено клопотання відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду спору до 08 травня 2009 року, з метою надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду спору.

Клопотання про продовження строку розгляду спору задоволено судом.

Ухвалою господарського суду від 26.03.09 р. строк розгляду спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, за обґрунтованим клопотанням сторін. Судове засідання призначено на 28.04.09 р.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України, судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні, відкритому 28.04.09 р., позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, письмового відзиву не надав. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст.20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на той факт, що 01.03.05 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя та ПП ОСОБА_2, м. Запоріжжя укладений договір № 2232 «Про постачання та використання теплової енергії».

Відповідно до розділом 1 договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району взяв на себе зобовязання постачати теплову енергію відповідачу в необхідних обсягах, а ПП ОСОБА_2 взяв на себе обовязок сплачувати за теплову енергію по встановленим тарифам.

Відповідно до умов договору, теплова енергія постачалася позивачем ПП ОСОБА_2 кожного місяця, а саме у квітні 2006 р., з жовтня 2006 р. по квітень 2007 р., з жовтня 2007 р. по березень 2008 р., з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р. включно.

Кількість спожитої теплової енергії визначалась розрахунковим способом на підставі договірних навантажень та обсягів, згідно п.п. 2.1, 5.1 договору та додатку № 1 до договору № 2232 від 01.03.05 р.

Відповідно до умов договору, постачання теплової енергії здійснювалось на приміщення по вул. Перемоги, 117 б. Зазначений будинок знаходиться на балансі КП «ВРЕЖО № 1».

Згідно актів обстеження системи теплопостачання від 17.10.07 р.. 11.11.08 р. на житловий будинок по вул. Перемоги, 117 б здійснювалась подача теплоносія на потреби опалення.

Теплові навантаження були заявлені самим відповідачем, а також ним був наданий розрахунок теплоспоживання на потреби опалення по вул.. Перемоги, 117 б. Всі розрахунки нарахувань відповідачу за теплову енергію були зроблені у відповідності з нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України від 14.12.93 р.

Відповідно до п. 6.5 договору № 2232, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно із п. 6.6 договору, ПП ОСОБА_2 (споживач) зобовязаний до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 6.8 договору, факт поставки та використання теплової енергії підтверджується актами виконаних робіт, який щомісячно надається Енергопостачальною організацією споживачу, який в разі відсутності зауважень повинен оформити належним чином та один примірник повернути Енергопостачальній організації.

Позивач, виконавши п. 6.8 договору, у належні терміни надав відповідачу акти виконаних робіт.

ПП ОСОБА_2 акти виконаних робіт не були підписані і не були повернуті Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, відповідно до умов договору № 2232

Неоформленими належним чином, відповідно до умов договору № 2232, є акти виконаних робіт за період з квітня 2006р. по жовтень 2008р.: квітень 2006р. на суму 0,72 грн., жовтень 2006р. на суму 29,36 грн., листопад 2006 р. на суму 69,78 грн., грудень 2006р. на суму 77,03грн., січень 2007р. на суму 74,36 грн., лютий 2007р. на суму 109,55 грн., березень 2007р. на суму 83,82 грн., квітень 2007р. на суму 8,57 грн., жовтень 2007р. на суму 41,78 грн., листопад 2007р. на суму 108,26 грн., грудень 2007р. на суму 121,26 грн., січень 2008р. на суму 145,20 грн., лютий 2008р. на суму 120,80 грн., березень 2008 р. на суму 82,50 грн., серпень 2008 р. на суму 14,11 грн., вересень 2008 р. на суму 14,11 грн., жовтень 2008 р. на суму 17,77 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання. При зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, акти виконаних робіт не підписав та не повернув Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, відповідно до умов договору № 2232.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників сторін та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 530, 538, 610, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати відповідача ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) виконати зобовязання за п. 6.8 договору № 2232 від 01.03.05 р. про постачання та використання теплової енергії, а саме оформити належним чином та повернути позивачу акти виконаних робіт за договором № 2232 за такі періоди: квітень 2006 р. на суму 0,72 грн., жовтень 2006 р. на суму 29,36 грн., листопад 2006 р. на суму 69,78 грн., грудень 2006 р. на суму 77,03 грн. січень 2007 р. на суму 74,36 грн., лютий 2007 р. на суму 109,55 грн., березень 2007 р. на суму 83,82 грн., квітень 2007 р. на суму 8,57 грн., жовтень 2007 р. на суму 41,78 грн., листопад 2007 р. на суму 108,26 грн., грудень 2007 р. на суму 121,26 грн., січень 2008 р. на суму 145,20 грн., лютий 2008 р. на суму 120,80 грн., березень 20078 р. на суму 82,50 грн., серпень 2008 р. на суму 14,11 грн., вересень 2008 р. на суму 14,11 грн., жовтень 2008 р. на суму 17,77 грн.. Всього на загальну суму 1 118 грн. 98 коп.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Концерну «»Міські теплові мережі»(69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458 р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк» МФО 313849) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 30.04.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова

Згідно з оригіналом: