Ухвала суду № 63282136, 06.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.,

при секретарі - Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект» про зобов'язання приведення у відповідність із трудовим законодавством запису у трудовій книзі, стягнення невиплаченої при звільнені заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року позивач звернувся із зазначеним позовом, в якому просив:

- зобов'язати відповідача привести у відповідність до норм Кодексу законів про працю України запис у трудовій книзі позивача в частині підстав для припинення трудового договору, замінивши п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України на п. 4 ст. 36 та ст. 39 Кодексу законів про працю України;

- стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 25144,32 грн.;

- стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 135882,83 грн.;

- стягнути з відповідача середній заробіток за прострочення виплати заборгованості по оплаті праці за період з 31 травня 2016 року по 26 серпня 2016 року в розмірі 99434,37 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати на загальну суму 12960,69 грн. (а.с.1-7)

06 вересня 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на належні відповідачу квартири АДРЕСА_1. (а.с.8-9)

Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1. про забезпечення позову відмовлено. (а.с.22)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість ухвали, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. На обґрунтування скарги зазначив, що іншого майна за рахунок якого можливо було б виконати рішення суду у відповідача немає, що підтверджується доданою до заяви інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і судом не було перевірено наявності права власності відповідача на квартири. Вказує, що на час постановлення судом ухвали, відповідачем вже було продано дві з чотирьох квартир за адресою: АДРЕСА_1, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того зазначив, що ст. 151 ЦПК України зобов'язує суд розглянути заяву про забезпечення позову негайно, однак оскаржувана ухвала була постановлена через місяць після прийняття заяви. (а.с.25-28)

В судовому засіданні представник відповідача Яворовський Г.Л. заперечував проти скарги і просив її відхилити. ОСОБА_1 був сповіщений шляхом направлення повідомлення та телефонограмою про що у справі є докази. (а.с. 52-53)

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши копії наданих матеріалів справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

При цьому, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

За роз'ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не зазначено жодного доказу що відповідач може, або намагається відчужити квартири, щоб уникнути відповідальності, крім того заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач суд вважав не співмірними із заявленими вимогами.

Зважаючи на ціну заявленого позову визначеного позивачем в розмірі 273422,21 грн., колегія суддів погоджується із висновком районного суду про не співмірність заявлених вимог із видом забезпечення позову, а тому і відсутність підстав для накладення арешту на квартири АДРЕСА_1.

Інші доводи скарги не спростовують цих висновків, тому колегія суддів їх відхилила.

Ухвала колегії суддів апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПКУкраїни у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2016 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б. Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/15140/2016

Унікальний номер 760/14696/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Українець В.В.

Доповідач Левенець Б.Б.